Юрій I Львович

ЮРІЙ I ЛЬВОВИЧ [24.2.1252; за ін. дан. 1257 – 24.4.1308; за ін. дан. 1315] — галицько-волинський князь (1301-1308, можливо 1315). Син Лева I Даниловича та Констанції, дочки угорського короля Бели IV. У 1269-1301 правив на Холмщині, був князем белзьким. У 1282 одружився з дочкою тверського князя Ярослава Ярославича. В 1287 одружився вдруге з дочкою куявського князя (Польща) Казимира Конрадовича, Після смерті батька об'єднав усі землі Галицько-Волинської держави під своєю владою. Переніс столицю до Володимира-Волинського. За правління Ю. I Л. Польща захопила Люблінську землю (1302), а Угорщина — частину Закарпаття. Проте внутрішнє становище князівства в цей період було стабільним, що сприяло швидкому економічному розвитку. В 1303 Ю. I Л. домігся утворення Галицької митрополії, до складу якої увійшли: Галицька, Володимирська, Перемиська, Луцька, Холмська, Турівська єпархії. У 1312-13 угорські феодали висували Ю. I Л. претендентом на угорський престол. Ю. І Л., бажаючи підкреслити могутність Галицько-Волинської держави і наслідуючи свого діда Данила Романовича Галицького, прийняв титул «короля Русі».

Р. Шуст (Львів)