
Сімович Василь (9.3.1880 — 13.3.1944), визначний
укр. мовознавець, філолог і культ, діяч, д. чл.
НТШ (з 1923),
нар. у с. Гадинківцях Гусятинського пов. (Галичина). По
закінченні
ун-ту в Чернівцях (1904; учень С. Смаль-Стоцького) викладав там у вчительській
семінарії; 1902-03 — співред. вид.
РУП, що друкувалися в Чернівцях (ж. «Гасло», «Селянин» та ін.) та ред.
«``Буковини``». (1902-03). 1914-18 — співр.
і організатор культ, праці в таборах
для укр. военнополонених, яку продовжував від укр. урядової
місії (1919 ред. газ. «Шлях»). З мовних курсів для полонених
виросла його «Практична граматика укр. мови» (1918), що в
другому вид. (1920) ввібрала елементи наук. граматики.
1920-23 в Берліні — був ред. в
«Укр. накладні» Я. Оренштайна.
1923-33 — проф.
Укр. Високого Пед. Ін-ту ім. Драгоманова у Празі
(1926-30 його ректор); це і участь у
праці чес.-рос. Празького лінгвістичного гуртка дали С. змогу
зосередитися на наук. діяльності: скрипти з староболг. мови і
«Хрестоматія старо-укр. літератури»; ст. з іст. морфології
(походження займенника ``що``, історія іменників
чоловічого роду на -``о``, морфологія прикметника), фонології
(перехід ``е`` в ``о``) й історії укр. мовознавства і правопису (про
граматику Лучкая, правописні системи Драгоманова, абеткові
проекти Їречка). З 1933 у Львові, де працює у т-ві
«Просвіта»
як ред. її наук.-популярних вид., серед ін. ж.
в якому містить мовні ст. пуристичного
характеру; бере участь у ред.
(ред. відділу «Україна»), ж.
«Назустріч», «Сьогочасне й Минуле»,
творів Т. Шевченка, І. Франка. 1939-41 —
проф.
Львівського Ун-ту,
1941-44 ред. «Укр. Видавництва».
Праці львівського періоду присвячені проблемам сучасної й
іст. фонології й морфології (укр. ненаголошене ``е``, гармонія
складів у парадигмі, лябіялізація ``л``), історії
правопису, а також практичним проблемам мовної норми. С. був
першим найвизначнішим укр. фонологом празького напряму, але сполучав ідеї структуралізму з
гумбольдтіянсько-потебніянським підходом до мови як вияву
духовости нації (особливо виразно в ст. «Рідна мова й
інтелектуальний розвиток дитини», 1934). С. видав з
коментарем твори Т. Шевченка («Кобзар» з поясненнями,
Ляйпціг, 1921), І. Франка (вид. творів у в-ві Оренштайна),
Лесі Українки («Листування Лесі Українки з О. Маковеем», Л.
1938). Часткова бібліографія праць С. е в брошурі П. Ковалева
«Василь Сімович», Вінніпеі, 1953.
Ю. Ш. {Ю. Шевельов}
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Василь Сімович (ЕУМ).
Вікіпедія: Василь Сімович.