DIU.png

РЮРИКОВИЧІ — правляча династія у Київській Русі.

     Отримала назву і веде свій початок від норманського князя Рюрика (див.
     Рюрик, Синеус, Трувор). Видатними представниками династії були київські
     князі Святослав Ігорович (969-972), Володимир Святославич (980-1015), 
     Ярослав Мудрий (1019-1054), Володимир Мономах (1113-1125). Київські Р. проводили активну зовнішню політику,
     завдяки якій Київська Русь перетворилася в найбільшу
     середньовічну європейську імперію. Внутрішня політика
     київських князів мала центристський характер і була
     спрямована на зміцнення великокняжої влади і подолання
     сепаратистських тенденцій. Після розпаду 
     Київської держави
     представники династії Р. правили в окремих землях-князівствах
     (Київській, Чернігівській, Ростово-Суздальській,
     Переяславській та ін.), де започаткували місцеві правлячі
     династії (Мономаховичів, Ольговичів, Романовичів та ін.). У
     кін. 12 ст. засновник династії Романовичів волинський князь
     Роман Мстиславич 
     об'єднав Волинь з Галичиною і утворив одну з
     найсильніших держав на території колишньої Київської Русі —
     Галицько-Волинське князівство. 
     Видатними правителями цього Волинського князівства були князі 
     Данило Романович Галицький,
     Лев Данилович і Юрій Львович. 
     Данило Романович і Юрій Львович
     прийняли титул короля, що свідчило про їхню силу і авторитет.
     Удільні князі з династії Р. правили в українських землях до
     кін. 15 ст. Московські великі князі й царі були нащадками
     володимиро-суздальських Мономаховичів. Династія Р. правила в
     Московській державі до кінця 16 ст. і закінчилася зі смертю
     синів Івана IV Васильовича, останній з яких Федір Іванович
     помер у 1598.
   

     О. Шодра (Львів).