ЛЕВЧЕНКО Григорій Андріанович (30.X 1901, с. Новоселиця, тепер Попільнянського р-ну Житомирської обл. — 19.II 1944, м. Київ). Закінчив Київський ІНО у 1926 р. Учень M. K. Грунського. Викладав українську мову та загальне мовознавство у Херсонському ІНО, з 1930 р. — у Харківському, з 1934 р. — у Київському університетах. Одночасно працював інспектором мови управління вищої школи Наркомосу України. Брав участь у редагуванні «Українського правопису» (1933). З 1934 р. — науковий співробітник Інституту мовознавства ВУАН (АН УPCP). Автор праць з історії української літературної мови.

Праці

• «Викорінити націоналістичне шкідництво в підручниках з мови». X.—К., 1934. — 32 с
• «Про правопис географічної номенклатури» // Мовознавство. — № 5. — 1935. — С. 43—51 (співавтор Д. П. Дрінов)
• «Орфографічний словник для початкової і середньої школи». — К., 1936. 272 с (співавтори: Д. С Леві, Л. К. Рак)
• «Місце Шевченка в історії української літературної мови» // Наукові записки Київського університету. Збірник філологічного факультету. — № 1: Пам'яті Т. Г. Шевченка. — 1939. — С. 299—332
• «Нариси з історії української літературної мови першої половини XIX ст.» — К.—X., 1946. — 144 с.

Література

• Плющ П.П. «Видатний мовознавець і педагог» // Мовознавство. — 1967. — № 2. — С 26—27
• Кирилюк Є. П. «Григорій Андріянович Левченко» // Там само. — 1976. — № 6. — С. 74—76
• «Левченко Григорий Андрианович» // Булахов М.Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиографический словарь. — T. 3. — Минск, 1978. — С. 24—25.