
РЮРИКОВИЧІ — правляча династія у Київській Русі.
Отримала назву і веде свій початок від норманського князя Рюрика (див.
Рюрик, Синеус, Трувор). Видатними представниками династії були київські
князі Святослав Ігорович (969-972), Володимир Святославич (980-1015),
Ярослав Мудрий (1019-1054), Володимир Мономах (1113-1125). Київські Р. проводили активну зовнішню політику,
завдяки якій Київська Русь перетворилася в найбільшу
середньовічну європейську імперію. Внутрішня політика
київських князів мала центристський характер і була
спрямована на зміцнення великокняжої влади і подолання
сепаратистських тенденцій. Після розпаду
Київської держави
представники династії Р. правили в окремих землях-князівствах
(Київській, Чернігівській, Ростово-Суздальській,
Переяславській та ін.), де започаткували місцеві правлячі
династії (Мономаховичів, Ольговичів, Романовичів та ін.). У
кін. 12 ст. засновник династії Романовичів волинський князь
Роман Мстиславич
об'єднав Волинь з Галичиною і утворив одну з
найсильніших держав на території колишньої Київської Русі —
Галицько-Волинське князівство.
Видатними правителями цього Волинського князівства були князі
Данило Романович Галицький,
Лев Данилович і Юрій Львович.
Данило Романович і Юрій Львович
прийняли титул короля, що свідчило про їхню силу і авторитет.
Удільні князі з династії Р. правили в українських землях до
кін. 15 ст. Московські великі князі й царі були нащадками
володимиро-суздальських Мономаховичів. Династія Р. правила в
Московській державі до кінця 16 ст. і закінчилася зі смертю
синів Івана IV Васильовича, останній з яких Федір Іванович
помер у 1598.
О. Шодра (Львів).