Відмінності між версіями «1917-1919 рр»
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
(→1918) |
(→1918) |
||
| Рядок 264: | Рядок 264: | ||
<div> | <div> | ||
;24 травня | ;24 травня | ||
| − | :Міністерство освіти затвердило <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span>, що їх запропонував [[Іван Огієнко]] та схвалила правописна комісія. Правопис надруковано в журналі <span class="book">Вільна українська школа</span> (1919 - ч.10) та видано окремим відбитком у Києві 1919 року. | + | :Міністерство освіти затвердило <span class="book">[[Найголовніші правила українського правопису]]</span>, що їх запропонував [[Іван Огієнко]] та схвалила правописна комісія. Правопис надруковано в журналі <span class="book">Вільна українська школа</span> (1919 - ч.10) та видано окремим відбитком у Києві 1919 року. |
:<span class="ind"> | :<span class="ind"> | ||
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису …</i>, 250-251]]</span> | :*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису …</i>, 250-251]]</span> | ||
Версія за 16:59, 22 січня 2013
Хронологічна таблиця — 1917-1919 рр.
1917
- В містах і навіть невеличких містечках України десятками постають термінологічні осередки. Виходять друком їхні матеріяли у формі словників. Див. Словники, укладені без участи УНТ та ІУНМ та Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ.
- У Вінніпегу видано Кишеньковий словар англійської та української мови Є. Козловського.
- 27 лютого (8 березня)
- Лютнева революція. Повалено самодержавство в Росії. Влада перейшла до Тимчасового уряду, що повинен був організувати Установчі збори. Ця інституція мала розглянути питання про державний устрій країни та обрати уряд.
- 12 березня
- На засіданні Української Центральної Ради ухвалено, що мовою, якою Рада має звертатись, є мова українська.
- березнь
- У Києві засновано Товариство Шкільної Освіти. Першим головою товариства став Іван Стешенко.
- 28 березня
- Російський Тимчасовий Уряд ухвалив дозволити викладання української мови в школах Київської навчальної округи. У початкових школах дозволено навчання українською мовою, а російська ставала обов’язковим предметом від другого класу. В учительських семінаріях заведено курси української мови, літератури, історії й географії. У високій школі засновано катедри української мови, літератури, історії та права.
- 5 -6 квітня
- Товариство Шкільної Освіти організувало I Всеукраїнський з’їзд учителів і професорів. Резолюції містять вимогу українізації початкових шкіл вже від 1 вересня 1917 року та ухвалу про організацію літніх курсів, що мали підготувати вчителів до викладання українською мовою.
- 30 травня
- Доповідна записка Тимчасовому урядові та виконавчому комітетові Петроградської ради робітничих та солдатських депутатів з питань автономії України містила вимогу: 7. Визнану Тимчасовим урядом українізацію початкової школи треба перенести і на середню та вищу школу як відносно мови, так і дісциплін навчання. 8. Відповідальні посади як гражданської, так і духовної адміністрації на Україні треба заміщати особами, що користуються довір’ям населення, говорять його мовою і знайомі з його побутом.
- літо
- Всеукраїнська учительська спілка організувала близько ста курсів для вчителів.
- Товариство Шкільної Освіти видало невеличкими брошурками проєкти термінології з географії, граматики, аритметики, геометрії, алґебри. Див. Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ.
- До осені 1917 р. відкрито 53 українські середні школи, зокрема 3 українські гімназії в Києві.
- 10 червня
- Проголошено Перший Універсал Української Центральної Ради що стверджує право українського народу самостійно порядкувати своїм життям.
- 3 липня
- Проголошено Другий Універсал Української Центральної Ради. В ньому зазначено, що Україна визнає Установчі збори, що мають схвалити автономію України.
- 9 липня
- Створено Генеральний Секретаріят.
- Секретарем освіти став голова Товариства Шкільної Освіти Іван Стешенко. Він доручив професорові Київського університету Іванові Огієнку скласти короткі правила українського правопису.
- Декларація Генерального Секретаріяту Освіти. В ній зокрема сказано: В справі народної освіти Секретаріят має на меті насамперед з’єднати в своїх руках все керування шкільною освітою, а власне: догляд за переведенням на місцях українізації школи, організації видання підручників, відшукання і приготування учителів для шкіл та поміч в згуртуванні їх у професіональні товариства.
- середина липня
- Мала рада ухвалила Статут Генерального Секретаріяту. Введено посаду секретаря в національних справах та трьох товаришів секретаря -від Великоросів, Євреїв і Поляків.
- 10–12 серпня
- Другий Всеукраїнський учительський з’їзд. Підтверджено постанову 1-го з’їзду про поступову і часткову українізацію середньої та вищої школи. Визнано потребу створити в усіх селах Просвіти, а в повітах — учительські спілки.
- осінь
- Генеральний Секретаріят Освіти доручає мовознавцеві Олені Курило, працівниці Ортографічно-термінологічної Комісії Київського Наукового Товариства, впорядкувати матеріяли до шкільної термінології.
- Створено термінологічні комісії при Міністерствах Юстиції, Судових Справ, Шляхів, Військовому, Департаменті Професійної Освіти Міністерства Народної Освіти, Головній Санітарній Управі Міністерства Справ Внутрішніх (пізніше — Міністерство Здоровля).
- 8–15 вересня
- В Києві відбувся З’їзд народів Росії (З’їзд поневолених народів), що його скликала Центральна Рада. Ухвалено низку постанов, зокрема про федеративний устрій Росії, про загальнодержавну і крайові мови.
- 18 вересня
- Генеральний Секретаріят ухвалює постанову, де зазначено: Мова українська має повне право офіціально вживатися поруч з мовою російською, при забезпеченні язикового права меншостей. Четвертий пункт зазначає Діловодство у Секретаріяті провадиться мовою українською.
- 20 вересня
- У Києві відбувся Перший з’їзд Просвіт, де створено Всеукраїнську спілку Просвіт і організовано Центральне бюро з завданням координувати діяльність сільських і повітових Просвіт.
- 5 жовтня
- Відкрито Український Народний Університет (від 6 жовтня 1918 р. Державний).
- 9 листопада
- Проголошено Третій Універсал Центральної Ради (прийнято 7 листопада), що визнавав національно-персональну автономію для інших народів та право й можливість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами.
- У Києві створено Науково-педагогічну Академію та Академію Мистецтв.
- 17 грудня
- Російський совнарком надіслав урядові Української республіки Манифест к украинскому народу с ультимативными требованиями к Украинской раде. Фактично Росія оголосила Україні війну.
1918
- Термінольоґічна Комісія Природничої Секції Українського Наукового Товариства видала Словник української физичної термінольоґії — окрему відбитку з I тому Матеріялів до української природничої термінольоґії. Див. Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ.
- 9 січня
- Ухвалено Закон Центральної Ради про Національно-персональну автономію. У перший статті наголошено, що кожна нація на території України … має право в межах Української Народньої Республіки на національно-персональну автономію, себто право на самостійне устроєння свого національного життя, що здійснюється через органи Національного Союзу. Це є невіднімане право націй і ні одна з них не може бути позбавленна цього права, або обмежена в ньому.
- 22 січня
- Четвертий Універсал Центральної Ради. Проголошено незалежну і самостійну Українську Народню Республіку.
- січень- квітень
- Перша окупація України більшовицькою Росією.
- 24 березня
- Опубліковано Закон Центральної Ради про запровадження української мови у банківській і торговій сфері. У п. 3 проголошено: мовою в діловодстві має бути державна українська.
- 20 квітня
- У Таганрогу прийнято резолюцію про створення Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У) як самостійної партії, організаційно не пов’язанної з РКП(б).
- 29 квітня
- Центральна Рада затвердила Конституцію УНР і обрала президентом Михайла Грушевського. Конституцію написано українською мовою, проте в ній нічого не сказано про права української (чи будь-якої іншої) мови.
- 29 квітня
- Проголошення Української Держави під проводом гетьмана Павла Скоропадського.
- 5 травня
- Міністр Освіти проф. Василенко подав план роботи Міністерства, що передбачав українізацію школи, заснування Української Академії Наук і Національної бібліотеки.
- 24 травня
- Міністерство освіти затвердило Найголовніші правила українського правопису, що їх запропонував Іван Огієнко та схвалила правописна комісія. Правопис надруковано в журналі Вільна українська школа (1919 - ч.10) та видано окремим відбитком у Києві 1919 року.
- 5–12 липня
- У Москві відбувся I з’їзд КП(б)У. Він проголосив, що КП(б)У є частиною РКП(б), підпорядкованою її ЦК.
- 11 серпня
- Засновано Термінологічну Комісію при Природничій Секції Київського Наукового Товариства. Першим головою Комісії став Павло Тутковський, потім — Олександр Яната. Серед джерел, що їх комісія мала використовувати, фігурують, зокрема, матеріяли Львівського Наукового Товариства, галицькі шкільні підручники, праці Івана Верхратського та інших галицьких науковців. Отже, комісію від самого початку зорієнтовано на вироблення загальноукраїнської наукової термінології.
- 15 серпня
- Прийнято закон про заснування Національної бібліотеки Української Держави в Києві (1919 р. стала Бібліотекою Української Академії наук під назвою Всенародна бібліотека України, від 1934 р. — Бібліотека АН УРСР, від 1948 — Державна публічна бібліотека АН УРСР, від 1965 — Центральна наукова бібліотека АН УРСР, від 1989 — ім. Вернадського, нині Національна бібліотека України ім. Вернадського.
- 21 серпня
- У Львові, за пропозицією Київської Термінологічної Комісії, створено Термінологічну Комісію при Математично-Природописно-Лікарській Секції НТШ.
- 6 жовтня
- Український Народний Університет перейменовано на Український Державний Університет.
- У Полтаві товариство Просвіта відкрило Український історико-філологічний факультет.
- 22 жовтня
- Відкрито Український Державний Університет в Кам’янці-Подільському. Ректором був Іван Огієнко. За радянських часів на його основі було створено інститути: народної освіти (потім педагогічний) та сільськогосподарський.
- 27 (14) листопада
- Засновано Українську Академію Наук. Вона мала три відділи: історично-філологічний (перший), фізико-математичний (другий) та соціяльно-економічний (третій). Першим президентом став Володимир Вернадський, неодмінним секретарем — Агатангел Кримський.
- Прийнято статут УАН.
- 14 грудня
- Гетьман Павло Скоропадський зрікся влади.
- 19 грудня
- Відновлено УНР, тепер під проводом Директорії.
- 1919
- Термінольоґічна Комісія Відділення Природничих Наук [УНТ|Українського Наукового Товариства] видала Словник української ентомольоґичної номенклатури — окрему відбитку з I тому Матеріялів до української природничої термінольоґії. Див. Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ.
- 3 січня
- Директорія видала закон про державну українську мову в УНР та про обов’язкове вживання української мови у діловодстві Української Академії Наук.
- січень
- Рішенням Директорії об’єднано Український державний університет і університет св. Володимира.
- 17 січня
- Міністр освіти проф. І. Огієнко запровадив до шкільного вжитку в усій Україні Головніші правила українського правопису, що їх схвалила спеціяльна комісія.
- 9 березня
- Третій З’їзд Рад (УСРР) прийняв постанову про викладання в школах української мови, історії та географії України.
- 16 березня
- Організовано Ортографічно-Термінологічну Комісію при І Відділі Української Академії Наук. Головою її став акад. А. Кримський, керівником — Григорій Голоскевич.
- 22 травня
- Вперше в історії на храмове свято в Миколаївському (Військовому) соборі в Києві Всенічну та Літургію правлено українською мовою. Композитор М. Леонтович написав музику на літургійний текст і сам диригував хором. Цей день вважають днем народження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Київський єпископ Назарій (Блінов) покарав священиків, що брали участь у цих відправах: їм заборонено правити службу Божу.
- друга половина року
- Під час окупації України Добровольчою армією генерал Май-Маєвскій видав наказ №22 із забороною давати українським школам будь-яку допомогу з державних і земських скарбниць. Товариство Шкільної Освіти перебрало керівництво всім шкільництвом, оборону його перед владою і матеріяльне забезпечення (із добровільних внесків українських громад, насамперед української кооперації).
- 3 грудня
- За поданням Леніна прийнято резолюцію ЦК РКП(б) і VIII конференції РКП(б) Про радянську владу на Україні. Основою цієї постанови були Тези з українського питання Х. Раковського, де обґрунтовано неодмінність дальшого існування УСРР як формально незалежного державного утворення, проте за умови об’єднання в одному центрі оборонного й господарчого апарату. Ленін виніс тези на розгляд від свого імені. Документ містив пункт, від якого пізніше почалася політика коренізації: Члени РКП(б) на території України повинні на ділі проводити право трудящих мас учитися і розмовляти в усіх радянських установах рідною мовою.
