Історичний словник українського язика

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 20:34, 24 лютого 2010, створена Victor Kubai (обговореннявнесок) (Захист на Історичний словник українського язика встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Українська мова. Енциклопедія

ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИК - словник, у якому подається з поясненням та документацією лексика давніх писем, пам'яток. В укр. мовознавстві першою спробою створення І. с був короткий словник (бл. 13 000 слів), укладений Є. Тимченком на базі 34 джерел і 60-тисячної картотеки ще на поч. 20 ст. (рукопис зберіг. в Ін-ті укр. мови НАН України; 2003 вид. у 2 книгах під наз. «Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст.»). У 1919 створена Комісія для складання історичного Словника української мови (при УАН) на чолі з Є. Тимченком, яка мала скласти реєстр словника на підставі всього мовного матеріалу пам'яток укр. мови від найдавніших часів до 19 ст. Поставлене завдання виявилося надто широким, тому комісія ухвалила видати зібраний матеріал у 4—5 томах. У 1930 і 1932 вийшли друком 2 частини 1-го тому «Історичного словника українського язика» (понад 10 000 слів від «А» до «жяловати»). Словник побудовано на багатому матеріалі, в ньому використано бл. 400 пам'яток. Однак добір їх здійснено некритично: мало використано рукописних джерел, а також пам'яток 14—15 ст., поза увагою залишилося чимало цінних джерел, розмежування укр. і білорус. пам'яток проведено за територіальним, а не за мовним принципом. У 1977—78 вийшов друком «Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.» (т. 1—2; премія ім. І. Я. Франка, 1981) за ред. Л. Гумецької. Словник ств. на базі 939 пам'яток виключно ділового стилю. Він побудований за принципом тезауруса. У ньому представлена вся апелятив-на та ономастична лексика. Застосовано ряд нововведень: у заголовне слово винесені всі фонет. і графічні варіанти; запроваджена цифрова статистика при кожному реєстровому слові, його значеннях, відтінках, фонет. і дублетних грамат. формах; послідовно враховані мовні факти з різних територій поширення укр. мови; поданий повний перелік усіх грамат. форм та ін. З 1975 група мовознавців Ін-ту сусп. наук АН УРСР (від 1993 — Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України) у Львові готує «Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.» [1983 опубл. пробний зошит, а в 1994-2004 вийшло 10 випусків (А-3)].

Літ.
  • Гумецька Л. Л. Принципи створення істор. словника укр. мови. К., 1958
  • Гринчишин Д. Г. Осн. принципи створення істор. словника укр. мови XVI — першої пол. XVII ст. В кн.: Питання східнослов'ян. лексикографії XI-XVII ст. К., 1979
  • Словник укр. мови XVI - першої пол. XVII ст. Пробний зошит. К., 1983.
Д. Г. Гринчишин.