20-ті рр. XX ст.

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук

Хронологічна таблиця — 20-ті рр. XX ст.

1920-і роки
Проведено цензурну акцію масового вилучення та знищення "шкідливої" літератури з бібліотек, книгарень, книжкових складів, навчальних закладів. Провадили її не лише суто цензурні органи, а й представники відомств, спеціяльні комісії партійних органів та профспілкових організацій. У звітах вилучені книжки вимірювано у тисячах примірників або в пудах. Настанови складено таким чином, що вилучити можна було практично будь-яку книжку. Вилучені книжки передавали на паперові фабрики на переробляння, як макулатуру.
1920
Згідно з урядовою схемою народної освіти в УСРР, т. зв. "схемою Гринька" (Г. Гринько — нарком освіти 1920–1923рр.), зліквідовано університети й організовано натомість Інститути Народної Освіти (ІНО). За цією схемою плановано було створити систему соціяльного виховання та професійної освіти з вузькою спеціалізацією профшкіл, технікумів та інститутів.
У Харкові почала працювати школа червоних старшин, де викладали переважно галицькі офіцери з колишньої ЧУГА.
У Києві надруковано Російсько-український медичний словник. Матеріяли до Української медичної термінології. за редакцією М. Галина. Словника перевидано в Києві 1994 р.
У Катеринославі надруковано Словник української мови Дмитра Яворницького (т.I, А-К, близько 8 200 слів), що мав бути доповненням до Словаря … Грінченка і містив лише слова, що їх в цьому словнику не було, або що мали інші значення.

</div>

В Західній Україні видано Словник польсько-український і україно-польський Іларіона Свенціцького.
Засновано просвітнє товариство Рідна Хата на Холмщині та Підляшші.
Засновано товариство Просвіта в Ужгороді на Закарпатті. Діяло до 1939 р.
17 січня
4 травня
Постанова Наркомату Освіти УСРР</a> про викладання українських дисциплін у вчительських семінаріях і на вчительських курсах.
6 травня
Закінчився перший зимовий похід Армії УНР. Боротьбу з більшовиками продовжували лише партизанські загони.
червень
Вийшов друком Чин Божественної Літургії св. Іоанна Златоустого в перекладі з грецької мови отця В. Липківського.
18 серпня
ВУЦВК УСРР прийняв положення про Всеукраїнське державне видавництво (пізніше Державне видавництво України — ДВУ). Це було спробою зосередити цензурну діяльність у Всеукрвидаві, що дістав право давати дозвіл на

друкування всієї періодичної преси, видань установ і організацій.

21 вересня
Рада Народних Комісарів УСРР ухвалила декрет про українську мову. Українську мову запроваджено як предмет у школах і введено до вживання в державних закладах та установах.
29 листопада
Спільне зібрання Академії наук схвалило Найголовніші правила українського правопису (доповнені й упорядковані, здебільшого А. Кримським, Головніші правила …). Правила затвердив народний комісар освіти УСРР Гринько. 1921 р. правопис видано в Києві окремою брошурою.
1921
У Жовкві вийшов Новий Заповіт і П’ятикнижжя в перекладі Я. Левицького.
21 січня
Постанова РНК УСРР Про Українську Академію Наук. Фактично скасовано право Спільного зібрання обирати керівництво та вносити зміни до статуту Академії.
3 березня
П’ятий з’їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти (НКО), спрямовану на усунення національної ворожнечі і на розвиток української мови як мови більшості трудящих України.
30 травня
травень
Процес членів Української партії соціалістів-революціонеерів (УПСР), так звана справа Голубовича (колишнього прем’єр-міністра УНР). Рішення Політбюро КП(б)У від 17 травня 1921 року: Процес використати, щоб дати характеристику поведінки української інтелігенції. Головне завдання партійнх органів та чекістів — розколоти українську інтелігенцію — сформулювало Політбюро КП(б)У на засіданні 4 червня 1921 року.
1 червня
14 червня
РНК УСРР прийняла положення Про Всеукраїнську Академію наук, що підпорядковувало її Наркомпросу. За новим статутом керівництво академічними справами від спільного зібрання перейшло до Президії, а керівним органом стала Рада Академії, обмеженний склад якої мав затверджувати Наркомпрос. Керівництво Академії далі працювало за першим статутом аж до весни 1928 р.
14 жовтня
Постановою РНК УСРР Всеукрвидав, що від травня був підпорядкований Наркомату освіти, отримує нові цензурні повноваження. Крім видавничої справи, тепер розподіл і поширення творів друку являють виключну монополію Всеукрвидаву.
31 жовтня
Всеукраїнська православна церковна рада проголосила створення Української Автокефальної Православної Церкви. Першим єпископом УАПЦ став протоієрей Василь Липківський. Однією з головних ознак УАПЦ стала рідна мова в усіх ділянках конфесійного життя. Українська літературна мова залунала в храмах.
23 листопада
Кінець другого зимового походу Армії УНР, останньої спроби вибороти незалежність України у Національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років.
1922
У Львові виходять наближені до Найголовніших правил … Правописні правила, прийнятіНТШ ім. Шевченка у Львові. Це був великий поступ у творенні єдиного правопису.
На початку року ліквідовано усі Просвіти (на червень 1921 р. 4822 товариства, читальні, будинки Просвіти).
За сприяння уряду Чехословаччини в Подебрадах відкрито Українську Господарчу Академію (діяла до 1935 р.). При ній працювала термінологічна комісія з Євгеном Чикаленком на чолі.
У Львові Українська Видавнича Спілка за фінансової підтримки Січових Стрільців відновлює видання Літературно-Наукового Вісника (за ред. Д. Донцова). Видання припинено 1932 р. через фінансові причини. Натомість виходив Вісник" (до 1939 р).

</div>

Військова цензура заборонила розповсюджувати в УСРР і конфіскувала близько тисячі пудів закуплених Вукоопспілкою книжок Михайло М. Грушевського Ілюстрована історія України та Історія України, прикладена до програм вищих початкових шкіл й нижчих класів шкіл середніх.
13 березня
Набрав чинности Кримінально-процесуальний кодекс, де в §22 сказано, що легальні процеси провадяться однією з двох державних мов, українською або російською.
1 квітня
6 червня
Радянську цензуру оформлено організаційно: при Народном комиссариате просвещения РСФСР створено Главное управление по делам литературы и издательств — Главлит. СНК РСФСР прийняв Положение о Главном управлении по делам литературы и издательств, де докладно визначено його

функції: попередній контроль усіх видів друкованої продукції, видача дозволу на видавничу діяльність, укладання списків забороненої літератури. Територію УСРР у цьому документі потрактовано як таку, що перебуває під юрисдикцією російських цензурних органів.

17–19 серпня

Арешти за списком антирадянської інтелігенції (складено ГПУ України до 3 серпня 1922 року, схвалено ЦК КП(б)У та ВУЦВК, затвердженo 9 вересня 1922 р. на засіданні спеціяльної комісії ЦК РКП(б) у Москві). Акція була втіленням ініціятиви Леніна вислати за кордон професуру. Список містив 77 осіб, зокрема 47 працівникив високої школи (із них 32 професори) з Харкова, Києва, Катеринослава, Одеси, Кам’янця-Подільського.

серпень
ЦК КП(б)У розіслав обіжники за підписами другого секретаря ЦК Д. Лебедя та замзавагітпропом Диманштейна про посилення ідеологічного контролю за літературою, виданою українською мовою, позаяк вона просякнута "шовинистическим духом".
XII партійна конференція РКП(б). Висунуто вимогу посилити наступ на опозиційні партії й течії та вперше прирівняно до них "мнимо безпартійну буржуазно-демократичну інтелігенцію, яка в своїх контрреволюційних цілях зловживає докорінними інтересами цілих корпорацій і для якої справжні інтереси науки, техніки, педагогики, кооперації… є тільки… політичним прикриттям."
29 серпня
Постановою РНК УСРР при Наркоматі освіти створено український цензурний орган — Центральне управління у справах друку. Українське цензурне законодавство підпорядковано російському. Цензурному контролю підлягала вся друкована продукція державних, кооперативних та приватних видавництв (крім видань партійних і державних органів). Цензурований рукопис проходив потрійний контроль: політредактора, завідувача літературного відділу та керівника управління. Встановлено також ідеологічний нагляд за театрами, кінотеатрами, всіма масовими видовищами.
Осінь
Другий секретар КП(б)У

Дмитро Лебідь висунув теорію "боротьби двох культур": російської — революційної, передової, пролетарської і міської та української — контрреволюційної, відсталої й сільської. У цьому двобої українській культурі належало поступитися й загинути.

7 вересня
Другий секретар КП(б)У

Дмитро Лебідь, доповідаючи Й. Сталінові, В. Куйбишеву та В. Молотову про арешти української інтелігенції, що її належало вислати за кордон, писав, що висилати українських професорів за кордон взагалі недоцільно, бо там і так склалося досить потужне емігрантське угруповання й звертався з пропозицією обмежитися засланням у віддалені райони федерації. Таким чином залишилися в СРСР українські інтелектуали, що їх згодом перемололи процеси 30–40-х років.

22 листопада
ВУЦВК затвердив Кодекс законів про народну освіту в УСРР, де сказано: Українська мова як мова більшости населення України, особливо на селі, і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова, мають в УСРР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки. Кодекс містив також положення про Всеукраїнську Академію Наук (ВУАН).
30 грудня
1923
Інститут Української Наукової Мови видав наступні томи Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури: Словник геологічної термінології, Словник хемичної термінології, Словник математичної термінології. Ч. I. Термінологія чистої математики. Див. Додаток А.
лютий
Центральне управління у справах друку дало вказівку вилучити книжкову продукцію спільних підприємств Українська школа (Київ — Львів — Відень), Дніпросоюз (Київ — Відень), Українське видавництво (Відень — Катеринослав), Українсько-галицька

накладня (Київ — Лейпціг).

квітень
Центральне управління у справах друку дає дозвіл продати на макулатуру 35 тисяч примірників книжок М. Грушевського Всесвітня історія в короткому огляді (в 6 т.) та Коротка історія України. Підстава — ідеологія автора не відповідає сучасності.
4–10 квітня
VII конференція КП(б)У засудила теорію боротьби двох культур.
17–25 квітня
ХІІ з’їзд РКП(б) прийняв резолюцію з національного питання. Проголошено політику коренізації партійно-державного апарату в неросійських республіках. В Україні ця політика набрала форми українізації.
22 червня
Пленум ЦК КП(б)У прийняв постанову Про заходи по здійсненню резолюції ХІІ з’їзду з національного питання в галузі партійної роботи.
Напередодні та під час роботи пленуму українська меншість партії боролася за справжнє впровадження політики українізації у щоденне життя; зокрема висунуто вимогу визнати українську мову, нарівнi з російською, державною мовою в Україні. На засіданні прелімінарної комісії ця пропозиція пройшла більшістю голосів попри протести Г. Петровського й М. Фрунзе, проте на загальній сесії її відкинули і термін "державна мова" замінили на "дві загальновживані мови".
27 липня
Декрет РНК УРСР Про заходи у справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ.
1 серпня
Постанова ВУЦВК та РНК УРСР Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови. В ній сказано: мови всіх національностей, що є на території України, оголошуються рівноправними… Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для офіціальних зносин, українську мову. Діловодство в губерніальних і окружних органах провадиться переважно українською мовою, за винятком тих місцевостей, де абсолютна або відносна більшість населення належить до іншої

національності.

1924
Вийшов друком перший том Російсько-українського словника за ред. А. Кримського (А-Ж). Другий том (З-Н) вийшов 1929 року, третій (О-П), за ред. С. Єфремова, 1927 р. Четвертий том (Р-Я), за ред. С. Єфремова, був готовий до друку, проте набір розсипано, а гранки вилучено і знищено за наказом урядових органів після процесу СВУ. Словника вилучено з бібліотек, він зберігся лише у "спецхранах". Див. Додаток А.
Перша згадка про "спeцхран" - книжковий ГУЛАГ. В інструкції за підписами Н. Крупскої, П. Лєбєдєва-Полянского та М. Смушкової написано: Не более двух

экземпляров всех изъятых в качестве вредных и контрреволюционных книг должны быть оставлены в центральной библиотеке. Такие книги должны храниться в особо запертых шкапах и выдаваться исключительно для научных и литературных работ (журнал Красный библиотекарь, 1924, ≤1, с.137). Подано також список лiтератури, що її належало вилучити (225 назв). Після 1924 року списки не друкують, вони дістають гриф "ДСП" (для служебного пользования).

У Києві видано Нариси з історії української мови О. Шахматова та А. Кримського.
березень – 8 квітня
Відкритий судовий процес у справі Київського обласного центру дії — перший політичний процес проти науковців в Україні. Серед 18 підсудних був президент ВУАН 1921–1922 рр. Микола Василенко.
1 липня
Початок формування спецхранів. Центральне управління у справах друку розіслало своїм губвідділам Інструкцію по вилученню шкідливої літератури з книжкових магазинів, бібліотек, читалень…. У ній є спеціяльний розділ: Книжки,

визнані взагалі шкідливими, але цінні як історичний, науковий, дослідницький матеріал, можуть залишатися у бібліотеках, якщо бібліотека велика — з обмеженням видачі. З маленьких бібліотек такі цінні, але шкідливі книги вилучаються й передаються до центральної бібліотеки.

31 липня
За проєктом Ст. Ґрабського (міністра освіти Польської республіки 1923–1926 рр.) прийнято закон (lex Grabski) про обмежене вживання української мови в адміністративних органах, суді, школі. Українські школи ставали українсько-польськими; вибір між польською та українською мовами робили на підставі референдумів батьків. Результат: у 1922/23 навчальному році в Галичині було 2532 українські школи, у 1937/39 їх лишилося 352.
Засновано Педагогічне Товариство Підкарпатської Руси. Діяло до 1939 р.
12–16 травня
VIII конференція КП(б)У.

Виступ Е.І. Квірінґа (ЕІУ, УВ), де він посилався на поширену серед партійців (українців серед них було 33%, а в ЦК КП(б)У — менш ніж 16%) думку, що треба припинити українізацію національних меншин та міського пролетаріяту в Україні.

29 вересня
Політбюро ЦК КП(б)У порекомендувало призначити на посаду Наркома освіти замість В. Затонського колишнього боротьбіста О. Шумського.
1925
Видано Український правопис. Він містив Найголовніші правила, що їх видала Академія наук, із деякими додатками <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Hrunskyj_Mykola.htm">М. Грунського</a>

та <a href="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Sabaldyr_Hryhorij.htm">Г. Сабалдиря</a>.

Інститут Української Наукової Мови видав V том Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури — Nomina Anatomica Ucrainica. Анатомічні назви. Див. Додаток А.
Видано Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u/Secunda_Tadej.htm">Т. Секунди</a>

з українським та російським показником. Терміни розглянув і прийняв Технічний Відділ ІУНМ ВУАН.

5–11 січня
У Харкові відбувся перший Всеукраїнський Учительський з’їзд.
квітень
За постановою ВУЦВК і РНК УСРР проведено структурні зміни в Наркомпросі УСРР. Замість Укрголовліту створено Управління справами літератури і видавництв.
7 квітня
Сталін призначив на посаду Першого секретаря ЦК КП(б)У <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Kaganovich_Lazar.htm">Лазаря Кагановича</a> й доручив йому спеціяльну місію: просувати нову політику і водночас дбати, щоб не вийти поза межі, визначені партією, тобто відвернути сепаратизм у політиці чи навіть питаннях культури.
26 червня
На закритому засіданні Політбюро ЦК КП(б)У голова <a href="file:///home/victor/mova/20/Dovidn/NKVD.htm">ГПУ</a> в

Україні В. Балицький привернув увагу партійного керівництва до української інтелігенції. Прийнято постанову: Створити комісію у складі <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Kaganovich_Lazar.htm">Кагановича</a>, Чубаря, <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Shumskyj_Oleksandr_Jakovych.htm">Шумського</a>, <a href="file:///home/victor/mova/pers/e_u/Hrynko_Hryhorij.htm">Гринька</a> і Балицького для вивчення питання про українську інтелігенцію, нашої тактики щодо неї, зокрема стосовно Академії та <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Hrushevskyj_Mykhajlo.htm">Грушевського</a>, залучення до роботи тощо.

23 липня
Раднарком України ухвалив створити при Наркомпросі Комісію для впорядкування українського правопису під головуванням наркома освіти <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Shumskyj_Oleksandr_Jakovych.htm">О. Шумського</a>. До Комісії залучено (з пізнішими кооптаціями) 36 осіб, зокрема десятьох працівників Академії та десятьох чільних партійних діячів. Наступником Шумського став <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u/Skrypnyk_Mykola.htm">Микола Скрипник</a>, головою авторського колективу і фактичним науковим керівником був видатний мовознавець <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Synjawskyj_Oleksa.htm">Олекса Синявський</a>.
За основу взято Найголовніші правила українського правопису, що підготувала ВУАН, а Наркомпрос затвердив 1921 року. Комісії було доручено скласти проєкт, після

загального обговорення його мала прийняти спеціяльно скликана конференція і подати на затвердження уряду. Впорядковувати правопис науковцям належало на базі традиції й природи української мови, враховуючи її історію. Матеріяли доручено опрацювати членам Комісії й передати на редагування <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Krymskij_Ahatanhel.htm">А. Кримському</a>, <a href="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Hancov_Vsevolod.htm">В. Ганцову</a> й <a href="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Synjawskyj_Oleksa.htm">О. Синявському</a>. Ортографічний словник доручено складати <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Holoskevych_Hryhorij.htm">Г. Голоскевичу</a>. Остаточну редакцію покладено на О. Синявського. Перший Пленум комісії відбувся 11–21 листопада 1925 року в Харкові.

1926
Інститут Української Наукової Мови видав IV том Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури, вип. 2 — Словник математичної термінології. Ч. II.

Термінологія теоретичної механіки. Див. Додаток А.

У Празі видано великий Медичний латинсько-український словник М. Галина, під ред. д-ра мед. <a href="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Matjushenko_Boris.htm">Б. Матюшенка</a> і д-ра Наливайка. Друге видання 1969 р. у Детройті.
У Берліні відкрито <ahref="file:///home/victor/mova/osvita/Dovidn/Ukrajinskyj_nuk_inst_Berlin.htm">Український Науковий Інститут</a>. Діяв до 1945 р.
У Празі відбувся Український Науковий З’їзд (другий — 1931 року).
Раднарком видав книжку декретів і директив Українізація радянських установ (Декрети, інструкції і матеріяли. - Ч.2). Вона містила текст Положення про забезпечення

рівноправності мов і про сприяння розвиткові української культури. Державні службовці повинні були цілком перейти на українську мову або піти з посад.

22 лютого
Політбюро ЦК КП(б)У знову порушує питання Про настрої серед української інтелігенції.
30 березня
Початок таємного готування "контрукраїнізації". Створено обіжника <a href="file:///home/victor/mova/20/Dovidn/NKVD.htm">ГПУ</a> Об украинской общественности, де сказано, що українізацію використовують для організації прибічників націоналізму та визначено носіїв українського націоналізму — УАПЦ, ВУАН і власне всю сферу культури.
26 квітня
Лист <a href="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Stalin.htm">Сталіна</a> до <a href="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Kaganovich_Lazar.htm">Лазаря Кагановича</a>, що став директивою для КП(б)У у боротьбі з "націоналістичним ухилом" і започаткував цькування <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Khvyljovyj_Mykola.htm">Хвильового</a> та <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Shumskyj_Oleksandr_Jakovych.htm">Шумського</a>.
червень
Ухвалено резолюцію пленуму ЦК КП(б)У Про підсумки українізації, що протягом п’яти років правила за політичну директиву.
серпень
Комісія для впорядкування українського правопису надрукувала проєкт правопису. Почалося його широке обговорення на всіх територіях проживання українців (видано 5 випусків спеціяльного додатку до газети Вісті ВУЦВК під назвою Український правопис: Дискусійний бюлетень).
4 вересня
Обіжник <a href="file:///home/victor/mova/20/Dovidn/NKVD.htm">ГПУ</a> Об украинском сепаратизме (надруковано 75 примірників із грифом Совершенно секретно. Перепечатанию не подлежит. Хранить наравне с шифром под ответственность начальника органа ГПУ). Провідною ідеєю цього документу було упокорити українську інтелігенцію і фізично знищити нескорених.
1927
Видано Курс історії українського язика. Вступ і фонетика <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Tymchenko_Jevhen.htm">Є. Тимченка</a>

(друге доповнене видання — 1930).

Інститут Української Наукової Мови видав VI том Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури: Вип. 1. — Словник зоологичної номенклатури.

Назви птахів, Вип. 2. — Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia.—Reptilia.—Amphibia.—Pisces. Див. Додаток А.

Почато видання повного академічного зібрання творів <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Shevchenko_Taras.htm">Тараса Шевченка</a>, за редакцією <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Jefremov_Serhij.htm">Сергія Єфремова</a>. Із планованих 8–12 томів світ побачили лише третій (Листування) та четвертий (Щоденні записки). Видання припинено у зв’язку зі <a href="file:///home/victor/mova/20/Dovidn/SVU_proces.htm">справою СВУ</a>.
2 лютого
Політбюро ЦК КП(б)У звільнило <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Shumskyj_Oleksandr_Jakovych.htm">О. Шумського</a> з посади Народного комісара освіти. Почалася боротьба з націоналістичним ухилом Шумського, <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Khvyljovyj_Mykola.htm">Хвильового</a> та <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Volobujev_Mykhajlo.htm">Волобуєва</a> (шумськизмом, хвильовизмом та волобуєвщиною), що призвела до самогубства Хвильового. Шумського та Волобуєва вислано з України.
5 березня
Президія ВУЦВК призначила Наркомом освіти <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u/Skrypnyk_Mykola.htm">Миколу Скрипника</a>.
19 квітня
Постанова ЦК КП(б)У Про підсумки українізації. Проголошено Тверде та рішуче переведення українізації (в розумінні переведення на українську мову) роботи всіх установ (державних, господарських та ін.) на території України, за винятком районів нацменшостей населення, вимагає обов’язкового знання української мови (як мови більшості населення) всіма службовцями установ.
26 травня–6 червня
Всеукраїнська правописна конференція в Харкові. Серед учасників: 4 високі урядовці Наркомпросу, 5 академіків, 28 університетських професорів лінгвістики й філологіі, 8 учителів, 7 журналістів і 8 письменників. Брали участь також три представники Західної України: <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Studynskyj_Kyrylo.htm">Кирило

Студинський</a>, <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Svjencickyj_Ilarion.htm">Іларіон Свєнціцький</a>, <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u_m/Simowych_Vasyl.htm">Василь Сімович</a>.

3 липня
Ухвалено постанову ЦК <ahref="file:///home/victor/mova/20/Dovidn/KPU_KPbU.htm">КП(б)У</a> Про комуністичний університет імені Артема. У постанові зазначено, що деякі успіхи в галузі українізації навчальної роботи в університеті хоч і є, але … темп українізації університету загальмований…27–28 p. є останнім строком українізації лекторського складу Комуністичного університету.
6 липня
Постанова ВЦВК та РНК УСРР Про забезпечення рівноправності мов та сприяння розвиткові української культури, де зазначено: Всі службовці державних органів в національно-територіальних

адміністративних одиницях повинні конче володіти мовою місцевої національної більшості, а також українською мовою.

20–29 листопада
Резолюція Х з’їзду <ahref="file:///home/victor/mova/20/Dovidn/KPU_KPbU.htm">КП(б)У</a> на

доповідь <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u/Skrypnyk_Mykola.htm">М. Скрипника</a> Про завдання культурного будівництва на Україні. З’ізд констатував кволість підвищення відсотку української книжки в загальній кількості бібліотечного фонду. Зокрема, … по деяких профспілкових бібліотеках є лише 2 \% українських книжок… Треба зазначити потребу посилити процес переходу поточної партійної роботи і особливо керівних кадрів на українську мову.

Також висловлено потребу поставити велике наукове завдання про видання великої радянської української енциклопедії. Фактично редакція УРЕ почала свої роботу наприкінці 1930 р. Головним редакторм став <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u/Skrypnyk_Mykola.htm">М. Скрипник</a>.
20–29 листопада
Засідання політбюро, присвячене ВУАН. Наголошено потребу ввести до складу Президії ВУАН нових членів,

лояльних до партії і радянської влади. Наркомпросові наказано не затверджувати у складі дійсних членів усіх явно ворожих елементів, від 1 січня 1928 року користуватися виключно статутом Академії 1921 року. Визнано бажаним запросити на посаду президента Дмитра Заболотного, що перебував в Ленінграді.

1928
Початок колективізації та "розкуркулювання" в Україні. Розкуркулених засилають до Сибіру та на Далекий Схід.
Інститут Української Наукової Мови видав наступні томи серії Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури (від IX тому — Матеріяли

до української термінології та номенклатури): VI том, вип. 3. — Словник зоологичної номенклатури. Назви безхребетних тварин. Evertebrata, VII том. — Словник ботанічної номенклатури, IX том. — Словник технічної термінології. Комунальне господарство, X том. — Словник технічної термінології (загальний), XI том. — Словник природничої термінології, XII том. — Словник технічної термінології. Електротехніка, XIII том. — Словник термінів педагогіки, психольогії та шкільного адміністрування, XIV том. — Словник технічної номенклатури. Мануфактурні виробництва. Див. Додаток А.

Митрополит <ahref="file:///home/victor/mova/pers/Dovidn/Sheptyckyj_Andrej.htm">Андрей

Шептицький</a> заснував Греко-Католицьку Богословську Академію</a> у Львові. Діяла до 1944 р.

9 березня
Засідання колеґії Наркомпросу в Харкові про наслідки перевірки ВУАН. Згодом видано документ Висновки і пропозиції стану та роботи ВУАН, що його називали обвинувальним актом щодо Академії. Колеґія затвердила 47 дійсних членів ВУАН

(від 1919 до 1927 р. обрано 82).

6 вересня
Нарком освіти <ahref="file:///home/victor/mova/pers/e_u/Skrypnyk_Mykola.htm">М. Скрипник</a> затвердив Український правопис, тобто надав йому статус обов’язкового. Правопис надруковано 1929 року, відтоді всі школи й видавництва УРСР зобов’язані були його дотримуватися. Заради єдності української літературної мови, провід <ahref="file:///home/victor/mova/osvita/Dovidn/NTSH.htm">НТШ</a> у Львові ухвалив дотримуватися норм нового правопису в Галичині попри незгоду й протести багатьох галицьких мовознавців та письменників.
1929
Видано Український правопис. UkrPr28
Видано Загальний курс української мови для вчителів-заочників. Автори — колектив харківських мовознавців, редактор — Леонід Булаховський.
Інститут Української Наукової Мови видав наступний том серії Матеріяли до української термінології та номенклатури: XV том. — Словник механічної термінології.

Силовні. Див. Додаток А.

15 травня
ХІ Всеукраїнський з’їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів ухвалив постанову Про стан та перспективи культурного будівництва. Наголошено успіхи

українізації та потребу повного переведення високої школи на українську мову навчання.

друга половина року
Арешти інтелігенції та діячів Української Автокефальної Православної Церкви за справою Спілки Визволення України (СВУ), що мала дати сигнал до масового наступу на національне (і не лише українське) відродження в Україні.

Отримано з http://movahistory.org.ua/index.php?title=20-ті_рр._XX_ст.&oldid=2319