1800-ті
: Невідомий автор із кола учасників Новгород-Сіверського патріотичного гуртка написав Історію русів.
(Оригінальний текст, переклад І. Драча та стаття І. Крип’якевича Історія русів на сайті ІЗБОРНИК). : - ЕУ2, 3; 891-892
1801
- 31 березня
- Указ Алєксандра I зняв заборону ввозити іноземні книжки та дозволив відкрити приватні друкарні.
- - Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 88
- 14 червня
- Вийшов указ, щоб на заголовних листах книжок, друкованих з дозволу цензури, був напис по одобрению которой цензуры печатано.
- - Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 88
1802
- : В Російській Імперії сформовано міністерства, зокрема міністерство народної освіти. Думка про заснування цього міністерства належала Василеві Каразину, що був близький до молодого царя Алєксандра I. Міністром освіти призначено гр. П. Завадського.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 232
1803
- 24 січня
- Згідно з затвердженими правилами, при міністерстві народної освіти створено Головне управління школами, що складалося з шести кураторів шкільних округ. Керманичем справ Головного управління був В. Каразин. До Віленської шкільної округи, на чолі з поляком кн. Адамом Чарторийським, входили Волинсвька, Київська, та Подільська губернії. Решту українських губерній віднесено до Харківської шкільної округи на чолі зі Станіславом Потоцьким. Головне управління школами встановило такі типи шкіл: гімназії — в кожнім губерніяльнім місті, догляд за ними мав належати університетові; повітові школи — бодай по одній в кожнім губерніяльнім і повітовім місті, догляд за ними мав належати директорові гімназії; парафіяльні ("приходські") школи по селах, догляд за ними мав належати управителеві відповідної повітової школи.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 233-234
1804
- 9 липня
- Запроваджено обов’язкову попередню цензуру книжок. Высочайшим повелением затверджено «Уставъ о Цензурѣ». У ньому сказано: Ни одна книга или сочинение не должны быти напечатаны в Империи Российской, ни пущены в продаж, не быв прежде рассмотрены цензурой. Текст устава на сайті "Открытый текст".
- - Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое., 28, 439 - Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 96
- 5 листопада
- Прийнято «Уставъ учебныхъ заведеній, подведомыхъ Университетамъ», що нав’язував українським школам систему російської освіти. Вчителям та учням наказано вживати лише російську мову.
- Текст устава у російській Вікіпедії. - Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи, 28, 626
1805
- : Заходами Василя Каразина засновано Харківський університет. Першим його ректором призначено професора Івана Рижського.
- - ЕУ2, 9; 3561-3562 - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 237-254
- : При Університеті за 10 пунктом «Утвердительной грамотой Харьковскаго Императорскаго Университета» (5 листопада 1803 року) запроваджено цензуру: Университетъ имѣетъ собственную свою Ценсуру для всѣхъ издаваемыхъ имъ или Членами его сочиненій, къ наукамъ и словесности относящихся, также для книгъ, выписываемых для своего употребленія из чужихъ краевъ. Къ ведению его принадлежитъ Ценсура всѣхъ сочиненій часными людьми в Округѣ издаваемыхъ. Завдяки цьому протягом першого десятиріччя ХІХ ст. тут було оприлюднено 210 видань. Серед них книжки українською мовою, що зробило полтаво-харківську мову основою мови літературної. Саме тут на початку ХІХ ст. назви Україна та український набули загальнонаціонального змісту. Текст «Утвердительной грамоты Харьковскаго Императорскаго Университета» на сайті DSpace.
- - Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое., 28, 650-651
1808
- : Закрито Руський інститут (Studium Ruthenum) Львівського університету, де на двох факультетах (філософському та богословському) низку предметів викладали українською мовою.
- - ЕУ2, 8; 3086
1810-ті
1811
- 9 липня
- Друга пожежа у Київській академії, горіла й бібліотека (згоріло близько 1000 книжок).
- - [[Джерела#AktKMA_T| Акты и документы, относящиеся к истории Киевской
академии (1796 – 1869)``, 3, 324]]
1816
- : Отець Іван Могильницький під патронатом єпископа Михайла Левицького, заснував перше в Галичині культурно-освітнє товариство — Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення просвіти і культури серед вірних. Головним завданням було готувати й друкувати шкільні книжки народною мовою.
- - ЕУ2, 5; 1633 - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 519
1817
- : В Одесі засновано Рішельєвський Ліцей (1865 р. перетворено на Новоросійський Університет).
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 268 - ЕУ2, 5; 1826-1827
- 24 липня
- Св. Синод на підставі особого доклада комісії духовних училищ закрив Києво-Могилянську Академію, що проіснувала понад 200 років.
- - Титов Хв. Стара вища освіта…, 277-280
1818
- : Видання складеної 1804–1805 рр. Грамматики малороссійскаго наречія О. Павловського в Петербургу (текст). Вона містить Краткий малороссийский словарь (1131 слово), базований на чисто народному матеріялі, зокрема хресні імена та фрази і приповідки (текст). Грамматику… розглянуто й схвалено на засіданні Російської академії наук 11 березня 1805р. Протягом багатьох років це був найкращий український словник. Велике значення мав фонетичний принцип правопису українських слів. Граматику фотодруком перевидав 1978 року в Мюнхені Олекса Горбач.
- - Українська мова. Енциклопедія, 105, 416 - Горецький П.Й. Історія української лексикографії, 40 - ЕУ1, 1, 324
- : У Харкові відкрито перший Институт благородных девиц. Мова викладання до середини 50-х років — французська, потім — російська. Згодом відкрито інститути шляхетних дівчат у Полтаві (1818), Одесі (1829), Києві (1838).
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 324-325
1819
- : Замість закритої 1817 року Києво-Могилянської Академії створено Київську Духовну Академію.
- - Титов Хв. Стара вища освіта…, 277-280
1820-ті
1820
- : Засновано Гімназію вищих наук ім. кн. О. Безбородька у Ніжині (1832 року реорганізовано в ліцей, 1875 перетворено на Історично-Філолологічний Інститут ім. кн. О. Безбородька). Першим директором був українець із Закарпаття Василь Кукольник, а після нього (від 1 листопада 1821 р.) також закарпатець Іван Орлай.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 270-274 - ЕУ2, 1; 106
1822
- : В Петербургу видано Прибавление к грамматике малороссійскаго наречія О. Павловського (текст).
- - Українська мова. Енциклопедія, 105, 416 - ЕУ2, 1; 324
1823
- : Надруковано Словник української мови Івана Войцеховича із добіркою 1173 слів.
- - Українська мова. Енциклопедія, 276 - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XI
1826
- 10 червня
- Прийнято другий цензурний статут, що дістав назву чугунного статута. За ним цензура мала дві інстанції. Вищу з трьох міністрів: народної просвіти, внутрішніх та іноземних справ. Нижча інстанція — Головний цензурний комітет у Петербургу і цензурні комітети у Москві, Вільні та Дерпті, що підлягали попечителям учебных округов. У пункті 151 сказано: не позволяется пропускать к печатанию места в сочинениях и переводах, имеющие двоякий смысл, ежели один из них противен цензурным правилам.
- - Лемке М. К. Николаевские жандармы и литература…, 90-98 - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 270-274 - Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 214-215
1828
- 22 квітня
- Ніколай I затвердив третій статут про цензуру. За ним найвищу цензурну інстанцію, Головне управління цензури, підпорядковано Міністерству народної освіти. Цьому управлінню підлягали цензурні комітети в університетських містах Ризі, Вільні, Києві, Одесі, Тифлісі. Цензори працювали під безпосереднім проводом попечителів навчальних округів. Їхнім обов’язком було цензурувати не лише друковану продукцію, що виходила в межах округу, а й закордонні надходження. Статут був чинний упродовж усього царювання Ніколая I.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 377 - Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 220-221 - Тимошик М. “К печатанью не должно быть позволено”…, 10
- 3 липня
- Указ Ніколая I про створення в імператорський канцелярії III відділу — таємної політичної поліції і жандармерії.
- - Довідник з історії України, 468
- 20 – 30 рр.
- Діяльність Руської трійці.
- - ЕУ2, 7; 2657
1830-ті
1830
- : В Одесі засновано першу в Україні міську загальнодоступну бібліотеку.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 392
- 1831
- Указ Ніколая І про скасування Магдебурзького права скрізь в Україні крім Києва.
- - Довідник з історії України, 437
1832
- : Від цього року засновники будь-яких видань мали отримувати "височайший" дозвіл царя. Крім докладної інформації про видання, до в цензурних комітетів треба було подавати обстоятелные сведения о способностях издателя и нравственной его благонадежности.
- - Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 231 - Тимошик М. “К печатанью не должно быть позволено”…, 10
- 14 грудня
- Утворено кураторію Київської шкільної округи (Київська, Волинська, Подільська та Чернігівська губернії).
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 254
1833
- 21 березня
- Міністр освіти гр. Сєрґєй Уваров у своїй промові до кураторів шкільних округ вказав, що всю освітню діяльність треба ґрунтувати на триєдиній формулі: православие, самодержавие, народность. Ця політична формула стала прапором міністерства освіти до кінця існування царської Росії.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 244-245
1834
- : В Росії прийнято новий університетський статут, що покінчив з фікцією академічної свободи статуту 1804 року. Куратор шкільної округи за новим статутом мусив перебувати в університетському місті. Ректор та декани залишалися виборними, але компетенцію професорської ради обмежено.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 244
- 15 липня
- Відкрито університет св. Володимира у Києві. Його статут затверджено спеціяльним указом Ніколая I урядовому сенатові від 25 грудня 1833 року. Університет підпорядковано одночасно і міністрові народної освіти, і попечителеві навчального округу, що офіціяльно був начальником университета. Тобто київський університет був позбавлений головного привілею — внутрішнього самоврядування. Першим ректором був Михайло Максимович.
- - ЕУ2, 3; 1024 - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 252-268
- 23 грудня
- Указом Ніколая I Київ позбавлено статусу, передбаченного Магдебурзьким правом.
- - Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів …, 288
1835
- 4 листопада
- Засновано друкарню університету св. Володимира в Києві. У ній друкували, зокрема, матеріяли Временной комиссии для разбора древних актов.
- - Тимошик М. Її величність — книга, 42-45
1837
- : Руська трійця видала в Будапешті альманах Русалка Дністровая. Надруковано 1000 примірників, із них 800 конфіскувала львівська поліція.
- - ЕУ2, 7; 2643
1838
- 8 лютого
- Відкрито Комітет внутрішньої цензури в Києві. Цей підрозділ протягом багатьох років діяв при університеті Св. Володимира і контролював практично всі друкарні Київського навчального округу.
- - Тимошик М. “К печатанью не должно быть позволено”…, 11
1840-ві
1840
- 26 квітня
- У Петербурзі вийшло друком перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Книжку тиражем близько 1000 примірників на свій кошт видав П. Мартос у друкарні Є. Фішера. До «Кобзаря» ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
: За життя Шевченка його твори під назвою «Кобзар» виходили ще й 1844-го та 1860-го року. Якщо останнє прижиттєве видання містило лише 17 творів, то тепер їх у «Кобзарі» - 228
- 25 червня
- Указом Ніколая I скасовано Литовський статут, що вже давно став українським національним правом. В Україні в повному обсязі почали діяти російські загальноімперські закони.
- - ЕУ2, 4, 1303
1843
- : Павло Білецький-Носенко уклав Словник української мови. Автор подав рукописа до Академії Наук, де він, як і рукописи словника 1834 року та Граматики 1843 року, "загубився". Знайдено цей рукопис лише 1964 року. 1966 року словник вийшов друком у Києві.
- - Українська мова. Енциклопедія, 47-48, 276 - Білецький-Носенко П. Словник української мови
- : За ініціативою М. Максимовича в Києві створено Временную комиссию для разбора древних актов. Існувала до 1907 року як урядова установа при київському генерал-губернаторстві. 1921 року була приєднана до УАН. Видала багато важливих матеріялів до української археології, історії, палеографії, картографії тощо.
- - ЕУ2, 3, 1017
1847
- 9 березня
- Міністерство внутрішніх справ Австрійської Імперії ухвалило друкувати всі закони й оголошення у східних галицьких повітах також і руською мовою, кирилицею.
- - Нагаєвський В. Історія української держави двадцятого століття, 26
- 19 червня
- Циркуляр міністра внутрішніх справ з наказом вилучити з продажу твори учасників Кирило-Методіївського братства.
- - Кирило-Мефодіївське товариство, 84-87 - Тимошик М. “К печатанью не должно быть позволено” …, 11
1848
- : Відкрито катедру української мови й літератури у Львівському університеті. Першим керівником її був Яків Головацький.
- - Єфремов С. У боротьбі за освіту, 122-123
- 2 травня
- На хвилі "Весни Народів" (ЮВ, УВ) у Львові створено першу політичну організацію українців — Головну Руську Раду (ЕІУ, ЮВ, УВ). Головне завдання — оборона прав українського народу в Австрії. Раду розпущено 1851 року.
- - ЕУ2, 1; 398 - Довідник з історії України, 166-167
- 15 травня
- У Львові почала виходити перша газета галицьких українців Зоря галицька. Редактор Антон Павенцький. Випуск припинився 1857р.
- - Довідник з історії України, 264
- 15 червня
- За почином о. Л. Трещаківського, Головна Руська Рада (ЕІУ, ЮВ, УВ) заснувала українську культурно-освітню установу — Народний Дім у Львові (Руський Народний Інститут Народний Дім). За взірцем львівського постали Народні Доми у багатьох містах і селах Галичини та в інших українських землях.
- - ЕУ2, 5; 1697 - Довідник з історії України, 497
- 16 липня
- Головна Руська Рада (ЕІУ, ЮВ, УВ) заснувала у Львові Галицько-Руську Матицю (товариство для просвітньої й літературно-видавничої справи та шкільництва рідною мовою) подібно до інших слов’янських Матиць. Першим головою був Михайло Куземський.
- - ЕУ2, 1; 341 - Довідник з історії України, 146
- 19–26 жовтня
- За ініціятивою Миколи Устияновича та Івана Борискевича Головна Руська Рада (ЕІУ, ЮВ, УВ) скликала у Львові Собор Руських Учених, що накреслив програму організації української науки та народного шкільництва (зокрема видання шкільних загальноосвітніх довідників).
- - ЕУ2, 8; 2929
- листопад
- Розпорядженням міністерства народної освіти Австрії вивчення русино-української мови визнано обов’язковим у всіх гімназіях Східної Галичини.
- - Єфремов С. У боротьбі за освіту.
1850-ті
1850
- : У Києві відкрито першу жіночу гімназію. 1860 року відкрито такі гімназії у Харкові та Полтаві.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 325-326 - ЕУ2, 2, 690
1851

-
На доручення австро-угорського уряду видано словника Правничо-політична термінологія для слов’янських мов, вживаних в Австрії, що містив близько 17 000 німецьких термінів з українськими відповідниками (уклали Я. Головацький, Г. Шашкевич та Ю. Вислобоцький). Це перший український термінологічний словник. Djvu файл з навігацією
- - Українська мова. Енциклопедія, 277 - Горецький П.Й. Історія української лексикографії, 149
1852
- : При Київському університеті утворено Київський центральний архів, що містив архівні матеріяли Комісії для розбору давніх актів.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 268
- : У календарі Перемышлянинъ вміщено невелику збірку І. Гавришкевича Початок до уложеня термінології ботанічної руської. Цю статтю можна вважати першою друкованою працею з української природничої термінології.
- - Горецький П.Й. Історія української лексикографії, 149
1855
- : В Петербургу видано Словарь малорусского наречия Афанасьєва-Чужбинського (А-З). Видання не завершено.
- - Українська мова. Енциклопедія, 36
- кінець 50-х років
- У Петербургу створено першу Громаду. До її складу входили М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Куліш, В. Білозерський, Ф. Лазаревський, О. Лазаревський та інші. Пізніше постали Громади в містах України. 1897 р. усі Громади, що існували в 20 містах України, об’єдналися в Загальну українську безпартійну демократичну організацію.
- - Довідник з історії України, 180
1856
- : Початок друкарської активности Петербурзької Громади. Пантелеймон Куліш у Петербургу заснував власну друкарню. Окрім дешевих книжок Сільської бібліотеки (у 1860–1861 рр. видано 39 книжечок цієї серії), він видав Записки о Южной Руси (1856-1857), Чорну раду (1857), альманах Хата (1860), збірки творів Котляревського (1862), Г. Квітки (1858), Марка Вовчка (1857). Друге видавництво, що належало М. Костомарову, видало Арихметику О. Кониського (1863) та Оповідання з Святого Письма С. Опатовича.
- - Українська мова. Енциклопедія, 36, 276 - Бохонко О. Дві відлиги одного сторіччя: …
- : Російський історик і журналіст М. Погодін оприлюднив статтю «Записки о древнем языке русском. Письмо к И. И. Срезневскому», де висловив теорію про те, що населення Київщини і взагалі Наддніпрянщини домонгольських часів було російським. Унаслідок монгольської навали воно було змушене мігрувати на Північний Схід, а теперішнє українське населення Наддніпрянщини є результатом колонізаційної міграції українського етничного елементу з ареалу Карпат у 13—14 ст. Ця теорія отримала назву гіпотези, або теорії Погодіна. Її висновки стали культурно-політичним обґрунтуванням виняткової претензії Росії на старокиївську спадщину, оскільки українці претендують на неї безпідставно.
- Публікація цієї статті розпочала дискусію у якій М. Максимович («Филологические письма к М. П. Погодину», 1856; «Ответные письма к М. П. Погодину», 1857; «Новые письма к М. П. Погодину. О старобытности малороссийского наречия», 1863) і О. Котляревський (ст. «Были ли малоруссы исконными обитателями Полянской земли или пришли из-за Карпат в XIV в.?», 1862) довели її ненауковість.
- Матеріали цієї дискусії представлено на сайті у вигляді djvu файлів.
- - Задорожний В. Б. «Погодіна — Соболевського теория». Українська мова. Енциклопедія - Глущенко В. А., Жихарєва. О. Л. Гіпотеза М. П. Погодіна — О. І. Соболевського в мовознавстві …
1857
- лютий
- Інструкція попечителям Київського та Віленського навчальних округів про те, щоб должности учителей истории в гимназиях и уездных училищах замещаемы были исключительно природными русскими.
- - Миллер А. И. “Украинский вопрос”…, 144
1859
- : Азбучна війна (також азбучна завірюха), рух галицьких українців, спричинений спробою австрійського уряду (мін. освіти Л. Тун), за наполяганням галицького намісника графа А. Ґолуховського, запровадити латинку замість кириличної абетки.
- - Українська мова. Енциклопедія, 12 - ЕУ2, 1; 31-32
- : Розпорядження цензурі, щоб сочинения на малороссийском наречии, писанные собственно для распространения их между простым народом, печатались не иначе, как русскими буквами.
- - Лемке М. К. Эпоха цензурных реформ …, 295
- 1 липня
- Вийшло перше число газети Киевский телеграф. Від 1874 року газета була неофіційним органом києвської Громади.
- - Довідник з історії України, 308
- 11 жовтня
- У Києві відкрито першу недільну українську школу. У 1859–1860 роках їх працювало у містах та деяких селах України 68. Викладали в них, з дозволу тодішнього попечителя Київської шкільної округи, відомого хірурга Ніколая Пірогова, українською мовою. Ці школи закрито за розпорядженням міністра освіти 12 червня 1862 р.
- - Огієнко І. Українська культура, 277 - ЕУ2, 5; 1748
1860-ті
1860
- : Пилип Морачевський зробив переклад Євангелії українською мовою. Цей перекад був однією з причин видання циркуляру міністра внутрішніх справ Росії Валуєва( Валуєвський циркуляр) про обмеження українського друкованого слова рамками художньої літератури. Переклад вийшов друком 1906–1911 рр., проте дозволено використовувати його у церковних відправах лише в часи Української Центральної Ради. Перевидано в Канаді (1948) та США (1966).
- - Німчук В. Християнство й українська мова, 19 - ЕУ2, 5; 1648
- початок 60-х
- Український визвольний рух, започаткований 1848 р., поділився на два крила — рух так званих "общеросів" (москвофілів) і рух народовців. У мовних питаннях москвофіли обстоювали "староруську мову" (суміш книжної давньоукраїнської, російської та народно-розмовної — "язичіє") та етимологічний правопис Максимовича. Народовці, так само як і українофіли, обстоювали українську мову і фонетичний правопис.
- - Макарчук С. Громадсько-політичний центр …, 268
1861
- : У III томі Старосветского бандуриста надруковано Словарь малороссийских идиомов (11127 слів) М. Закревського.
- - Українська мова. Енциклопедія, 276
- : В Києві створено Громаду. В неї входили В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський, Т. Рильський, Ф. Вовк, М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький та інші.
- - Довідник з історії України, 180
- : Надруковано перший випуск Опыта южнорусского словаря Каленика Шейковського (А-В). Ще два випуски (Т-Ю) видано 1886.
- - Українська мова. Енциклопедія, 737 - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XIV, XVII-XVIII
- 12 січня
- У Петербургу вийшло перше число щомісячного суспільно-політичного та літературного україномовного журналу Основа (видавець В. Білозарський, редакори — П. Куліш і М. Костомаров). Проіснував 22 місяці. В кінці майже кожного числа вміщено словники.
- - ЕУ2, 5; 1893
- січень
- У Львові на базі гуртка львівської інтелігенції Молода Русь утворено культурно-просвітницьке товариство клубного типу Руська Бесіда (від 1928 р. — Українська Бесіда). Пізніше товариства з такою назвою постали у 34 містах Галичини.
- - ЕУ2, 9; 3340
- 19 лютого
- Скасування кріпацтва. Імператор Алєксандр II підписав маніфест Общее положение о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости.
- - Грицак Я. Нарис історії України…, 59
- Липень
- В журналі Основа надруковано першу (поза Галичиною) статтю з української термінології — Заметку о русинской терминологии Михайла Левченка.
- - Холодний Г. До історії організації термінологічної справи…, 9
- : Л. Глібов почав видавати літературно-суспільний тижневик Черниговский листок. Закрито у серпні 1863 р.
- - ЕУ2, 10; 3712
1862
- : Початок видавничої активности Київської Громади. Вийшли друком популярна книжечка з географії Дещо про світ Божий, Таблицы для первоначального чтения, Арифметика популярная. За петербурзькою традицією книжки видавали на зібрані кошти.
- - Бохонко О. Дві відлиги одного сторіччя: …
- : У Львові почав виходити перший друкований орган народовців — літературний тижневик Вечерниці. Його заклала так звана Друга руська трійця (Володимир Шашкевич, Ксенофонт Климкович та Федір Заревич). Вийшло 17 чисел.
- - ЕУ2, 1; 239 - Чикаленко Є. Спогади (1864 – 1907) , 13
- 12 червня
- За розпорядженням міністра освіти закрито всі українські недільні школи.
- Текст циркуляру. - ЕУ2, 5; 1748 - Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847–1914). Збірник документів і матеріалів. 20013. С. 52-53.
1863
- 12 січня
- Высочайшим повелением усі цензурні заклади підпорядковано міністрові внутрішніх справ. Реорганізацію завершено 1 березня.
- - Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 495
- 18 червня
- В Росії прийнято новий університетський статут, що відновив університетську автономію: ректор і декани стали виборними, факультети мали право цензури праць своїх членів, якщо їх видавав університет, владу куратора шкільної округи зведено до загального нагляду за діяльністю університету.
: - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 246 - Томсинов В. А. Подготовка и проведение университетской реформы 1863 года. - Конюшенко Ю. А. Університетські реформи 1863 та 1864 років та їх вплив на систему вищої освіти другої половини XIX ст.
- 18 липня
- Таємний Валуєвський циркуляр (тексти). Заборонено видавати українською мовою книжки релігійного змісту, навчальні та призначені до початкового читання народу. До друку дозволено лише твори красного письменства.
- - Лемке М. К. Эпоха цензурных реформ …, 302-304.
- : Протягом семи років після циркуляру видано 20 українських книжок — така сама кількість, як протягом одного 1862 року (1864 — 12, 1865 — 5, 1866 — 0, 1867–1869 — по одній).
- - Миллер А. И. “Украинский вопрос”…, 137
1864
- 14 липня
- Уряд Росії прийняв новий Статут про початкову школу, згідно з яким навчання наказано провадити лише російською мовою.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 345, 347-349
- 1864–1872
- У Галичині виходять шістьма випусками Початки до уложення номенклятури і термінольогії природописної народньої Івана Верхратського.
- - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XII - Наконечна Г. Українська науково-технічна…, 9-10 - Холодний Г. До історії організації термінологічної справи…, 9
1865
- 6 квітня
- Цензурна реформа. Царський уряд видає Временные правила о печати, згідно з якими керувати цензурою та наглядати за друкарнями має створене при міністерстві внутрішніх справ Головне управління у справах друку.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 386
- : Відкрито Новоросійський університет в Одесі. Першим ректором був Іван Соколов.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 268-270
1866
- : Засновано міську загальнодоступну бібліотеку в Києві. Її мали комплектувати виключно російськими книжками.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 393
1867
- : У Львові надруковано перший великий (двотомовий) Німецько-руський словар Омеляна Партицького (близько 50 000 слів), що містив, поряд із словами галицько-української літературної мови, народні слова. Автор використав низку рукописних збірок, зокрема п’ятитомову збірку отця Скоморовського, та завів до словника чимало вдалих термінів, що згодом увійшли до наукового обігу.
- - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XV - Українська мова. Енциклопедія, 276, 426
- : У Львові почато видання літературно-наукового і політичного часопису Правда. До виходу 1880 р. Діла часопис був провідним органом народовців і загальноукраїнською трибуною літературного, наукового і політичного життя.
- - ЕУ2, 6; 2293
1868
- 8 грудня
- У Львові засновано товариство Просвіта.
- - ЕУ2, 6; 2365-2372
- 12 травня
- Затверджено тринадцять тимчасових цензурних правил. Крім них, до цензурних комітетів було надіслано додатки:1) особое постановление для цензоров, 2) список всех прежних законов по делам печати, не подвергшихся отмене.
- - Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 475-476
1869
- : Іван Пулюй у книжці Молитовник для руського народу (друге видання 1871 р.) оприлюднив у Відні свій переклад молитов та низки літургійних текстів. Це був перший крок до запровадження новоукраїнської літературної мови у церкві.
- - Німчук В. Християнство й українська мова, 18
- : Пантелеймон Куліш надрукував книжечку Святе Письмо або вся Библія старого Завіту. Русько-українською мовою переложена, що містила П’ятикнижжя Мойсееве.
- - Німчук В. Християнство й українська мова, 19
- 11 лютого
- Галицьке намісництво затверджує статут Руськoго Народнoго Інституту Народний Дім. Покровителем Народного дому визначено Галицького митрополита.
- - ЕУ2, 5; 1697 - Довідник з історії України, 497
- 21 листопада
- Алєксандр ІІ затвердив "Правила о назначении и производствѣ процентной прибавки къ содержанію и пособий чиновникамъ Русскаго происхожденія, служащимъ въ Западныхъ Губернияхъ". Значну доплату до звичайного утримання підтверджено правилами від 13 червня 1886 року з роз'ясненням, що доплати надаються лицамъ русскаго происхожденія, исключая однако мѣстныхъ уроженцевъ. Доплату скасовано лише 1919 року. Текст правил "О назначении и производствѣ процентной прибавки къ содержанію и пособий чиновникамъ Русскаго происхожденія, служащимъ въ Западныхъ Губернияхъ.".
- - Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собрание второе. XLIV. Отделение второе. 1886. Санкт-Петербург, 1888, стор.305-307. - Огієнко І. Українська культура, 212
1870-ті
1870
- : Засновано Колеґію Павла Ґалаґана в Києві.
- - ЕУ2, 3; 1078
- : У Чернівцях почав виходити перший на Буковині український часопис Буковинська Зоря. Друковано штучною українсько-слав’янською мовою (язичієм).
- - ЕУ2, 1; 192
1871
- : У Відні П. Куліш та І. Пулюй вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій.
- - Німчук В. Християнство й українська мова, 19
: П. П. Чубинський та К. П. Михальчук склали «Карту южно-русскихъ нарѣчій и говоровъ». Накреслив карту приватний землемір К. Л. Маржецький. Надрукувала «Типография и Хромо-Литография А. Траншеля» в Санкт-Петербургу.
: Карта перебуває у фонді залу картографії Національної бібліотеки ім. Вернадського. Скан карти є на сайті ex.ua
1872
- : Початок другого періоду видавничої активности Київської Громади. Цензура дозволила перевидати збірку Дещо про світ Божий. Після цього відновлено видання популярних книжок для народу з різних галузей знань, зокрема літератури для дітей. Видано низку творів художньої літератури та наукові праці членів Громади.
- - Бохонко О. Дві відлиги одного сторіччя…
1873
- : Видано словник Словниця української або югової-руської мови Ф. Піскунова (8000 слів). Друге видання (1882) містило 15000 слів.
- - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XV-XVI - Українська мова. Енциклопедія, 276, 454
- 13 лютого
- У Києві засновано урядовий Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества, що став осередком українського наукового життя. Під його проводом налагоджено випуск українознавчої літератури, засновано мережу українських книгарень. Головою Відділу став Григорій Ґалаґан, а виконавчим секретарем — Павло Чубинський. Ліквідовано 1876 р. Емським указом.
- - ЕУ2, 6, 2073
- 11 грудня
- Засновано Літературне товариство ім. Тараса Шевченка у Львові, що стало базою вільного розвитку української літератури та науки поза межами дії російської цензури та адміністративних утисків. Ініціяторами його створення були громадські та культурні діячі зі Східних і Центральних земель під проводом Oлександра Кониського, фундаторами — Єлисавета Милорадович-Скоропадська, Дмитро Пильчиков, М. Жученко, о. Степан Качала та ін.
- - ЕУ2, 5, 1711-1713
1874
- : У Києві видано Опыт русско-украинского словаря Михайла Левченка (7600 слів), що довго був єдиним добрим підручником української лексики і, за висловом А. Кримського, відслужив велику службу українцям.
- - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XV-XVI - Українська мова. Енциклопедія, 271, 276
: Початок антиукраїнофільської компанії в газеті Киевлянин.
- 25 травня
- Видано новий статут початкової школи, де четвертим параграфом підтверджено положення статуту від 14 липня 1864 р. про те, шо в начальных народних школах обучение ведется на русском языке.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 348
1875
- : На базі Теологічного інституту засновано Чернівецький Університет з німецькою мовою навчання та окремими катедрами української та румунської мов. Катедру української мови очолювали: К. Ганкевич (1875–1876), Г. Онишкевич (1876-1882), С. Смаль-Стоцький (1885–1913)
- - ЕУ2, 10, 3713
1876
- : У Києві видано Очерк звуковой истории малорусского наречия Павла Житецького.
- - Українська мова. Енциклопедія, 169-170
- : У Женеві Михайло Драгоманов створює українське видавництво. Воно друкувало позацензурні твори української літератури, що їх таємно пересилали в Російську Імперію, брошури іншими мовами для інформування европейців про Україну, перший політичний часопис Громада (5 тт. від 1878 по 1882). Видавництво діяло до 1889 р.
- - ЕУ2, 2, 589 - Тимошик М. Її величність — книга…, 170
- Початок року.
- Юзефович звернувся до царя з доповідною запискою про загрози "українофільства". Це призвело до створення Особого Совещания для пресечения украинофильской пропаганды.
- - До історії указу 1876 року …. «Україна», 1907, №6, сс. 135-151. - Савченко Ф. Заборона українства 1876 р, 204-211 - Миллер А. И. “Украинский вопрос”…, 173-181
- 24 квітня
- Імператорське Особое Совещание для пресечения украинофильской пропаганды під головуванням міністра внутрішніх справ запропонувало особливі заходи проти українофілів. На підставі цих пропозицій сформульовано таємний Емський указ.
- - До історії указу 1876 року …. «Україна», 1907, №6, сс. 135-151. - Савченко Ф. Заборона українства 1876 р, 204-211 - Миллер А. И. “Украинский вопрос”…, 173-181
- 18–30 травня
- Імператор Алєксандр ІІ підписав у німецькому місті Емсі таємний цензурний указ (Емський указ). До пунктів Валуєвського циркуляру додано заборону сценічних вистав і читання на малоросійському наріччі, а також і друкування на такому ж текстів до музичних нот. Окремим пунктм заборонено видавати газету Кіевский телеграф.
- - До історії указу 1876 року …. «Україна», 1907, №6, сс. 135-151. - Савченко Ф. Заборона українства 1876 р, 381-383 - Миллер А. И. “Украинский вопрос”…,242-244
- : На підставі цього указу "тимчасово" закрито (назавжди) Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества. Росія почала таємно фінансувати з фонду III відділу львівську москвофільську газету Слово — издающуюся в направлении враждебном украинофильскому.
- - До історії указу 1876 року …. «Україна», 1907, №6, сс. 135-151. - Савченко Ф. Справа про щорічну, таємну субсидію;… - Савченко Ф. Заборона українства 1876 р, 161-173
1878
- : У Києві вдкрито Вищі жіночі курси з дворічним навчанням. Другі такі курси відкрито у Одесі аж 1903 року.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 275
- : У Львові з ініціятиви І. Белея та І. Франка засновано видавництво Дрібна бібліотека. 14 виданих випусків містили переважно переклади з Байрона, Шелі, Гайне, Золя, Добролюбова.
- - ЕУ2, 2, 595
1880-ті
1880
- : У Львові П. Куліш та І. Пулюй вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій. 1886 року Британське Біблійне товариство придбало у П. Куліша повний переклад Нового Завіту.
- - Німчук В. Християнство й українська мова, 19
- 14 січня
- У Львові вийшло друком перше число часопису Діло. Першим редактором був Володимир Барвінський.
- - ЕУ2, 2, 521
1881
- : Засновано Руське (від 1912 року — Українське) Товариство Педагогів (від 1926 р. Рідна Школа) у Львові.
- - ЕУ2, 7, 2519-2520
- 8 жовтня
- Імператор Алєксандр III затвердив доклад Особого Совещания, скликаного заради перегляду Емського указу. Розглядали лише цензурні пункти. Дозволено друкувати словники і тексти до пісень при условии соблюдения общепринятого русского правописания. Театральні вистави українською мовою мали отримувати дозвіл генерал-губернатора. Заборонено створення специально малорусского театра и формирование трупп для исполнения пьес и сцен исключительно на малорусском наречии.
- - [[Джерела#Najbl_76| Найближчі відгуки указа 1976 р. про заборону
українського письменства``, 266-269]]``
1882
- : З ініціятиви Т. Лебединцева за участю В. Антоновича, О. Лазаревського, П. Житецького та інших започатковано щомісячник Киевская старина (у 1907 р. виходив українською мовою під назвою Україна).
- - ЕУ2, 3, 1000; 9, 3307
- : У Західній Україні надруковано великий двотомовий (другий том 1886 р.) Малорусько-німецький словар Євгена Желехівського (понад 64000 слів), що містив весь відомий натоді український лексичний матеріял із широким застосуванням діалектологічних записів. Правопис цього словника отримав назву желехівки. Олекса Горбач перевидав його у Мюнхені 1982 р.
- - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XVIII-XIX - Українська мова. Енциклопедія, 168-169, 276
1883
- : У Закарпатті видано Русько-мадярский словарь Василя (Ласло) Чопея (близько 20 тисяч слів). Цей словник був першим науковим джерелом інформації про закарпатські українські говірки.
- - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, - Українська мова. Енциклопедія, 276, 731
- : Київський генерал-губернатор О. Дрентельн заборонив театральні вистави українською мовою в межах свого генерал-губернаторства (на Київщині, Волині та Поділлі).
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 410
1884
- : Алєксандр III затвердив новий університетський статут, за яким університети цілком підлягали міністерству освіти. Прерогативою міністерства ставали не лише вибори ректорів, призначення, підвищення й звільнення професорів, а й затвердження програм окремих курсів і навіть розкладів лекцій.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 247
1886
- : Алєксандр III затвердив «Правила объ особыхъ преимущесвахъ гражданской службы въ отдаленных мѣстностях, а также въ губерніяхъ Западныхъ и Царства Польского», що ними лицамъ русскаго происхожденія, исключая однако мѣстныхъ уроженцевъ, производятся, по нѣкоторымъ должностямъ, прибавки къ содержанію. Ці правила сприяли переселенню росіян зі старих імперських територій в Україну. Текст правил щодо "Особых преимуществ службы въ Западныхъ губерніяхъ".
- - Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собрание третье. VI. 1886. Санкт-Петербург, 1888, стор. 347-355.
1887
- : Засновано педагогічне товариство Руська Школа (від 1910 — Українська Школа) в Чернівцях.
- - ЕУ2, 9, 3404
1889
- : Започатковано український педагогічний двотижневик (від 1911 р. місячник) Учитель для Галичини й Буковини. Виходив у Львові до червня 1914 р.
- - ЕУ2, 9, 3473
1890-ті
1890
- 15 травня
- Міністерство внутрішніх справ видало Правила для народных библиотек, за якими право дозволу відкривати бібліотеки належало місцевому губернаторові, він же призначав доглядача. Комплектування бібліотек відбувалося лише за каталогом книг, що їх апробировал ученый комитет министерства просвещения для народных библиотек.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 398
1892
- : В Малоросії заборонено перекладати українською мовою російські твори.
- - Огієнко І. Українська культура, 217
- : Австрійське Міністерство освіти на прохання українських громадських і культурно-освітніх організацій санкціювало впровадження фонетичного правопису в українських школах, до урядових оповіщень та інших сферах вжитку української мови.
- - Макарчук С. Громадсько-політичний центр Західноукраїнського …, 282
- 13 березня
- Загальні збори Літературного Товариства ім. Тараса Шевченка у Львові ухвалили перетворити товариство у Наукове Товариство імені Тараса Шевченка у Львові й прийняли статут (затверджено Галицьким намісництвом 16 листопада). За статутом НТШ складалося з трьох секцій: історично-філософської, філологічної та математично-природописно-лікарської. Першим головою НТШ став Олександер Барвінський. Започатковано Записки НТШ, спочатку як неперіодичні збірки. Від 1895 — квартальник, згодом двомісячник. Першим редактором став О. Барвінський, від 1894 р. — Михайло Грушевський.
- - Історія Академії наук України (1918 – 1993), 10-11 - ЕУ2, 5, 1711-1713 - ЕУ2, 2, 744
1893
- : У Львові надруковано підручник С. Смаль-Стоцького та Ф. Ґартнера Руська граматика.
- - Українська мова. Енциклопедія, 87, 106, 580
- : У Львові видано 4-томовий Словарь російсько-український Михайла Уманця (М. Комарова) і А. Спілки (тобто Адеська Спілка, спільний псевдонім одеських співпрацівників М. Комарова). Словник містить близько 37 000 російських слів. Багато українських відповідників проілюстровано цитатами. Останній том вийшов друком 1898 р. Словника перевидав 1923 р. Зенон Кузеля і 1925 р. ДВУ.
- - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XIX-XX - Українська мова. Енциклопедія, 242, 276
- : У Львові надруковано Німецько-український словар висловів правничих і адміністраційних Костя Левицького.
- - Українська мова. Енциклопедія, 271, 277
- 15 вересня
- У Джерсі-Сіті (США) вийшло перше число української газети Свобода. До 1903 р. виходила етимологічним, пізніше фонетичним правописом. До постання української преси в Канаді та Бразилії обслуговувала й ці країни.
- - ЕУ2, 7, 2728-2729
- грудень
- Філологічна Секція НТШ у Львові склала відозву До земляків із закликом збирати народні терміни (надруковано в Зорі, ч.2 1894 р.).
- - Холодний Г. До історії організації термінологічної справи…, 10
1894
- : У Петербургу створено Товариство ім. Т.Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петербурга. Попри назву, головною метою цього товариства стало видання творів Шевченка. Головою став сенaтор Андрій Маркевич, що мав авторитет у високих бюрократичних колах. Він допоміг з копіюванням творів Шевченка, конфіскованих під час арешту, і дістав 1905 року дозвіл цензури на видання Кобзаря. Товариство існувало до 1917 р.
- - Надточій О. Видання «Кобзаря» Тараса Шевченка в умовах…
1895
- : У Києві за участю О. Лотоцького, С. Єфремова, В. Доманицького, Ф. Матушевського та В. Дурдуківського засновано видавництво Вік. Видавало белетристичні та популярні книжки. Існувало до 1918 р.
- - ЕУ2, 1, 280
- 2 грудня
- Головне управління у справах друку спеціальним указом заборонило видавати українською мовою книжки для дітей, хотя бы по сушеству содержания они и представлялись благонамеренными.
- - Об отмене стеснений малорусского печатного слова, 88 - Фабрикант Ник. Краткий очерк из истории отношений …
1896
- : У Києві видано перший том двотомового Русско-малороссийского словаря Є. Тимченка. Другий том вийшов друком 1899 р. Словник містить близько 40000 слів.
- - Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, XX - Українська мова. Енциклопедія, 276, 632
- 1898-1902
- У Львові НТШ починає видання «Лікарського Збірника», органа новоствореної Лікарської комісії. Редактор видання Євген Озаркевич ініціює створення розділу «Термінологія». В ньому було надруковано понад 20 сторінок словників латинсько-українських та німецько-українських медичних термінів, що можна вважати за початок укладання української медичної термінології.
1898
- : У Петербургу з ініціятиви киян П. Стебницького та М. Федоровського засновано Благотворительное общество издания общеполезных и дешовых книг — видавниче товариство української книжки. Голови товариства: Д. Мордовець, згодом О. Русов, пізніше П. Стебницький. До 1917 року видано 80 популярних українських брошур. Протягом 1904–1905 років подавало до найвищих інституцій імперії записки, домагаючися скасування обмежень українського слова.
- - Русова С. Життя українського ідеаліста …, 22 - ЕУ2, 1, 140
- : У Львові з ініціативи М. Грушевського започатковано Літературно-Науковий Вісник (від 1907 р. виходив у Києві), видання НТШ на базі журналів Зоря (НТШ) та Житє і Слово (І. Франка). До редакції крім М. Грушевського (гол. редактор) входили І. Франко, О. Борковський і О. Маковей, згодом, замість двох останніх, В. Гнатюк. Фактичним редактором львівського періоду ЛНВ був Іван Франко.
- - ЕУ2, 4, 1364-1365
- : Початок діяльности Українсько-Руської Видавничої Спілки у Львові (від 1922 р. Українська Видавнича спілка), акціонерного товариства, заснованого за ініціятивою М. Грушевського (він був і головним директором) для видання творів українських письменників, перекладів творів світової літератури, популярних книжок. Діяла до 1939 року.
- - ЕУ2, 9, 3455-3456
- 4 травня
- Розпорядження російського уряду про підпорядкування усіх шкіл грамотности та недільних шкіл духовному відомству.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 354
1899
- 29 липня
- У відповідь на студентські заворушення, що почалися у Петербургу і перекинулися на інші університети, уряд почав віддавати в солдати учасників студентських виступів. Тільки з Київського університету до війська відправили 183 студентів.
- - Сірополко С. Історія освіти в Україні, 249
- 1–20 липня
- У Києві відбувся XI археологічний з’їзд. Галицьким науковцям не дозволили виголосити доповіді українською мовою.
- - Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин, 391-393