1917-1919 рр

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 12:25, 18 вересня 2017, створена Victor Kubai (обговореннявнесок) (1918)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Хронологічна таблиця — 1917-1919 рр.

1917

В містах і навіть невеличких містечках України десятками постають термінологічні осередки. Виходять друком їхні матеріяли у формі словників. Див. Словники, укладені без участи УНТ та ІУНМ та Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ.
У Вінніпегу видано Кишеньковий словар англійської та української мови Є. Козловського.
27 лютого (8 березня)
Лютнева революція. Повалено самодержавство в Росії. Влада перейшла до Тимчасового уряду, що повинен був організувати Установчі збори. Ця інституція мала розглянути питання про державний устрій країни та обрати уряд.
12 березня
На засіданні Української Центральної Ради ухвалено, що мовою, якою Рада має звертатись, є мова українська.
березнь
У Києві засновано Товариство Шкільної Освіти. Першим головою товариства став Іван Стешенко.
28 березня
Російський Тимчасовий Уряд ухвалив дозволити викладання української мови в школах Київської навчальної округи. У початкових школах дозволено навчання українською мовою, а російська ставала обов’язковим предметом від другого класу. В учительських семінаріях заведено курси української мови, літератури, історії й географії. У високій школі засновано катедри української мови, літератури, історії та права.
5 -6 квітня
Товариство Шкільної Освіти організувало I Всеукраїнський з’їзд учителів і професорів. Резолюції містять вимогу українізації початкових шкіл вже від 1 вересня 1917 року та ухвалу про організацію літніх курсів, що мали підготувати вчителів до викладання українською мовою.
18–21 (5–8) травня
У Києві відбувся Перший український військовий з’їзд. Серед постанов з’їзду була постанова «Про освіту на Україні та українізацію військової освіти». Текст постанов.
30 травня
Доповідна записка Тимчасовому урядові та виконавчому комітетові Петроградської ради робітничих та солдатських депутатів з питань автономії України містила вимогу: 7. Визнану Тимчасовим урядом українізацію початкової школи треба перенести і на середню та вищу школу як відносно мови, так і дісциплін навчання. 8. Відповідальні посади як гражданської, так і духовної адміністрації на Україні треба заміщати особами, що користуються довір’ям населення, говорять його мовою і знайомі з його побутом.
літо
Всеукраїнська учительська спілка організувала близько ста курсів для вчителів.
Товариство Шкільної Освіти видало невеличкими брошурками проєкти термінології з географії, граматики, аритметики, геометрії, алґебри. Див. Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ.
До осені 1917 р. відкрито 53 українські середні школи, зокрема 3 українські гімназії в Києві.
10 червня
Проголошено Перший Універсал Української Центральної Ради що стверджує право українського народу самостійно порядкувати своїм життям.
3 липня
Проголошено Другий Універсал Української Центральної Ради. В ньому зазначено, що Україна визнає Установчі збори, що мають схвалити автономію України.
9 липня
Створено Генеральний Секретаріят.
Секретарем освіти став голова Товариства Шкільної Освіти Іван Стешенко. Він доручив професорові Київського університету Іванові Огієнку скласти короткі правила українського правопису.
Декларація Генерального Секретаріяту Освіти. В ній зокрема сказано: В справі народної освіти Секретаріят має на меті насамперед з’єднати в своїх руках все керування шкільною освітою, а власне: догляд за переведенням на місцях українізації школи, організації видання підручників, відшукання і приготування учителів для шкіл та поміч в згуртуванні їх у професіональні товариства.
середина липня
Мала рада ухвалила Статут Генерального Секретаріяту. Введено посаду секретаря в національних справах та трьох товаришів секретаря -від Великоросів, Євреїв і Поляків.
10–12 серпня
Другий Всеукраїнський учительський з’їзд. Підтверджено постанову 1-го з’їзду про поступову і часткову українізацію середньої та вищої школи. Визнано потребу створити в усіх селах Просвіти, а в повітах — учительські спілки.
осінь
Генеральний Секретаріят Освіти доручає мовознавцеві Олені Курило, працівниці Ортографічно-термінологічної Комісії Київського Наукового Товариства, впорядкувати матеріяли до шкільної термінології.
Створено термінологічні комісії при Міністерствах Юстиції, Судових Справ, Шляхів, Військовому, Департаменті Професійної Освіти Міністерства Народної Освіти, Головній Санітарній Управі Міністерства Справ Внутрішніх (пізніше — Міністерство Здоровля).
8–15 вересня
В Києві відбувся З’їзд народів Росії (З’їзд поневолених народів), що його скликала Центральна Рада. Ухвалено низку постанов, зокрема про федеративний устрій Росії, про загальнодержавну і крайові мови.
18 вересня
Генеральний Секретаріят ухвалює постанову, де зазначено: Мова українська має повне право офіціально вживатися поруч з мовою російською, при забезпеченні язикового права меншостей. Четвертий пункт зазначає Діловодство у Секретаріяті провадиться мовою українською.
20 вересня
У Києві відбувся Перший з’їзд Просвіт, де створено Всеукраїнську спілку Просвіт і організовано Центральне бюро з завданням координувати діяльність сільських і повітових Просвіт. Текст постанови «Про шкільну і позашкільну освіту».
5 жовтня
Відкрито Український Народний Університет (від 6 жовтня 1918 р. Державний).
20 жовтня—1 листопада
У Києві відбувся Третій український військовий з’їзд, що прийняв резолюцію «Про українізацію

армії і флоту». Текст резолюції.


9 листопада
Проголошено Третій Універсал Центральної Ради (прийнято 7 листопада), що визнавав національно-персональну автономію для інших народів та право й можливість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами.
У Києві створено Науково-педагогічну Академію та Академію Мистецтв.
17 грудня
Російський совнарком надіслав урядові Української республіки Манифест к украинскому народу с ультимативными требованиями к Украинской раде. Фактично Росія оголосила Україні війну. Текст маніфесту. Відповідь Генерального Секретаріату на маніфест з ультимативними вимогами Раднаркому радянської Росії.

1918

Термінольоґічна Комісія Природничої Секції Українського Наукового Товариства видала Словник української физичної термінольоґії — окрему відбитку з I тому Матеріялів до української природничої термінольоґії. Див. Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ.
9 січня
Ухвалено Закон Центральної Ради про Національно-персональну автономію. У перший статті наголошено, що кожна нація на території України … має право в межах Української Народньої Республіки на національно-персональну автономію, себто право на самостійне устроєння свого національного життя, що здійснюється через органи Національного Союзу. Це є невіднімане право націй і ні одна з них не може бути позбавленна цього права, або обмежена в ньому.
24 березня
Опубліковано Закон Центральної Ради про запровадження української мови у банківській і торговій сфері (Закон УЦР про державну мову). У п. 3 проголошено: мовою в діловодстві має бути державна українська. Текст закону.
20 квітня
У Таганрогу прийнято резолюцію про створення Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У) як самостійної партії, організаційно не пов’язанної з РКП(б).
29 квітня
Центральна Рада затвердила Конституцію УНР і обрала президентом Михайла Грушевського. Конституцію написано українською мовою, проте в ній нічого не сказано про права української (чи будь-якої іншої) мови.
5 травня
Міністр Освіти проф. Василенко подав план роботи Міністерства, що передбачав українізацію школи, заснування Української Академії Наук і Національної бібліотеки.
24 травня
Міністерство освіти затвердило Найголовніші правила українського правопису, що їх запропонував Іван Огієнко та схвалила правописна комісія. Правопис надруковано в журналі Вільна українська школа (1919 - ч.10) та видано окремим відбитком у Києві 1919 року.
5–12 липня
У Москві відбувся I з’їзд КП(б)У. Він проголосив, що КП(б)У є частиною РКП(б), підпорядкованою її ЦК.
22 липня
Міністр народної освіти Української Держави віддав наказ про утворення національної нижчої початкової школи з початку наступного 1918—1919 шкільного року. Текст наказу.
1 серпня
Опубліковано закон Української держави про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України в середніх школах. Текст закону.
2 серпня
Опубліковано закон Української Держави про утворення фонду Національної бібліотеки Української Держави. Текст закону.
5 серпня
Опубліковано обіжник міністра народної освіти і мистецтва Української Держави про утворення національної вищої початкової школи з початку наступного 1918—1919 шкільного року. Текст обіжника.
11 серпня
Засновано Термінологічну Комісію при Природничій Секції Київського Наукового Товариства. Першим головою Комісії став Павло Тутковський, потім — Олександр Яната. Серед джерел, що їх комісія мала використовувати, фігурують, зокрема, матеріяли Львівського Наукового Товариства, галицькі шкільні підручники, праці Івана Верхратського та інших галицьких науковців. Отже, комісію від самого початку зорієнтовано на вироблення загальноукраїнської наукової термінології.
15 серпня
Прийнято закон про заснування Національної бібліотеки Української Держави в Києві (1919 р. стала Бібліотекою Української Академії наук під назвою Всенародна бібліотека України, від 1934 р. — Бібліотека АН УРСР, від 1948 — Державна публічна бібліотека АН УРСР, від 1965 — Центральна наукова бібліотека АН УРСР, від 1989 — ім. Вернадського, нині Національна бібліотека України ім. Вернадського.
17 серпня
Опубліковано закон Української Держави про перетворення Київського народного університету в Київський державний український університет. Текст витягу з закону.
Опубліковано закон Української Держави про заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету. Текст витягу з закону.
21 серпня
У Львові, за пропозицією Київської Термінологічної Комісії, створено Термінологічну Комісію при Математично-Природописно-Лікарській Секції НТШ.
30 серпня
Опубліковано постанову уряду Української Держави про заснування Державної драматичної школи. Текст постанови.
28 вересня
Опубліковано закон Української Держави про відкриття кафедр українознавства в Харківському і Новоросійському державних університетах. Текст закону.
6 жовтня
Український Народний Університет перейменовано на Український Державний Університет.
22 жовтня
Відкрито Український Державний Університет в Кам’янці-Подільському. Ректором був Іван Огієнко. За радянських часів на його основі було створено інститути: народної освіти (потім педагогічний) та сільськогосподарський.
27 (14) листопада
Засновано Українську Академію Наук. Вона мала три відділи: історично-філологічний (перший), фізико-математичний (другий) та соціяльно-економічний (третій). Першим президентом став Володимир Вернадський, неодмінним секретарем — Агатангел Кримський.
Текст закону Української Держави про заснування Української Академії наук.
Текст наказу гетьмана П. Скоропадського про призначення дійсних членів Української Академії наук.
У перші півроку при Першому відділі постали шість постійних комісій: 1) для складання словника живої української мови; 2) для складання історичного словника української мови; 3) для складання історично-географічного словника української землі; 4) археографічна (для видання пам’яток мови, письменства й історії); 5) для видавання пам’яток новітнього письменства; 6) правописно-термінологічна.
19 грудня
Відновлено УНР, тепер під проводом Директорії.

1919

Термінольоґічна Комісія Відділення Природничих Наук [УНТ|Українського Наукового Товариства] видала Словник української ентомольоґичної номенклатури — окрему відбитку з I тому Матеріялів до української природничої термінольоґії. Див. Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ.
3 січня
Директорія видала закон про державну українську мову в УНР та про обов’язкове вживання української мови у діловодстві Української Академії Наук.
17 січня
Міністр освіти проф. І. Огієнко запровадив до шкільного вжитку в усій Україні Головніші правила українського правопису, що їх схвалила спеціяльна комісія.
22 січня
Акт Директорії про об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.
15 лютого
Прийнято закон Західноукраїнської Народної Республіки про мови на її території. Текст закону.
9 березня
Тимчасовий Робітничо - Селянський Уряд України прийняв постанову „Про обов’язкове студіювання в школах місцевої мови, а також історії та географії України
16 березня
Організовано Ортографічно-Термінологічну Комісію при І Відділі Української Академії Наук. Головою її став акад. А. Кримський, керівником — Григорій Голоскевич.
22 травня
Вперше в історії на храмове свято в Миколаївському (Військовому) соборі в Києві Всенічну та Літургію правлено українською мовою. Композитор М. Леонтович написав музику на літургійний текст і сам диригував хором. Цей день вважають днем народження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Київський єпископ Назарій (Блінов) покарав священиків, що брали участь у цих відправах: їм заборонено правити службу Божу.
друга половина року
Під час окупації України Добровольчою армією генерал Май-Маєвскій видав наказ №22 із забороною давати українським школам будь-яку допомогу з державних і земських скарбниць. Товариство Шкільної Освіти перебрало керівництво всім шкільництвом, оборону його перед владою і матеріяльне забезпечення (із добровільних внесків українських громад, насамперед української кооперації).
3 грудня
За поданням Леніна прийнято резолюцію ЦК РКП(б) і VIII конференції РКП(б) Про радянську владу на Україні. Основою цієї постанови були Тези з українського питання Х. Раковського, де обґрунтовано неодмінність дальшого існування УСРР як формально незалежного державного утворення, проте за умови об’єднання в одному центрі оборонного й господарчого апарату. Ленін виніс тези на розгляд від свого імені. Документ містив пункт, від якого пізніше почалася політика коренізації: Члени РКП(б) на території України повинні на ділі проводити право трудящих мас учитися і розмовляти в усіх радянських установах рідною мовою.