Закон Української Держави про заснування Української Академії наук

ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

14 листопада 1918 р.

Ухвалений Радою Міністрів закон про заснування Української Академії наук в м. Києві.

1. Ухвалити докладені до цього статут та штати Української Академії наук в м. Києві та її установи і закон цей перевести в життя з 1 листопада 1918 р.
2. З поміж перелічених у статуті наукових установ Академії, окрім постійних комісій, витворюється в біжучому році: Фізичний інститут, Геодезичний інститут, лабораторія для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічний сад, Акліматизаційний сад, Демографічний інститут для виучування економічної кон’юктури та народного господарства України.
3. Академії наук дається доручення розробити й подати на затвердження законодатним порядком штати та обрахунок слов’янської кляси при історично-філологічному відділі Академії згідно з приміткою третьою до § 6-го статуту Академії.
4. Всі інші установи, які перелічено в статуті Академії, закладаються в виробленій нею послідовності. При тому їх діяльність зазначається статутом, що його вона сама затверджує, а штати подаються од Академії на затвердження встановленим порядком.
5. Первісний склад Академії становлять 12 академіків, що на подання од міністра народної освіти та мистецтва, призначає пан Гетьман, по 4 на кожен відділ, з посеред таких осіб, яких місце їх побуту дає спомогу негайно приступити до діяльності в Києві. Ці 12 академіків творять спільне зібрання та відділи Академії наук.
6. Складені таким способом спільне зібрання відділів Академії наук негайно приступають до обрання з поміж себе Голови-президента Академії, її Неодмінного секретаря та всіх інших виборних осіб, опоказаних статутом, у порядкові, який зазначено статутом. Перше спільне зібрання Академії та перше зібрання відділів скликають найстарші літами академіки, і вони ж на тих зібраннях головують і подають на затвердження вибраних на них службових осіб Академії, згідно з порядком, показаним у статуті. Ці перші зібрання скликаються тільки для обрання службових осіб.
7. Коли пан Гетьман затвердить Голову-президента Академії, її Неодмінного секретаря та інших виборних службових осіб, котрі показано у статуті, тоді спільне зібрання та зібрання відділів вважаються зорганізованими та й можуть, скликаючись тим порядком, що показано в статуті, приступити до обрання дальших академіків та до вирішення других справ, які підлягають їхньому віданню.
8. Уповноваження обраного таким способом першого Голови-президента Академії та її Неодмінного секретаря мають силу аж доти, доки число академіків у спільному зібранні не досягне 24 академіків; тоді призначаються нові вибори Голови-президента та Неодмінного секретаря, згідно з статутом Академії, на трьохріччя. Так само, перші голови відділів задержують свої уповноваження тільки доти, доки число академіків на відділах не досягне: на відділі історично-філологічних наук — сімох академіків; на відділі фізично-математичних наук — десятьох академіків; і на відділі соціальних наук — сімох академіків.
9. Надати право Академії наук визначати обрахунковим податком ті суми, що потрібні кожного року на господарські та організаційні трати, та вносити їх на затвердження встановленим у статуті порядком, аж доки Академія наук остаточно зорганізується і буде спромога вести господарські трати й обрахунок.

В. об. Голови Ради Міністрів А. Ржепецький

Міністр народної освіти та мистецтва Стебницький

На документі перед його текстом помітка:

«Затверджую Павло Скоропадський 14 листопада 1918 р. Київ.

Посвідчив: Державний секретар сенатор Сергій Завадський»

Державний Вістник.— 1918.— 22 листоп.

Подано за Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. Київ: Наукова думка, 1994 — стор. 87-88.