РЮРИКОВИЧІ — правляча династія у Київській Русі. Отримала назву і веде свій початок від норманського князя Рюрика (див. Рюрик, Синеус, Трувор). Видатними представниками династії були київські князі Святослав Ігорович (969-972), Володимир Святославич (980-1015), Ярослав Мудрий (1019-1054), Володимир Мономах (1113-1125). Київські Р. проводили активну зовнішню політику, завдяки якій Київська Русь перетворилася в найбільшу середньовічну європейську імперію. Внутрішня політика київських князів мала центристський характер і була спрямована на зміцнення великокняжої влади і подолання сепаратистських тенденцій. Після розпаду Київської держави представники династії Р. правили в окремих землях-князівствах (Київській, Чернігівській, Ростово-Суздальській, Переяславській та ін.), де започаткували місцеві правлячі династії (Мономаховичів, Ольговичів, Романовичів та ін.). У кін. 12 ст. засновник династії Романовичів волинський князь Роман Мстиславич об'єднав Волинь з Галичиною і утворив одну з найсильніших держав на території колишньої Київської Русі — Галицько-Волинське князівство. Видатними правителями цього Волинського князівства були князі Данило Романович Галицький, Лев Данилович і Юрій Львович. Данило Романович і Юрій Львович прийняли титул короля, що свідчило про їхню силу і авторитет. Удільні князі з династії Р. правили в українських землях до кін. 15 ст. Московські великі князі й царі були нащадками володимиро-суздальських Мономаховичів. Династія Р. правила в Московській державі до кінця 16 ст. і закінчилася зі смертю синів Івана IV Васильовича, останній з яких Федір Іванович помер у 1598.

О. Шодра (Львів).