DIU.png

ГОРДІЄНКО КОСТЬ ГОРДІЄВИЧ (р.н. невід. — п. 5(16).5.1733) — кошовий отаман

   Запороької Січі (1702-1728, з перервами). Н. на Полтавщині. Навчався в
   Києво-Могилянській Колегії. 
   На поч. 1702 обраний кошовим  отаманом Старої Січі. Проводив
   незалежницьку політику, виступав проти посягань московського
   уряду на вольності Запоріжжя. Очолював воєнні операції
   запорожців проти гарнізонів московських фортець, збудованих в
   межах 
   Вольностей Війська Запорізького. 
   Спочатку знаходився в опозиції до гетьмана І. Мазепи
   через його формально лояльну політику щодо московського уряду.
   В березні 1708 Г., поборовши попередні протиріччя між ним і
   гетьманом, на чолі 8-тисячного загону запорожців приєднався
   (26.3.1709) до військ І. Мазепи у Диканьці. За посередництвом
   гетьмана 28.3.(8.4.)1709 уклав угоду з шведським королем Карлом
   XII про спільну боротьбу проти Московського царства. Поразка в
   Полтавській битві 1709 шведсько-українських військ змусила Г.
   відступити за межі України разом з І. Мазепою і 
   Карлом XII.
   26.6.1709 упорядкував переправу через Дніпро біля Переволочної,
   що дозволило гетьману, королю та частині гетьманських військ і
   запоріжців переправитись на правий берег. Після смерті І. Мазепи
   підтримував гетьмана ``П. Орлика``,
   брав участь у створенні Конституції 1710. Весною 1711 очолював
   загін запорожців у невдалому поході П. Орлика на Правобережну
   Україну. В 1711-28 Г. обирався кошовим отаманом Олешківської
   Січі. Виступав проти повернення запорожців на територію
   України, підвладну московському уряду.