Відмінності між версіями «XVIII ст»

Складено козацькі літописи. Найвідоміші з них — Літопис Самовидця, Літопис Григорія Граб'янки та Літопис Самійла Величка.

• Грицай М.С. та інш. Давня українська література., 269-281

За наказом Пєтра І московську Елліно-грецьку академію, рівень навчання в якій не відповідав вимогам часу, реорганізовано на взірець Київської академії у Слов'яно-латинську академію. Реорганізацію втілювали професори Києво-Могилянської академії на чолі зі Стефаном Яворським, що їх Пьотр І викликав до Москви.

• УРЕС, 3, 239
• Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія, 169

Щоб налагодити навчальний процес, почали викликати викладачів з Києво-Могилянської академії. Указами синоду, що виходили майже щороку від 1701 до 1762, до московської академії було забрано 95 професорів і студентів Києво-Могилянської академії (1777–24, 1778–22, 1779–29, і так щороку). До того ж, за наказом Синоду Академія від 1754 до 1768 р відправила до Росії 300 студентів вивчати медико-хірургію й фaрмацію. Вихованців Києво-Могилянської академії викликали до Росії, де вони засновували школи і залишалися, бо їх позбавили змоги вертатися в Україну.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 2; 34, 112-115, 651-652, 665-666

Пьотр І видає грамоту, що ще раз підтверджує Києво-Могилянській академії статус високої школи: Академии их Киево-Могилянской, что от прежнего своего основания имеет равные привилегии как обыкновенно иные Академии во всех государствах иноземческих, право свободности иметь подтвеждено.

• Памятники, изданные Временной комиссией…, 2, 328

Пьотр І наказав використовувати у друкарнях нову абетку — гражданку. Кирилицю залишено лише на друкування церковних книжок.

• Різник М.Г. Письмо і шрифт, 100–101

Створено анонімний рукопис Семимовний лексикон (Гептаглосон). До латинського реєстру на 22–25 тисяч слів подано відповідники грецькою, турецькою, вірменською, українською та румунською мовами. Українська лексика цього словника не пов'язана з роботами П. Беринди чи Л. Зізанія. Рукопис зберігається у Боделянський бібліотеці (Англія).

• Горецький П.Й. Історія української лексикографії, 36

Пожежа у Києво-Печерській лаврі. Згоріла й … многочисленная и найдревнейшая, библіотека … В ней содержались великія тысячи книг рукописных и разных драгоценных манускриптов, писаных на разных языках, … а особливо все записки и документы, до исторіи правленія Славянских племен и царств и до их законов и устройств касающіесь.

• Болховітінов Євгеній, митрополит. Вибрані праці…, 288
• Исторія Русовъ или Малой Россіи, 225–226

Указ Пєтра І про підпорядкування усіх вільних друкарень цензурі Духовної колегії та заборону друкувати в Малоросії будь-які книжки, крім церковних, слов'янською мовою; тексти мали бути індентичними друкованим в Росії, дабы никакой розни и особого наречия не было.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 5, 164
• Полное собраніе постановленій и распоряженій…, 7, 23
• Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 4

Маніфест Пєтра I про підпорядкування церкви монархові і ліквідацію патріяршества. Керувати церковним життям поставлено новостворену Духовну колегію (згодом Святейший Правительствующий Синод). Разом з маніфестом видано Регламент Духовной колегії. Згідно з ним, належало обов'язково відкрити архиєрейські школи в усіх єпархіях Росії. В усій Російській Імперії введено попередню цензуру богословських творів: Аще кто о чем богословское письмо сочинит, и тое б не печатать, но первое презентовать в Колегиум. А Колегиум расмотреть должно, нет ли каковаго в письме оном прегрешения, учению православному противного.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 167
• Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 5

Розпорядження Синоду ввести мовну цензуру. Усі книжки исправления ради и согласия с великороссийскими треба було надсилати до Синодальної контори, а доглядати за друкарнями поставлено цензора. Він мав переглядати українські видання, порівнюючи їх з великоросійськими, і лише ті з них дозволяти до друку, що нічим не відрізнялися від московських.

• Полное собраніе постановленій и распоряженій…, 5, с.36

У Харкові єпископ білгородський Єпіфаній Тихорський, колишній випускник Києво-Могилянської академії, відкрив на базі Білгородської духовної семінарії, Слов'яно-греко-латинську школу, що її 1734 року перетворено на Харківський колеґіум. Після відкриття Харківського університету втратила своє значення і 1817 року її перетворено на Харківську Духовну Семінарію.

• ЕУ2, 9, 3557-3558
• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 176-193

Московський Синод заборонив Києво-Печерській лаврі видавати без дозволу будь-які церковні книжки, крім виданих у Пітербургу та Москві, тобто дозволено видавати книжки лише на великороссийском наречии.

• Полное собраніе постановленій и распоряженій…, 5, 402

Кодекс українського права (Права, за якими судиться малоросійський народ, рукопис у 460 сторінок) завершено 1743 року, однак сенат його не затверджував доти, доки на Україну не поширили загальноросійське законодавство. Проте de facto малоросійські права діяли навіть після ліквідації Гетьманщини, позаяк українські суди в поточній практиці спиралися на друковані праці місцевих юристів. Кодекса вперше оприлюднив професор Київського університету О. Кистяковський 1879 року.

• Довідник з історії України, 618-619
• ЕУ2, 6, 2292

Імператриця Анна Іоановна наказала забрати з українських церков книжки старого українського друку і замінити їх книжками московських видань та ввести викладання у колеґіумах російською мовою.

• Лизанчук В. Навічно кайдани кували: Факти…, 56

Митрополит Рафаїл Заборовський склав Інструкцію, що окреслювала правила внутрішнього життя Києво-Могилянської Академії. Перший пункт наголошує всестановий характер Академії: В Академію приймається кожна вільна людина, відкіль вона не прибула б, аби тільки визнавала східню християнську віру та була б здібна до навчання.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 127
• Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академиею, 6, 102

Єпископ Арсеній Берло заснував Переяславський колеґіум та співацьку школу в Глухові.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 193-196

В Київській Академії введено вивчення німецької та гебрайської мов.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 146

Св. Синод видав наказ про збереження вольности студентів Київської Академії по прежнему обыкновению.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 2, 444

Указ Імператриці Анни Іоановни генерал-губернаторові Лєонтьєву про конфіскацію і спалення всіх привезених зі Львова календарів на 1739 рік, бо там є некоторые злоумышленные и непристойные пассажи … а вместо тех календарей могут в Киеве и во всей Украине употреблять Российские календари…

• Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 8-9

22 січня

Св. Синод наказав київському митрополитові выслать в С.Петербург без всяких отмен и отлагательств в самой скорости и неотменно професорів Київської Академії Варлаама Лащевського та Гедеона Сломинського, що мали підготувати нове видання Біблії.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 1, 366, 368-370

Перша письмова згадка про Канцелярський курінь — спеціяльний навчальний заклад напіввійськового типу, заснований при Генеральній військовій канцелярії. Готував службовців до державних, адміністративно-судових і фінансових органів Гетьманщини. Кандидати на навчання повинні були добре знати граматику, риторику, основи філософії, логіку. У тих, хто успішно склав вступні іспити, брали присягу та вводили їх до списку військових канцеляристів. Слухачі вивчали чужі мови, юриспруденцію, камеральні (фінансово-економічні) науки, військову справу. Також навчали співів, музики (гри на скрипці, флейті, басах). Канцелярський курінь працював у гетьманських столицях — Батурині та Глухові.

• Довідник з історії України, 283

В Москві видано Біблію (Синодальная або Елизаветинская Библія), що її підготували професори Київської Академії Варлаам Лащевський та Гедеон Сломинський. За цим виданням друкують книжки св. Письма і тепер. Саме тому і в теперішній слов'янській Біблії можна побачити старі українські форми чи старий український наголос.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 1, 366, 368-370

В Київській Академії введено вивчення французської мови.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 146

На Січі відкрито спеціяльну школу. В ній готували полкову старшину, тлумачів, військових канцеляристів для паланок.

• Довідник з історії України, 1091

Св. Синод відрапортував цариці про заходи, що їх вжито заради виконання її наказу.

• Огієнко I. Київська митрополитанська друкарня, 14

21 вересня

Св. Синод наказав переробити Четьи-Минеи св. Д. Ростовського (Дмитро Туптало) та Печерський Патерик на російський правопис.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 2, 163

1757–1770

Освітня діяльність лубенського полковника Івана Кулябка. Він реалізує свій, схвалений гетьманом, проєкт примноження освічених людей в полку. По сотнях переписано хлопців від 12 до 15 років, найздібніших до науки віддавали до школи тамтешніх приходів, а тих, що не надаються до навчання, збирали щонеділі і в свята в одне місце на військові вправи. 1760 року по сотнях лубенського полку вчилися грамоти 1642 хлопці.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 206
• Тисяча років української…, 4, кн. I, 110–111

Синод видав розпорядження вилучити зі шкіл українські букварі.

• Об отмене стеснений…, 8

січень

Указ Переяславської консисторії про заборону мандрівних дяків, що сторіччями тримали нижчу освіту в Україні. Таких учителів священикам заборонили приймати й тримати у школах. Остаточно мандрівних дяків було знищено 1782 року.

• Тисяча років української…, 4, кн. I, 111

Про Глухівську раду донесли цариці, це її стурбувало. Гетьмана викликано до Петербурга. Одночасно секретар цариці, колишній вихователь Розумовського Григорій Теплов подав Записку о непорядках в Малороссии, що після неї почато ліквідацію гетьманства та повне підпорядкування України.

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…, 287
• Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России…, 461
• Теплов Г.Н. О непорядках которые происходят ныне…

При Києво-Печерській лаврі на основі іконописних майстерень створено Малярську школу на чолі з італійським малярем Веньяміном Фредеріче. Проіснувала до революції 1917 року.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 201-202

Наказ Єкатєріни ІІ присвоить немедленно Академии Киевской образ учения, для всех училищ в империи всероссийской узаконенный.

• Сборник русского исторического общества, 348

6 листопада

Указ Св. Синоду з вимогою Київській та Чернігівській друкарням подавати на розгляд нoві книжки, позаяк від 1728 р. вони никаких книг для усмотрения их исправности более уже в Святейший Синод не присылали и позволения о печатании оных не требовано.

• Полное собраніе постановленій и распоряженій…, 5; с.446

9 листопада

Св. Синод наказує Києво-Печерській лаврі: чтобы впредь в типографии тоя Лавры печатать и на продажу употреблять одни те книги, который в Московской типографии с апробации Св Синода печатаются….

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 5; 165

14 грудня

Оприлюднено маніфест Єкатєріни II про скликання депутатів до Комиссии для сочинения проекта нового уложенияи для советов о способах к достижению общенародного благоденствия. Комісія працювала від 1767 до 1774 р. Від Малоросії було обрано 34 депутати: 11 — від шляхетства та козацтва, 10 — від міщан, 2 — від Запорожжя. Комісія не досягла жодних практичних результатів її ліквідовано указом від 4 грудня 1774 р.

• Ефименко А.Я. История украинского народа, 324-332

Низка наказів українським депутатам: домагатися відкриття двох університетів, військових шкіл, привілеїв для духовних шкіл (завести, крім грецької та німецької мов, французьку, математику), заснування друкарні при Київській митрополії.

• Наказы малороссійским депутатам…

Синод Російської православної церкви заборонив друкувати та використовувати український Буквар.

• Об отмене стеснений…, 8
• Минуле книги на Україні, 38-39

Почаївська друкарня випускає порадники, господарські та богослужебні книжки, написані живою українською мовою.

• Два почаївські стародруки…
• Німчук В. Християнство й українська мова, 18

Папа Климент XIV видав буллу про скасування ордену єзуїтів.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 108

Польський сейм ухвалив повернути все майно єзуїтів у Польщі на потреби народної освіти; опікуватися тим майном і керувати народною освітою доручено Едукаційній комісії з вісьмох членів та Товариству для видання підручників (утворено 7 березня 1776 р.)

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 108.

Значну частину єзуїтських шкіл на українських та білоруських землях Едукаційна комісія передала [Василіани|василіянам].

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 110.

Марія-Терезія заснувала у Відні при церкві св.Варвари греко-католицьку семинарію Барбареум (Barbareum), шо давала студентам із Західної України не лише систематичну богословську освіту, а й змогу контактувати із західною культурою. Існувала до 1784 р.

• ЕУ2, 1; 91-91
• Субтельний О. Україна: історія, 197

Під проводом відомого педагога Фельбігера в Австрії проведено реформу народного шкільництва. Встановлено три типи шкіл: нормальна (шестикласна, що готувала вчителів для головних шкіл), головна (чотирикласна, мала бути в кожнім окружнім та більших містах), тривіяльна (дво- або трикласна школа в менших містах, містечках та великих селах). Населення мало право утримувати власним коштом парафіяльні школи, так звані дяківки.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 507

7 травня

Наказ Св. Синоду Київському митрополитові Гавриїлові Кременецькому відіслати нововидані у лаврській друкарні книжки в Московскую типографию для освидетельствования, сходственно ли оные напечатаны против книг Московской типографии.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 4; 196-197

Шкільна реформа в Галичині з поділом шкіл на нормальні, головні та тривіяльні. 1786 року в Галичині було 47 шкіл німецького типу: нормальна школа у Львові, 15 окружних, 2 головних, 29 тривіяльних.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 507

В Полтаві відкрито Словенську семінарію.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 196-198

Пожежа у Братському монастирі. В бібліотеці Київської академії згоріло близько 9 тис. томів із 12 тис.

• Акты и документы… Киевской академии (1796 – 1869) i>, 3; 324

В Галичині заведено обов'язкове загальне навчання. Відкрито школи в усіх населених пунктах, де було 90–100 дітей шкільного віку.

• ЕУ2, 10; 3860

Після перепису 1782 року, що прив'язав усіх до певного місця, нікому не вільно було перебувати в ролі мандрівного дяка. Отже дяківські школи мусили закриватися через брак вчителів і освіта в Україні почала занепадати.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 205

7 вересня

Указ Єкатєріни ІІ про створення Комиссии для заведения в России народных училищ. Головою її від початку до 1799 р. був граф П. Завадовський.

• Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи, XXI, 663-666
• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 212

Едукаційна комісія Польського сейму встановила нову систему шкільництва. Краківська та Віленська академії ставали головними школами, кожна з чотирма факультетами: богословським, філософічним, медичним і правничим. Всю Польщу поділено на 10 округ. Зокрема: Волинська з окружним містом Крем'янцем, Українська з окружним містом Вінницею та Піярська, що керувала всіма школами піярів у Польщі. В кожній окрузі мали бути окружні школи — шестикласні з семирічним навчанням та декілька підокружних шкіл з трьома класами (дворічний курс у кожному класі). У кожній парафії мала бути парафіяльна школа, вищі — у містах, нижчі — в селах.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 109

Заснування Греко-католицької Духовної Семінарії у Львові.

• ЕУ2, 2; 431

15 січня

Указ Єкатєріни ІІ про дозвіл приватним особам заводити друкарні з тим, що кожну світську книжку треба подавати на цензуру управам благочиния. Скасовано 16 вересня 1796 року.

• Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 37

Імператор Йосиф ІІ засновує Львівський університет — перший в Україні.

• ЕУ2, 4; 1420

26 жовтня

Наказом київського митрополита Самуїла Миславського, українця, що більшу частину життя прожив у Росії, викладання в Києво-Могилянській академії переведено на російську мову, до того ж неодмінно з такою самою вимовою, як у Великоросії, та аби в усіх церквах дяки та священики читали молитви і правили службу Божу голосом, свойственным российскому наречию.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 5; 81-82

В Академії з'являється новий предмет — российское красноречие. Цей курс читали колишні випускники Академії, яких м. Самуїл відряджав до московського університету для изучения словесных наук и для усвоения великороссийского говора и произношения.

• Титов Хв. Стара вища освіта в київській Україні …, 258

Указ Єкатєріни ІІ, за яким усі книжки, не свидетельствованные в синоде, підлягали конфіскації на всій теріторії імперії. Знищення українського книговидавання.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 5; 164-166

13 лютого

Наказом митрополита Самуїла Миславського, російська мова стає єдиною мовою викладання в Києво-Могилянській академії.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 5; 122-123

10 квітня

Указ Єкатєріни ІІ про поширення секуляризації монастирських земель на Україну. Сконфісковано всі монастирські землі та маєтки, чим завдано ще одного удару по українських школах, бо їхніми засновниками були представники високого духовенства, а утримували їх монастирі.

• Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи, XXII, 575

5 серпня

Єкатєріна II ухвалила Статут народних шкіл. За ним заведено школи трьох типів: головні — чотирикласні, середні — трикласні та малі — двокласні. Утримання їх покладено на місцеві кошти. Щоб запровадити цей статут, були потрібні народні учителі. Отож на духовні семінарії покладено завдання готувати своїх учнів до праці у народних школах. Дістала таке завдання й Київська Академія. Вона перетворилася на школу потрійного типу — нижчу, середню й високу, бо довелося відкрити нижчі класи народної школи, де учнів Академії практично готували до учительської праці.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 142, 212

29 жовтня

Наказ Синоду митрополитові Київському Самуїлові Миславському про обов'язкову цензуру усіх перекладених книжок, що їх друкували в Лаврі для Академії: Святейший Синод на печатание в Киевопечерской типографии вышеупоминаемых новых переводов, без надлежащего их освидетельствования, дозволения дать не может. А естьли Ваше Преосвященство какие для той Академии переводы находите нужными, об оных с приложением с каждого перевода екземпляра, представлять Святейшему Синоду о каждом особо.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 5; 164-165

16 листопада

Наказ Синоду митрополитові Київському Самуїлові Миславському, щоб у книжках, що їх друкували у Лаврі, никаких несходств с печатаемыми в Московской Синодальной типографии книгами произойти не могло.

• Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796), 5; 165-166

В друкарні Києво-Печерської лаври почато друкування гражданським шрифтом.

• Огієнко І. Історія українського друкарства, 312

15 березня

Засновано Студіюм Рутенум (Руський інститут) при Львівському Університі. Викладали тут штучним язичієм, що поєднувало слов'янську мову з місцевою українською говіркою. Закрито 1809 р.

• ЕУ2, 8; 3086

22 березня

Австрійський шкільний статут визнав руську (українську) мову в Галичині за крайову. Відтоді русини почали домагатися від уряду заснування тривіяльних шкіл з українською мовою викладання.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 508

Початок діяльности Ставропігійного Інституту у Львові, заснованого на підвалинах Львівського Успенського Братства. Він видавав шкільні підручники та утримував школу з бурсою. Проіснував до 1939 року.

• ЕУ2, 8; 3011
• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 107

Розпорядження Едукаційної комісі Польського сейму про закриття руських (українських) церковних шкіл та усунення з усіх інших шкіл руської мови.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 111-112

1 травня

В Києві на Подолі відкрито головну школу. Того самого року відкрито головну школу й у Чернігові. Протягом 1798–1799 років на Київщині була лише одна головна школа, на Полтавщині — три, на Чернігівщині — шість, а малих, тобто сільських, шкіл не було зовсім. Більшість дітей далі вчилися у дяківських школах, наприклад, у Ніжині у дяків вчилося вдвічі більше дітей, ніж в урядовій школі.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 213-214

У Почаєві надруковано збірку духовних поезій Богогласникъ з нотами, що відіграла виняткову роль у поширенні книжної української мови та духовному єднанні українців. Багато колядок і церковних пісень із Богогласника звучать і нині.

• Німчук В. Християнство й українська мова, 18

Цісарський патент наказував учити українських дітей в Галичині їхньою рідною мовою бодай двічі на тиждень: вівторок і четвер. Запроваджено шкільну повинність (скасовано 1812 року).

• Нагаєвський В. Історія української держави…, 22

Видано Летописец Малыя России, де в додатку Федора Туманського під назвою Изъяснение малороссийских речений подано тлумачення 333 українських народних слів.

• ЕУ1, 1; 324

16 вересня

Указ Єкатєріни ІІ Об ограничении свободы книгопечатания и ввозе иностранних книг, об учреждении ценсур. Цим указом заборонено вільні друкарні, крім тих, що містяться при урядових установах, або таких, що мають царський дозвіл. За вказівкою цариці всі такі друкарні в Україні опечатали. Засновано особливу цензуру з однієї духовної і двох світських осіб, у столицях — у віданні сенату, в інших місцях — під наглядом губернської влади. Для іноземних книжок засновано особливу митну цензуру.

• Тимошик М. ”К печатанью не должно быть…, 10
• Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 64

Видано Енеїду Котляревського. До неї додано словничок Собрание малороссийских слов (972 слова). До третього видання 1809 р. додано словничок із 153 слів.

• Історія української літератури…, 21-32
• ЕУ1, 1; 324
• Українська мова. Енциклопедія, 275
• Грінченкo Б.Д. Предисловіе…, X-XI

14 березня

Указом Павла I створено духовну цензуру, що їй підлягали рукописи та книжки духовного змісту.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 374

18 квітня

Указ Павла I, що вимагав церковныя книги прежних изданий для совершенного согласия с великороссийскими такими церковными книгами справлять прежде, дабы никакой розни и особливого наречия в них не было. Заборонено ввозити через кордон всякого рода книг, на каком бы языке оные ни были без изъятия… равномерно и музыку.

• Сірополко С. Історія освіти в Україні, 373
• Скабичевский А.М. Очерки истории русской цензуры, 70