Українська мова. Енциклопедія

СІМОВИЧ Василь Іванович (псевд. — Верниволя В.,
Сімартич, Васаген; крипт. — В. С., Вв., В-я., В., Сім-ич;
9.ІІІ 1880, с. Гадинківці, тепер Гусятинського р-ну Терноп.
обл. — 13.ІІІ 1944, Львів) — укр. мовознавець, культур, діяч,
д. чл.
НТШ з 1923. Закін. 1904
Чернів. ун-т.
У 1904-14 — викладач учит. семінарії у Чернівцях,
1914-19 — керівник шкіл, учит. курсів і редактор період, видань у таборах
полонених українців з рос. армії в Австрії та Німеччині. З
1923 — професор, а в 1926-30 — ректор
``Укр. пед. ін-ту`` в
Празі. З 1933 — у Львові, займається видавничою і
редакторською діяльністю, зокрема в НТШ та в редколегії
«Української загальної енциклопедії» (1930-35). У 1940-41 —
професор, зав. кафедри укр. мови, декан фі-лол. ф-ту
Львів. ун-ту;
у липні 1941 обраний ректором ун-ту, але нім. окупац.
влада не дозволила продовжити діяльність вузу. Осн. праці:
«Практична граматика української мови» (1917), «Граматика
української мови для самонавчання та в допомогу шкільній
науці» (1921); статті «Українські йменники чоловічого роду на
-о в історичному розвитку» (1929), «Українські чоловічі
ймення осіб на "-но"» (1931), «До морфології українських
прикметників» (1933), «Чи є ненаголошене українське е
самостійною фонемою» (1935, нім. мовою), «В справі анархії в
нашій правописи» (1912), «Найголовніші правила академічного
правопису» (1923), «На теми мови» (1924), «Латина для нашої
бібліографії» (1927), «"Славорутенська граматика" М. Лучкая»
(1931) та ін.
Літ.:
- Ковалів П. Василь Сімович, Вінніпег, 1953
- Shevelov G. I. Vasyl' Simovii and his work. В кн.: Сімович В. Укр. мовознавство. Розвідки й статті, т. 1. Оттава, 1981
- Білоус М., Терлак 3. Василь Сімович. 1880-1944. Життєписно-бібліогр. нарис. Л., 1995
Й. О. Дзендзелівський.
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Енциклопедія українознавства: Василь Сімович.
Вікіпедія: Василь Сімович.