Відмінності між версіями «Хронологічна таблиця. До кінця XV століття»
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
| Рядок 316: | Рядок 316: | ||
<div class="backgr"> | <div class="backgr"> | ||
;1239 | ;1239 | ||
| − | :Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину. | + | :Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit21.htm#r1237b Див. ''Літопис Руський'', 395-397]). |
:<span class="ind"> | :<span class="ind"> | ||
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 395-397]]</span> | :*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 395-397]]</span> | ||
Версія за 11:50, 19 квітня 2010
Хронологічна таблиця — До кінця XV століття
- Повернутися до: Вся таблиця
ІX сторіччя
- 860
- Київський князь Аскольд (Оскольд) прийняв християнство.
- Про цю подію йдеться в енцикліці константинопольського патріярха Фотія (60-ті роки IX ст.):
- Не тільки болгари навернулися до християнства, а й той народ, про якого багато й часто говориться, … , тобто так звані руси. … тепер вони перемінили еллінську й безбожну віру на чисте християнське вчення….
- 861
- У Паннонському житії Кирила засвідчено існування писемности на Русі.
- Тут таки, у Херсонесі, знайшов Костянтин Євангелію і Псалтир, руськими письменами писані, і людину знайшов, що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову, порівнював її письмена, голосні й приголосні, до своєї мови й незабаром почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане.
- (Цитовано за Лавров, Кирило та Методій в …, 254).
- 866 – 882
- На думку М. Брайчевського та Б. Рибакова, під час правління Аскольда створено Літопис Аскольда, частина якого увійшла до тексту Сказання про поширення християнства на Русі.
- 882
- Літописне оповідання про прихід до Києва з Новгорода варязької дружини Олега (Див. Літопис Руський,13). Вбивство київських князів Аскольда і Діра (деякі історики вважають, що вбито лише Аскольда). Початок правління київської династії Рюриковичів. У літописанні далі пауза до кінця X ст.
X сторіччя
- 955
- Княгиня Ольга прийняла християнство під час подорожі до Константинополя. Її названо християнським ім'ям Олена (Див. Літопис Руський, 35-38).
- 972–980
- Відродження літописання. Оскільки менш-більш надійні матеріяли припадають на врядування Ярополка Святославича, Б. Рибаков називає записи цих років Літописом Ярополка.
- 988–989
- Князь Володимир охрестив Русь (Див. Літопис Руський, рік 988).
- 988
- Заснування першої школи в Києві. І поставив він [Володимир] церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. … І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне (Див. Літопис Руський, 66).
XI сторіччя
- 1015–1016
- Укладено перший звід законів на Русі — Правду Ярослава (Руську правду). Первісно містив 18 статей з правовими нормами, що регулювали стосунки між князем, дружиною та людністю. Встановлено вини (штрафи) за вчинені злочини.
Текст Руської правди.
- 1037
- Князь Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку та скрипторій у Софійському соборі в Києві. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і Письмо [Святеє], і списали багато книг… Отець бо його Володимир землю зорав і розм'якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє (Див. Літопис Руський, 89).
- 1037–1039
- Початок давньоруського літописання: за князювання Ярослава Мудрого у київській митрополії укладено Сказання про поширення християнства на Русі.
- Між 1037–1050 роками Іларіон (від 1055 р. київський митрополит) написав Слово о законі і благодаті.
- 1048
- Посольство французького короля Генриха І Капета до Ярослава Мудрого. Шлюб князевої доньки Анни з французьким королем. Княжна Анна привезла до Франції книжку з двох частин: кириличної (євангельські читання), переписаної у Києві, та глаголичної (апостольські послання й паремії на свята за римсько-католицьким календарем). Зберігається в Реймсі (Франція). В науці відома як Реймське Євангеліє.
- середина XI сторіччя
- Укладено Турівське Євангеліє.
- 1054
- Завершення поділу християнської церкви на Східну та Західну (Схизма).
- 1056–1057
- У Києві диякон Григорій переписав Євангеліє для новгородського посадника Остромира (Остромирове Євангеліє ).
- 1072–1073
- Ігумен Києво-Печерського монастиря Никон уклав літописний звід, першу історію руської землі і, отже, започаткував систематичне руське літописання. Він виклав події у хронологічному порядку за роками від "створення світу", доповнив сюжет літопису багатьма дружинними переказами та легендами, що побутували в усній традиції. Никонів літопис заклав підвалини пізнішого літописного зводу — Повісти минулих (врем'яних) літ.
- 1072
- Укладено нову редакцію зводу давньоруських законів — Правду Ярославичів. Містить норми кримінального, цивільного та процесуального права, що регулювали стосунки між різними групами давньоруського суспільства.
Текст Руської правди.
- 1073
- У Києві переписано енциклопедичний збірник Ізборник Святослава.
- 1076
- Диякон Іоанн уклав у Києві Ізборник, одну з небагатьох точно датованих пам'яток XI ст., що дійшли до нас в оригіналі.
- 1086
- Київський князь Всеволод Ярославич заснував у Києві монастир св. Андрія (Янчин монастир). Ігуменею стала княжна Анна (Янка) Всеволодівна (ЕІУ, УВ). Вона створила при монастирі першу зафіксовану в літописі школу для дівчат (Див. Літопис Руський, 125-126).
- 1093
- Ігумен Печерського монастиря Іван уклав Початкове зведення.
- близько 1100
- На замовлення князя Мстислава, сина Володимира Мономаха, в Києві переписано напрестольне Євангеліє (Мстиславове Євангеліє).
XII сторіччя
- 1113
- Нестор, чернець Києво-Печерського монастиря, уклав першу редакцію Повісти минулих (врем'яних) літ, що дійшла до нас у пізніших редакціях та списках.
За гіпотезою Шахматова, Нестор взяв за основу Никонів літописний звід та Початковий літопис, де викладено події від 1073 до 1095 року.
- 1116
- Ігумен Видубицького монастиря Сильвестр завершив другу редакцію Повісти минулих (врем'яних) літ, що дійшла до нас у складі Лаврентіївського (XIV ст.) та Радзивілівського (XV ст.) літописних списків. Замовником був київський князь Володимир Мономах. Сильвестр переробив деякі статті про події 1093–1110 рр., підніс роль князя у боротьбі проти половців та залагодженні княжих чвар.
- 1118
- На доручення князя Мстислава Володимировича, сина Володимира Мономаха, укладено третю редакщію Повісти минулих (врем'яних) літ, що дійшла до нас у складі Іпатіївського та Хлебниківського списків XIV ст.
- 1120–1130
- Укладено нову редакцію Поширеної Руської Правди, найповнішого зводу правових норм, що регулювали стосунки між соціальними групами руського суспільства.
- Текст Руської правди.
- середина XII сторіччя
- В Богородичому монастирі с. Городища біля Володимира (Волинського) написано Христинопільський апостол — переклад з грецької діянь і послань апостольських.
- 1164
- Дяк церкви Святих Апостолів Костянтин (в миру Добрило) на замовлення Симеона, пароха церкви Іоанна Предтечі, переписав Євангеліє (Добрилове Євангеліє). Книжка перебуває в Державній російській бібліотеці (Москва).
- 1169
- Володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський (ЕІУ, УВ) захопив і пограбував Київ. Ця подія підводить риску під "київською добою", коли існувала спільна різноплеменна держава. Боголюбський не утверджувався в Києві, а нищив його.
- 1187
- Перша літописна згадка назви Україна стосовно земель південної Київщини та Переяславщини; її вжито в розповіді про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, пораненого в битві з половцями: … був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністюкріпкою відзначався, і всілякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна багато потужила (Див. Літопис Руський, 343).
XIII сторіччя
- початок XIII сторіччя
- Завершено творення Київського літопису, що в усіх списках закінчується 1200 роком. Вважають, що він є зведенням трьох втрачених літописів — київського, чернігівського та переяславського, зробленим у Києві у Видубецькому монастирі (ЕІУ, УВ) близько 1200 р.
- 1202–1205
- Роман Мстиславич об'єднав Галицько-Волинське князівство та Київську землю, цим почавши творити державу українців у етнічних межах.
- 1234
- Дата укладення Києво-Печерського патерика, точніше, його найдавнішої редакції, що збереглася в копіях XV-XVI ст. (у 16 списках).
- 1238–1264
- Князювання в Галичі Данила Романовича (Галицького). Князь переміг боярську опозицію, вигнав з Галичини угорців та поляків, що їх були покликали бояри. 1239 року приєднав до Галицько-Волинської землі< Київ і став князем Київським. За часів його князювання засновано й розбудовано міста Холм, Львів, Данилів, Угровеськ.
- 1239
- Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину (Див. Літопис Руський, 395-397).
- 1240
- 1241
- Монголо-татари погромили Галицько-Волинську землю.
- Друга половина XIII сторіччя
- На Волині існували школи.
- Створено Галицько-Волинський літопис. Він складається з Літописця Данила Галицького (1205–1258), укладеного, найімовірніше, у Холмі, та Волинського літописця (1259–1290). Пізніше (в середині XV ст.) увійшов до Іпатіївського літописного зводу та до Хлебниківського зводу (список XVI ст. галицького походження). Він є продовженням Київського літопису; охоплює 92 роки — від 1201 до 1291. Три літописи (Повість минулих літ, Київський, Галицько-Волинський) становлять український літописний звід, що діставав продовження свідомо, як літопис свідомого етносу.
- 1253
- Посли римського папи Інокентія IV коронували князя Данила Галицького королем Русі.
- 1283
- У Холмі або Перемишлі попович Євсевій переписав Євангеліє (Євсевієве Євангеліє). Мова цієї пам'ятки містить риси української мови. Книжка пербуває у Державній бібліотеці Росії (Москва).
XIV сторіччя
- XIV – XV ст.
- Утворилася спільна книжна українсько-білоруська мова, що de facto була державною мовою та мовою правничих документів у Великому князівстві Литовському.
- Є дані про існування шкіл у Києві.
- 1340
- Отруєно князя Юрія ІІ. Землі Галицького князівства потрапили під польську корону. Впала остання самостійна українська князівська держава.
- 1347
- Король Казимир ІІІ видав руською мовою Вислицький статут, що був першим повним записом польського звичаєвого права.
- 1348
- Засновано Празький університет, що став джерелом науки та культури для Польщі та усіх народів на її території, зокрема українців.
- 1352
- Поділ земель Галицько-Волинської Русі між Польським королівством і Великим князівством Литовським. Польща отримала Галичину й частину Поділля, Литва — Волинь та Берестейську землю.
- 1356
- За наказом польського короля Казимира III Львів отримав Магдебурзьке право.
- 1364
- Казимир III заснував Краківский університет. 1400 року Владислав Ягайло реорганізував його, звідси й назва — Ягелонський університет. Від самого початку там навчалися українці. За списками студентів, лише протягом XV-XVI ст. тут одержали освіту 800 українців. Наприкінці XIV та на початку XV ст. при Краківському університеті існували спеціальні гуртожитки для "литовських" та "руських" студентів.
- 1371
- травень
- Відновлену патріяршим собором Галицьку митрополичу катедру обійняв владика Антоній. Окрім Галицької, йому підлягали Перемишльська, Холмська, Володимирська, Луцька та Турівська єпархії.
- 1375
- Створення Галицької римо-католицької митрополії, паралельно з православною. Папа Григорій XI своєю буллою проголосив Галич, Перемишль, Володимир і Холм катедральними містами.
- 1385
- 14 серпня
- Кревська унія об'єднала Польщу та Литву в єдину державу через шлюб польської королеви Ядвіги та литовського князя Ягайла. Литва прийняла римо-католицизм.
- 1397
- Королева Ядвіга заснувала Литовську колегію та окремий інтернат для русинів (українців і білорусів) при Празькому університеті.
- У Києві в колах митрополита Кипріяна переписано Київський Псалтир. Зберігається в петербурзькій Публічній бібліотеці імені М. Є. Салтикова-Щедрина без плетіння у вигляді окремих зошитів. В 1963 році Київський Псалтир реставрований.
- кінець XIV сторіччя
- В галицьких землях при костелах та монастирях постають латинські школи. При єпископських катедрах дієцезій (Львів, Перемишль, Холм, Кам'янець) створено школи підвищеного елементарного рівня, що згодом перетворилися на міські школи під спільною опікою єпископа й магістрату.
XV сторіччя
- У рукописних книжках великого поширення набули глоси — пояснення чи переклади незрозумілих та малозрозумілих слів побіч із текстом. Найбільшого поширення набули у XVI-XVII сторіччях. Глоси стали одним з джерел перших давньоукраїнських словників.
- Є дані про існування шкіл у Львові.
- У другій половині сторіччя в Києві існувала школа підвищеного типу, що її заснували генуезці — втікачі із захопленої турками Феодосії.
- 1401
- У с. Королеві на Закарпатті переписано Королівське Євангеліє. Мова його свідчить про помітний вплив живої мови. Є визначною пам'яткою українського письменства та книжкового мистецтва. Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород).
- 1413
- 2 жовтня
- Городельська унія, всупереч положенням Кревської унії, підтвердила існування Великого князівства Литовського як незалежної держави. Водночас визнано політичну зверхність польського короля, що мав стати великим князем литовським після смерти Вітовта.
- 1439
- Постало перше братство — Львівське (при церкві Успіння Богородиці у Львові).
- Флорентійська унія. На Флорентійському соборі відбулася перша спроба унії Східної та Західної церков. Від Руської церкви акт об'єднання підписав митрополит Київський Ісидор (УВ, ЕІУ). (Бувши ув'язненим за це в Москві, через півроку втік до Риму). Флорентійська унія не дістала реалізації, проте створила прецедент і теологічну основу можливого церковного союзу.
- 1440
- Перша редакція Литовських чи Західно-руських літописів, державних літописів Великого князівства Литовського. Вони ґрунтуються на давній українській літописній традиції; витворено їх спільною працею та літературною мовою білорусів та українців. Другу редакцію літописів зроблено у другій половині XVI ст.
- 1450–1490
- Заснування і робота друкарні у Грушівському монастирі св. Архангела Михаїла (Закарпаття). Олександр Орос доводить, що з цієї друкарні походять деякі відомі анонімні видання.
- 1453
- Під навалою турків упав Константинополь.
- 1458
- 1459
- На соборі в Москві проголошено автокефалію Московської церкви (УВ) (Константинопольський патріярх визнав її 1589 року).
- 1460-і
- У Києві діяв перекладацький гурток, що його підтримував князь Семен Олелькович. Учасники гуртка перекладали з гебрайської (давньоєврейської) та інших мов філософські та природничі трактати й художні твори.
- 1460–1462
- Створено Касіянові редакції Києво-Печерського патерика.
Першу укладено 1460 року в Києві на замовлення митрополичого намісника Акакія і за наказом клірошанина Касіяна. Введено кілька нових розділів та літописних нотаток. Другу Касіянову редакцію Патерика укладено 1462 року; житія згруповано за хронологічним принципом.
- 1468
- Великий князь Литовський і польський король Казимир Ягайлович (Казимир ІV) (УВ, ЕІУ) видав Судебник (УВ, ЮЕ) українсько-білоруською літературною мовою. Судебника та Руську правду використано у складанні Литовських статутів.
- 1481
- Ліквідація Київського удільного князівства.
- 1489
- Укладено Четьї (двотомову збірку житій святих) — пам'ятку українського та білоруського письменства, де в другому томі відчутний сильний вплив народної української мови.
- 1491
- У друкарні Швайпольта (Святополка) Фіоля в Кракові видано кириличні книжки слов'янською мовою з елементами живої української мови. Це найдавніші кириличні книжки із зазначеним місцем і часом друку, що дішли до нашого часу. Їх було призначено для України. Після Фіоля кириличні книжки друковано в українських та білоруських (литовських) друкарнях, що існували протягом короткого часу або були мандрівними: друкарні Ф. Скорини у Вільні (1525), Заблудові (1561), Єв'ю (1611), Могилеві, Кутеїні (1630), мандрівній друкарні В. Тяпинського тощо.
- 1492
- Активізація політики Великого князівства Московського, що дістала назву "збирання руських земель". Початок тривалих воєн з Великим князівством Литовським, що втратило через це майже третину своєї території. Саме тоді, 1493 року, князь Іван III (УВ, ЕІУ) вперше вжив титул-претензію государь всея Руси.
- 1494–1497
- Київ отримав Магдебурзьке право згідно з грамотою Великого князя Олександра.
