DIU.png

КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА — приватний навчальний заклад у Києві,

   заснований 1871 Г. Ґалаґаном у пам'ять про свого померлого сина Павла.
   Загальна вартість земель в Полтавській і Чернігівській губ.,
   подарованих Г. на утримання колегії, складала 275 тис. карбованців,
   що на той час становило величезну суму. Ансамбль колегії складався
   з п'яти споруд, реконструйованих в 1780 архітектором О. Шілле.
   Навчальний заклад був розрахований на навчання і проживання в
   інтернаті 70 вихованців. Учні приймалися з усіх українських земель,
   у т.ч. з тих, що перебували у складі Австро-Угорської імперії —
   Галичини, Буковини і Закарпаття. Науково-методичне піклування над
   колегією здійснював ``Київський ун-тет``. У колегії у різний час
   викладали І. Нечипоренко (1879-90  директор колегії),
   І. Анненський (1890-93  директор закладу), 
   П. Житецький, М. Мурашко,
   М. Пимоненко, 
   В. Науменко, З. Архімович та ін. Колегія виховала плеяду
   визначних вчених, юристів, медиків, літераторів. Серед них:
   В. Липський,
   А. Кримський, 
   Н. Котляревський, 
   В. Грабар, 
   М. Максименко,
   ``А. Лівицький``, 
   ``П. Филипович``, 
   М. Драй-Хмара,
   М. Зеров, 
   О. Богомолець,
   Д. Петрушевський,
   Й. Петрушевський та ін. В 1885 і 1886 в
    бібліотеці К.П.Г. тривалий час працював І. Франко. В 1920
    колегію перетворено в «``трудову школу``».