XVIII ст

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук

Хронологічна таблиця — XVIII ст.

<a href="table_17.html">раніше (XVII ст.)</a>

XVIII сторіччя

перша чверть
Складено козацькі літописи. Найвідоміші з них —

<a href="17/Dovidn/Litopys_Samowydcja.htm">Літопис Самовидця</a>, <a href="pers/Dovidn/Hrabjanka_Hryhorij.htm">Літопис Григорія Граб'янки</a> та <a href="pers/Dovidn/Velychko_Samijlo.htm">Літопис Самійла Величка</a>.

1701
За наказом <a href="pers/Dovidn/Pjotr_I.htm">Пєтра І</a> московську Елліно-грецьку академію,

рівень навчання в якій не відповідав вимогам часу, реорганізовано на взірець Київської академії у Слов'яно-латинську академію. Реорганізацію втілювали професори Києво-Могилянської академії на чолі зі <a href="pers/Dovidn/Javorskyj_Stephan.htm">Стефаном Яворським</a>, що їх Пьотр І викликав до Москви.

Щоб налагодити навчальний процес, почали викликати викладачів

з <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Києво-Могилянської академії</a>. Указами синоду, що виходили майже щороку від 1701 до 1762, до московської академії було забрано 95 професорів і студентів Києво-Могилянської академії (1777–24, 1778–22, 1779–29, і так щороку). До того ж, за наказом Синоду Академія від 1754 до 1768 р відправила до Росії 300 студентів вивчати медико-хірургію й фaрмацію. Вихованців Києво-Могилянської академії викликали до Росії, де вони засновували школи і залишалися, бо їх позбавили змоги вертатися в Україну.

26 вересня
<a href="pers/Dovidn/Pjotr_I.htm">Пьотр І</a> видає грамоту, що ще раз підтверджує <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Києво-Могилянській академії</a> статус високої школи: Академии их Киево-Могилянской, что от прежнего своего основания имеет равные привилегии как обыкновенно иные Академии во всех государствах иноземческих, право свободности иметь подтвеждено. :*Памятники, изданные Временной комиссией…, 2, 328
1708
<a href="pers/Dovidn/Pjotr_I.htm">Пьотр І</a> наказав використовувати у друкарнях нову абетку — .Кирилицю залишено <a href="pravop/e_u_m/Grazhdanka.htm">гражданку</a>лише на друкування церковних книжок.
13 листопада
За наказом <a href="pers/Dovidn/Pjotr_I.htm">Пєтра І</a> зруйновано гетьманську столицю Батурин. З винятковою жорстокістю замордовано всіх його мешканців.
1709 8 липня
Полтавська катастрофа.
1714
Створено анонімний рукопис Семимовний лексикон (Гептаглосон). До латинського реєстру на 22–25 тисяч слів подано відповідники грецькою, турецькою, вірменською, українською та румунською мовами. Українська лексика цього словника не пов'язана з роботами <a href="pers/e_u_m/Berynda_Pamva.htm">П. Беринди</a> чи <a href="pers/e_u_m/Zizanij.htm">Л. Зізанія</a>. Рукопис зберігається у Боделянський бібліотеці (Англія).
1718 ніч 21–22 квітня
Пожежа у <a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерській лаврі</a>. Згоріла й … многочисленная и найдревнейшая, библіотека … В ней содержались великія тысячи книг рукописных и разных драгоценных манускриптов, писаных на разных языках, … а особливо все записки и документы, до исторіи правленія Славянских племен и царств и до их законов и устройств касающіесь.
1720 5 жовтня
Указ <a href="pers/Dovidn/Pjotr_I.htm">Пєтра І</a> про підпорядкування усіх вільних друкарень цензурі Духовної колегії та заборону друкувати в Малоросії будь-які книжки, крім церковних, слов'янською мовою; тексти мали бути індентичними друкованим в Росії, дабы никакой розни и особого наречия не было.
1721 25 січня
Маніфест <a href="pers/Dovidn/Pjotr_I.htm">Пєтра I</a> про підпорядкування церкви монархові і ліквідацію патріяршества. Керувати церковним життям поставлено новостворену Духовну колегію (згодом Святейший Правительствующий Синод). Разом з маніфестом видано Регламент Духовной колегії. Згідно з ним, належало обов'язково відкрити архиєрейські школи в усіх єпархіях Росії. В усій Російській Імперії введено попередню цензуру богословських творів: Аще кто о чем богословское письмо сочинит, и тое б не печатать, но первое презентовать в Колегиум. А Колегиум расмотреть должно, нет ли каковаго в письме оном прегрешения, учению православному противного.
22 лютого
Розпорядження Синоду ввести мовну цензуру. Усі книжки исправления ради и согласия с великороссийскими треба було надсилати до Синодальної контори, а доглядати за друкарнями поставлено цензора. Він мав переглядати українські видання, порівнюючи їх з великоросійськими, і лише ті з них дозволяти до друку, що нічим не відрізнялися від московських.
22 жовтня
Сенат проголосив <a href="pers/Dovidn/Pjotr_I.htm">Пєтра I</a> імператорм, а Московська держава дістала назву Російської имперії.
1722 16 травня
Під час реорганізації загальноімперських органів, замість Малоросійського посольського приказу <a href="pers/Dovidn/Pjotr_I.htm">Пьотр I</a> створив <a href="18/Dovidn/Malorosijska_kolehija.htm">Малоросійську колеґію</a>, підпорядковану не Колеґії іноземних справ (що заступила Посольський приказ), а Сенатові. Розташована у гетьманській столиці Глухові, вона стала центральним органом російської колоніяльної адміністрації в Лівобережній Україні. Її членами були шість російських штаб-офіцерів із розквартированих в Україні полків з президентом-бригадиром Стєпаном Вєльяміновим на чолі. У військових справах вона підлгала головнокомандувачу російських військ в Україні М. Голіцину. Колеґія мала право переглядати ухвали всіх місцевих судів. Таким чином покладено початок руйнації віковічного судового устрою і звичаєвого права.
Київську митрополію перетворено на архиєпископію, ієрарха мав призначати Петербург.
1723 квітень
Після арешту в Петербургу <a href="17/Dovidn/Nakaznyj_hetman.htm">наказного гетьмана</a> <a href="pers/Dovidn/Polubotok_Pavlo.htm">Павла Полуботка</a> українське козацтво підпорядковано російському чиновникові — князеві М. Голіцину. Новою інструкцією Малоросійської колеґії дозволено давати накази полковникам без згоди генеральної старшини.
1726
У Харкові єпископ білгородський Єпіфаній Тихорський, колишній випускник <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Києво-Могилянської академії</a>, відкрив на базі Білгородської духовної семінарії, Слов'яно-греко-латинську школу, що її 1734 року перетворено на <a href="osvita/Dovidn/Kharkivskyj_kolehium.htm">Харківський колеґіум</a>. Після відкриття <a href="osvita/Dovidn/Kharkiwskyj_Uniwer.htm">Харківського університету</a> втратила своє значення і 1817 року її перетворено на Харківську Духовну Семінарію.
Московський Синод заборонив Києво-Печерській лаврі видавати без дозволу будь-які церковні книжки, крім виданих у Пітербургу та Москві, тобто дозволено видавати книжки лише на великороссийском наречии.
1727 2 вересня
Найвища Таємна Рада, опікунський орган при царі-дитині <a href="pers/Dovidn/Pjotr_II.htm">Пєтрі II</a>, з огляду на перспективу російсько-турецької війни змінила політику щодо України з метою приласкания тамошнего народа. Указом Пєтра ІІ ліквідовано <a href="18/Dovidn/Malorosijska_kolehija.htm">Малоросійську колеґію</a> і контроль над <a href="17/Dovidn/Hetmanshchyna.htm">Гетьманатом</a> знову передано до Колеґії закордонних справ.
1 жовтня
У Глухові на гетьмана обрано <a href="pers/Dovidn/Apostol_Danylo.htm">Данила Апостола</a>.
1728 28 серпня
Указ <a href="pers/Dovidn/Pjotr_II.htm">Пєтра ІІ</a> про скликання Кодифікаційної комісії. Гетьман <a href="pers/Dovidn/Apostol_Danylo.htm">Данило Апостол</a>

створив спеціяльну комісію з дванадцяти осіб під головуванням генерального судді Івана Борзни, що мала скласти єдиний судовий кодекс України.

Кодекс українського права ( <a href="18/Dovidn/Prava_za_jakymy_sudytsja.htm">Права за якими судиться український народ</a>, рукопис у 460 сторінок) завершено 1743 року, однак сенат його не затверджував доти, доки на Україну не поширили загальноросійське законодавство. Проте de facto малоросійські права діяли навіть після ліквідації <a href="17/Dovidn/Hetmanshchyna.htm">Гетьманщини</a>, позаяк українські суди в поточній практиці спиралися на друковані праці місцевих юристів. Кодекса вперше оприлюднив професор Київського університету <a href="pers/Dovidn/Kistjakovsky_Oleksandr.htm">О. Кистяковський</a> 1879 року.
1731
Імператриця <a href="pers/Dovidn/Anna_Ioanivna.htm">Анна Іоановна</a> наказала забрати з українських церков книжки старого українського друку і замінити їх книжками московських видань та ввести викладання у колеґіумах російською мовою.
1734
Митрополит Рафаїл Заборовський склав Інструкцію, що окреслювала правила внутрішнього життя Києво-Могилянської Академії. Перший пункт наголошує всестановий характер Академії: В Академію приймається кожна вільна людина, відкіль вона не прибула б, аби тільки визнавала східню християнську віру та була б здібна до навчання.
31 січня
Імператриця <a href="pers/Dovidn/Anna_Ioanivna.htm">Анна Іоановна</a> своєю грамотою заборонила вибори гетьмана і створила нову колеґію, Правління гетьманского уряду, що до нього входили троє росіян з-поміж найвищих чинів дислокованої на території <a href="17/Dovidn/Hetmanshchyna.htm">Гетьманату</a> армії і троє українців — генеральний суддя, генеральний осавул та генеральний підскарбій. Реально Україною правили керівники російської трійки: спочатку — князь О. Шаховской, далі — князь Баратинскій та інш.
Шаховской отримав від імператриці секретний указ про заохочення шлюбів

між українцями та росіянами. Ukaz_AI

березень
Після отримання в серпні 1733 р. жалуваної грамоти імператриці <a href="pers/Dovidn/Anna_Ioanivna.htm">Анни Іоановни</a> з дозволом повернутися, запорожці закладають <a href="16/Dovidn/Zaopizka_sich.htm">Нову Січ</a>. За Січчю визнано право на споконвічну козацьку територію, відому як Вольності Війська Запорозького, де тривало козацьке самоврядування.
1738
Єпископ Арсеній Берло заснував Переяславський колеґіум та співацьку школу в Глухові.
В <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Київській Академії</a> введено вивчення німецької та гебрайської мов.
16 вересня
Св. Синод видав наказ про збереження вольности студентів <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Київської Академії</a> по прежнему обыкновению.
26 грудня
Указ Імператриці <a href="pers/Dovidn/Andrjej_Boholjubskij.htm">Анни Іоановни</a> генерал-губернаторові Лєонтьєву про конфіскацію і спалення всіх привезених зі Львова календарів на 1739 рік, бо там є некоторые злоумышленные и непристойные пассажи … а вместо тех календарей могут в Киеве и во всей Украине употреблять Российские календари…
1744
Імператриця

<a href="pers/Dovidn/Jelezaveta_Petrivna.htm">Єлізавєта Пєтровна</a> відвідала Україну, батьківщину свого чоловіка — графа <a href="pers/Dovidn/Rozumovskuj_Oleksij.htm">Олексія Розумовського</a> (графський титул родині Розумів надано 1744 р.).

1745
Поновлено скасовану 1722 року Київську митрополію.
1747 22 січня
Св. Синод наказав київському митрополитові выслать в С.Петербург без всяких отмен и отлагательств в самой скорости и неотменно професорів <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Київської Академії</a> Варлаама Лащевського та Гедеона Сломинського, що мали підготувати нове видання Біблії.
1748
Перша письмова згадка про <a href="osvita/Dovidn/Kanceljarskyj_kurin.htm">Канцелярський курінь</a> — спеціяльний навчальний заклад напіввійськового типу, заснований при Генеральній військовій канцелярії. Готував службовців до державних, адміністративно-судових і фінансових органів <a href="17/Dovidn/Hetmanshchyna.htm">Гетьманщини</a>. Кандидати на навчання повинні були добре знати граматику, риторику, основи філософії, логіку. У тих, хто успішно склав вступні іспити, брали присягу та вводили їх до списку військових канцеляристів. Слухачі вивчали чужі мови, юриспруденцію, камеральні (фінансово-економічні) науки, військову справу. Також навчали співів, музики (гри на скрипці, флейті, басах). Канцелярський курінь працював у гетьманських столицях — Батурині та Глухові.
1750 24 квітня
У Глухові обрано на гетьмана <a href="pers/Dovidn/Rozumovskuj_Kyrylo.htm">Кирила Розумовського</a>. З цієї нагоди імператриця надала йому чин генерал-фельдмаршала і вручила гетьманські клейноди: прапор, бунчук, військову печатку та срібні литаври.
1751
В Москві видано Біблію (Синодальная або Елизаветинская Библія), що її підготували професори Київської Академії Варлаам Лащевський та Гедеон Сломинський. За цим виданням друкують книжки св. Письма і тепер. Саме тому і в теперішній слов'янській Біблії можна побачити старі українські форми чи старий український наголос.
Почато так звану сербську колонізацію верхів'їв Інгулу та Інгульця. Збудована 1754 р. фортеця св. Єлізавети (тепер Кіровоград) стала центром викраяної із земель Бугогардівської та Інгулецької паланок провінції Нова Сербія.
1753
Почато створення другої округи сербських колоністів — Слов'яно-Сербії на лівому березі Дніпра.
В <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Київській Академії</a> введено вивчення французської мови.
1754
На <a href="16/Dovidn/Zaopizka_sich.htm">Січі</a> відкрито спеціяльну школу. В ній готували полкову старшину, тлумачів, військових канцеляристів для паланок.
17 квітня
Цариця <a href="pers/Dovidn/Jelezaveta_Petrivna.htm">Єлізавєта</a> видає Синодові Височайший наказ, згідно з яким на вільні архиєрейські місця можна призначати великоросів.

title=""

Св. Синод відрапортував цариці про заходи, що їх вжито заради виконання її наказу.
1755 21 вересня
Св. Синод наказав переробити Четьи-Минеи <a href="pers/Dovidn/Tuptalo_Dymytrij_Rostwskyj.htm">св. Д. Ростовського</a> та <a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_pateryk.htm">Печерський Патерик</a> на російський правопис.
1757–1770
Освітня діяльність лубенського полковника Івана Кулябка. Він реалізує свій, схвалений гетьманом, проєкт примноження освічених людей в полку. По сотнях переписано хлопців від 12 до 15 років, найздібніших до науки віддавали до школи тамтешніх приходів, а тих, що не надаються до навчання, збирали щонеділі і в свята в одне місце на військові вправи. 1760 року по сотнях лубенського полку вчилися грамоти 1642 хлопці.
1759
Синод видав розпорядження вилучити зі шкіл українські букварі.
січень
Указ Переяславської консисторії про заборону <a href="17/e_u/Mandrivni_djaky.htm">мандрівних дяків</a>, що сторіччями тримали нижчу освіту в Україні. Таких учителів священикам заборонили приймати й тримати у школах. Остаточно мандрівних дяків було знищено 1782 року.
1763 Вересень
У Глухові відбулася старшинська рада, де вироблено пункти чолобитної до імператриці <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> про відновлення договірних взаємин між царем та Україною на підставі Статей Хмельницького. За цими пунктами <a href="17/Dovidn/Hetmanshchyna.htm">Гетьманщина</a> перетворювалася на цивільну шляхетську державу зі спадковими гетьманами — родом Розумовських. У пункті 19 цього документу йшлося про заснування двох університетів (у Києві та Глухові) та кількох гімназій та облаштування при них друкарень.
Про Глухівську раду донесли цариці, це її стурбувало. Гетьмана викликано до Петербурга. Одночасно секретар цариці, колишній вихователь <a href="pers/Dovidn/Rozumovskuj_Kyrylo.htm">Розумовського</a> Григорій Теплов подав Записку о непорядках в Малороссии, що після неї почато ліквідацію гетьманства та повне підпорядкування України.

Tepl

При <a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерській лавр</a>і на основі іконописних майстерень створено Малярську школу на чолі з італійським малярем Веньяміном Фредеріче. Проіснувала до революції 1917 року.
10 грудня
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни II</a> про заборону вільного переходу селян від пана до пана.
1764
Усі землі, заселені колоністами, об'єднано у Новоросійську губернію. Адміністрація губернії трактувала запорозькі землі як порожні. Почалося привласнення січових земель.
10 листопада
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> про ліквідацію посади гетьмана й підпорядкування України <a href="18/Dovidn/Malorosijska_kolehija.htm">Малоросійській колеґії</a> (її традиційно називають другою Малоросійською колеґією). До складу колеґії мали входити 4 вищі російські офіцери та 4 представники генеральної старшини, а президентом і одночасно генерал-губернатором призначено графа Пєтра Румянцева.
1765
Наказ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> присвоить немедленно Академии Киевской образ учения, для всех училищ в империи всероссийской узаконенный.
  • [[Джерела#SbRIO| Сборник русского исторического общества, 348]
17 лютого
Видано закон про заборону українським ченцям без особливого дозволу наїжджати до Московщини та про заборону місцевим архиєреям висвячувати архимандритів без дозволу Св. Синоду. Цей закон призвів до того, що вже у 1770-х роках у монастирях Київської єпархії майже половина настоятелів (архимандритів та ігуменів, хоча ігуменів закон зовсім не торкався) були росіяни.
28 липня
Маніфестом <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> замість п'яти полкових адміністративних округ у Слобожанщині створено Слобідсько-Українську губернію з загальноімперськими керівними органами. Замість козацьких полків належало сформувати п'ять гусарських полків.
1766 6 листопада
Указ Св. Синоду з вимогою Київській та Чернігівській друкарням подавати на розгляд нoві книжки, позаяк від 1728 р. вони никаких книг для усмотрения их исправности более уже в Святейший Синод не присылали и позволения о печатании оных не требовано.
9 листопада
Св. Синод наказує <a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерській лаврі</a>: чтобы впредь в типографии тоя Лавры печатать и на продажу употреблять одни те книги, который в Московской типографии с апробации Св Синода печатаются….
14 грудня
Оприлюднено маніфест <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни II</a> про скликання депутатів до Комиссии для сочинения проекта нового уложенияи для советов о способах к достижению общенародного благоденствия. Комісія працювала від 1767 до 1774 р. Від Малоросії було обрано 34 депутати: 11 — від шляхетства та козацтва, 10 — від міщан, 2 — від Запорожжя. Комісія не досягла жодних практичних результатів її ліквідовано указом від 4 грудня 1774 р.
Низка наказів українським депутатам: домагатися відкриття двох університетів, військових шкіл, привілеїв для духовних шкіл (завести, крім грецької та німецької мов, французьку, математику), заснування друкарні при Київській митрополії.
1769 p.
Синод Російської православної церкви заборонив друкувати та використовувати український Буквар.
1770–1790 pр.
<a href="drukar/Dovidn/Pochajivska_drukarnja.htm">Почаївська друкарня</a> випускає порадники, господарські та богослужебні книжки, написані живою українською мовою.
1772 5 серпня
Перший поділ Польщі. Східну Білорусію приєднано до Російської імперії, а Галичину — до Австрійської.
1773
Папа Климент XIV видав буллу про скасування ордену єзуїтів.
травень 1773 - березень 1775
Польський сейм ухвалив повернути все майно єзуїтів у Польщі на потреби народної освіти; опікуватися тим майном і керувати народною освітою доручено Едукаційній комісії з вісьмох членів та Товариству для видання підручників (утворено 7 березня 1776 р.)

Значну частину єзуїтських шкіл на українських та білоруських землях Едукаційна комісія передала василіянам

1774
<a href="pers/Dovidn/Marija_Terezija.htm">Марія-Терезія</a> заснувала у Відні при церкві св.Варвари греко-католицьку семинарію <a href="osvita/Dovidn/Barbareum.htm">Барбареум</a> (Barbareum), шо давала студентам із Західної України не лише систематичну богословську освіту, а й змогу контактувати із західною культурою. Існувала до 1784 р.
Під проводом відомого педагога Фельбігера в Австрії проведено реформу народного шкільництва. Встановлено три типи шкіл: нормальна (шестикласна, що готувала вчителів для головних шкіл), головна (чотирикласна, мала бути в кожнім окружнім та більших містах), тривіяльна (дво- або трикласна школа в менших містах, містечках та великих селах). Населення мало право утримувати власним коштом парафіяльні школи, так звані дяківки.
1775 7 травня
Наказ Св. Синоду Київському митрополитові Гавриїлові Кременецькому відіслати нововидані у лаврській друкарні книжки в Московскую типографию для освидетельствования, сходственно ли оные напечатаны против книг Московской типографии.
4 червня
Російське військо на чолі з генерал-поручиком Пєтром Тєкєлієм (10 піхотних, 8 кавалерійських та 13 донських полків) знищило <a href="16/Dovidn/Zaopizka_sich.htm">Запорозьку Січ</a>.
3 серпня
Оприлюднено Маніфест <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> Об уничтожении Запорожской Сечи, и о причислении оной к Новороссийской Губернии.
1776 15 лютого
Видано закон Російської імперії, що забороняв будь-кому з податного стану постригатися у ченці. Це унеможливлювало втечу кріпаків до монастирів.
1776–1783
Шкільна реформа в Галичині з поділом шкіл на нормальні, головні та тривіяльні. 1786 року в Галичині було 47 шкіл німецького типу: <a href="osvita/e_u/Normalni_shkoly.htm">нормальна школа</a> у Львові, 15 окружних, 2 <a href="osvita/e_u/Holovni_shkoly.htm">головних</a>, 29 тривіяльних.
1779
В Полтаві відкрито Словенську семінарію.
1780
Пожежа у Братському монастирі. В бібліотеці <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Київської академії</a> згоріло близько 9 тис. томів із 12 тис.
1781
В Галичині заведено обов'язкове загальне навчання. Відкрито школи в усіх населених пунктах, де було 90–100 дітей шкільного віку.
Імператор <a href="pers/Dovidn/Josif_II.htm">Йосиф ІІ</a> здійснює політичні реформи, спрямовані на скасування кріпацтва. Селяни отримують статус, подібний до орендарів, що передають свою землю у спадщину; їхні стосунки з землевласниками врегульовано законодавчо.
16 вересня
Указом <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> на території <a href="17/Dovidn/Hetmanshchyna.htm">Гетьманщини</a> замість полків запроваджено Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з трьох намісництв: Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського, влаштованих за приписом загальноімперського Установлення про губернії.
1782
Після перепису 1782 року, що прив'язав усіх до певного місця, нікому не вільно було перебувати в ролі мандрівного дяка. Отже дяківські школи мусили закриватися через брак вчителів і освіта в Україні почала занепадати.
7 вересня
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> про створення Комиссии для заведения в России народных училищ. Головою її від початку до 1799 р. був граф П. Завадовський.
1783
Едукаційна комісія Польського сейму встановила нову систему шкільництва. Краківська та Віленська академії ставали головними школами, кожна з чотирма факультетами: богословським, філософічним, медичним і правничим. Всю Польщу поділено на 10 округ. Зокрема: Волинська з окружним містом Крем'янцем, Українська з окружним містом Вінницею та Піярська, що керувала всіма школами піярів у Польщі. В кожній окрузі мали бути окружні школи — шестикласні з семирічним навчанням та декілька підокружних шкіл з трьома класами (дворічний курс у кожному класі). У кожній парафії мала бути парафіяльна школа, вищі — у містах, нижчі — в селах.
Заснування <a href="osvita/e_u/H-K_Dukhovna_Seminarija.htm">Греко-католицької Духовної Семінарії</a> у Львові.
15 січня
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> про дозвіл приватним особам заводити друкарні з тим, що кожну світську книжку треба подавати на цензуру управам благочиния. Скасовано 16 вересня 1796 року.
3 травня
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a>, що поширив закони Російської імперії на селян Лівобережної України й Слобожанщини. Українських селян позбавлено права полишати панів, тобто закріпачено.
28 червня
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> про створення замість козацьких полків 10 кінних (карабінерських) полків регулярної армії з 6-річним терміном служби.
1784
Імператор <a href="pers/Dovidn/Josif_II.htm">Йосиф ІІ</a> засновує Львівський університет — перший в Україні.
26 жовтня
Наказом київського митрополита Самуїла Миславського, українця, що більшу частину життя прожив у Росії, викладання в <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Києво-Могилянській академії</a> переведено на російську мову, до того ж неодмінно з такою самою вимовою, як у Великоросії, та аби в усіх церквах дяки та священики читали молитви і правили службу Божу голосом, свойственным российскому наречию.
В Академії з'являється новий предмет — российское красноречие. Цей курс читали колишні випускники <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Академії</a>, яких м. Самуїл відряджав до московського університету для изучения словесных наук и для усвоения

великороссийского говора и произношения.

1785 21 квітня
Оголошено імператорський маніфест Грамота на права, вольности и преимущества благородного росийского дворянства, яким <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріна ІІ</a> практично зрівняла українську шляхту в правах з російськими дворянами і долучила її до кіл верноподданого российского дворянства.
1786 жовтень
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a>, за яким усі книжки, не свидетельствованные в синоде, підлягали конфіскації на всій теріторії імперії. Знищення українського книговидавання.
13 лютого
Наказом митрополита Самуїла Миславського, російська мова стає єдиною мовою викладання в <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Києво-Могилянській академії</a>.
10 квітня
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ</a> про поширення секуляризації монастирських земель на Україну. Сконфісковано всі монастирські землі та маєтки, чим завдано ще одного удару по українських школах, бо їхніми засновниками були представники високого духовенства, а утримували їх монастирі.
5 серпня
<a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріна II</a> ухвалила Статут <a href="osvita/e_u/Narodni_shkoly.htm">народних шкіл</a>. За ним заведено школи трьох типів: головні — чотирикласні, середні — трикласні та малі — двокласні. Утримання їх покладено на місцеві кошти. Щоб запровадити цей статут, були потрібні народні учителі. Отож на духовні семінарії покладено завдання готувати своїх учнів до праці у народних школах. Дістала таке завдання й <a href="osvita/Dovidn/Kyjewo_Mhyljanska_akademija.htm">Київська Академія</a>. Вона перетворилася на школу потрійного типу — нижчу, середню й високу, бо довелося відкрити нижчі класи народної школи, де учнів Академії практично готували до учительської праці.
29 жовтня
Наказ Синоду митрополитові Київському Самуїлові Миславському про обов'язкову цензуру усіх перекладених книжок, що їх друкували в Лаврі для Академії: Святейший Синод на печатание в Киевопечерской типографии вышеупоминаемых новых переводов, без надлежащего их освидетельствования, дозволения дать не может. А естьли Ваше Преосвященство какие для той Академии переводы находите нужными, об оных с приложением с каждого перевода екземпляра, представлять Святейшему Синоду о каждом особо.
16 листопада
Наказ Синоду митрополитові Київському Самуїлові Миславському, щоб у книжках, що їх друкували у Лаврі, никаких несходств с печатаемыми в Московской Синодальной типографии книгами произойти не могло.
1787
В друкарні Києво-Печерської лаври почато друкування гражданським шрифтом.
15 березня
Засновано <a href="osvita/Dovidn/Studium_rutenium.htm">Студіюм Рутенум</a> (Руський інститут) при Львівському Університі. Викладали тут штучним язичієм, що поєднувало слов'янську мову з місцевою українською говіркою. Закрито 1809 р.
22 березня
Австрійський шкільний статут визнав руську (українську) мову в Галичині за крайову. Відтоді русини почали домагатися від уряду заснування тривіяльних шкіл з українською мовою викладання.
1788
Початок діяльности <a href="osvita/e_u/Stavropihijskij_Instytut.htm">Ставропігійного Інституту</a> у Львові, заснованого на підвалинах Львівського Успенського Братства. Він видавав шкільні підручники та утримував школу з бурсою. Проіснував до 1939 року.
1789
Розпорядження Едукаційної комісі Польського сейму про закриття руських (українських) церковних шкіл та усунення з усіх інших шкіл руської мови.
1 травня
В Києві на Подолі відкрито <a href="osvita/e_u/Holovni_shkoly.htm">головну школу</a>. Того самого року відкрито головну школу й у Чернігові. Протягом 1798–1799 років на Київщині була лише одна головна школа, на Полтавщині — три, на Чернігівщині — шість, а малих, тобто сільських, шкіл не було зовсім. Більшість дітей далі вчилися у дяківських школах, наприклад, у Ніжині у дяків вчилося вдвічі більше дітей, ніж в урядовій школі.
1790
У Почаєві надруковано збірку духовних поезій Богогласникъ з нотами, що відіграла виняткову роль у поширенні книжної української мови та духовному єднанні українців. Багато колядок і церковних пісень із Богогласника звучать і нині.
1792
Цісарський патент наказував учити українських дітей в Галичині їхньою рідною мовою бодай двічі на тиждень: вівторок і четвер. Запроваджено шкільну повинність (скасовано 1812 року).
Переселення Чорноморського козацького війська на так званий чорноморський кордон. Після з'єднання з західною частиною Лінійного війська (1880 р.) дістало назву на Кубанське козацьке військо.
1793
Видано Летописец Малыя России, де в додатку Федора Туманського під назвою Изъяснение малороссийских речений подано тлумачення 333 українських народних слів.
27 березня
Другий поділ Польщі. До складу Російської імперії долучено Правобережну Україну.
1795 3 січня
Третій поділ Польщі. До складу Російської імперії увійшли Західна Волинь, Західна Білорусія, Литва та Курляндія.
1796 16 вересня
Указ <a href="pers/Dovidn/Katerina_II.htm">Єкатєріни ІІ </a> Об ограничении свободы книгопечатания и ввозе иностранних книг, об учреждении ценсур. Цим указом заборонено вільні друкарні, крім тих, що містяться при урядових установах, або таких, що мають царський дозвіл. За вказівкою цариці всі такі друкарні в Україні опечатали. Засновано особливу цензуру з однієї духовної і двох світських осіб, у столицях — у віданні сенату, в інших місцях — під наглядом губернської влади. Для іноземних книжок засновано особливу митну цензуру.
1797 грудень
В Україні запроваджено рекрутську повинність: призов до царської армії на 25 років. Більшість українських рекрутів закінчували службу цілковито зрусифікованими.
1798
Видано Енеїду <a href="pers/Dovidn/Kotljarevskyj_Ivan.htm">Котляревського</a>. До неї додано словничок Собрание малороссийских слов (972 слова). До третього видання 1809 р. додано словничок із 153 слів.
1799 14 березня
Указом <a href="pers/Dovidn/Pavel_I.htm">Павла I</a> створено духовну цензуру, що їй підлягали рукописи та книжки духовного змісту.
1800 18 квітня
Указ <a href="pers/Dovidn/Pavel_I.htm">Павла I</a>, що вимагав церковныя книги прежних изданий для совершенного согласия с великороссийскими такими церковными книгами справлять прежде, дабы никакой розни и особливого наречия в них не было. Заборонено ввозити через кордон всякого рода книг, на каком бы языке оные ни были без изъятия… равномерно и музыку.
Отримано з http://movahistory.org.ua/index.php?title=XVIII_ст&oldid=2062