
ГОРДІЄНКО КОСТЬ ГОРДІЄВИЧ (р.н. невід. — п. 5(16).5.1733) — кошовий отаман
Запороької Січі (1702-1728, з перервами). Н. на Полтавщині. Навчався в
Києво-Могилянській Колегії.
На поч. 1702 обраний кошовим отаманом Старої Січі. Проводив
незалежницьку політику, виступав проти посягань московського
уряду на вольності Запоріжжя. Очолював воєнні операції
запорожців проти гарнізонів московських фортець, збудованих в
межах
Вольностей Війська Запорізького.
Спочатку знаходився в опозиції до гетьмана І. Мазепи
через його формально лояльну політику щодо московського уряду.
В березні 1708 Г., поборовши попередні протиріччя між ним і
гетьманом, на чолі 8-тисячного загону запорожців приєднався
(26.3.1709) до військ І. Мазепи у Диканьці. За посередництвом
гетьмана 28.3.(8.4.)1709 уклав угоду з шведським королем Карлом
XII про спільну боротьбу проти Московського царства. Поразка в
Полтавській битві 1709 шведсько-українських військ змусила Г.
відступити за межі України разом з І. Мазепою і
Карлом XII.
26.6.1709 упорядкував переправу через Дніпро біля Переволочної,
що дозволило гетьману, королю та частині гетьманських військ і
запоріжців переправитись на правий берег. Після смерті І. Мазепи
підтримував гетьмана ``П. Орлика``,
брав участь у створенні Конституції 1710. Весною 1711 очолював
загін запорожців у невдалому поході П. Орлика на Правобережну
Україну. В 1711-28 Г. обирався кошовим отаманом Олешківської
Січі. Виступав проти повернення запорожців на територію
України, підвладну московському уряду.