Грунський Микола

Українська мова. Енциклопедія

ГРУНСЬКИЙ Микола Кузьмич [28.IХ(10.Х) 1872, Суми — 13.VIII 1951, Київ] — укр. мовознавець, доктор філол. наук з 1912, з. д. н. УРСР з 1941. Закін. 1896 істор.-філол. ф-т Харків. ун-ту. Працював 1903 доцентом, а з 1907 — професором Юр'євського (тепер Тартуський) ун-ту; з 1915 і до кінця життя — професор Київ. ун-ту (в 1919-20 був його ректором). У 40-х pp. одночасно працював ст. наук. співробітником Ін-ту мовознавства АН УРСР. Досліджував проблеми походження старослов'ян. письма, полігр. особливості й мову найдавніших пам'яток старослов'ян. писемності (Київ. глаголичних листків, Зографського та Охридського євангелій тощо), граматику й історію слов'ян, мов та ін. Осн. праці: «Пам'ятки й питання давньослов'янської писемності» (т. 1-2, 1904-06, рос. мовою), «Нариси з історії розробки синтаксису слов'янських мов» (т. 1-2, 1910-11, рос. мовою), «Білоруська мова в її минулому та сучасному вивченні» (1930) та ін. Г. займався також питаннями педагогіки й методики викладання мови, автор підручників «Граматика давньоцерковнослов'янської мови», «Лекції з церковнослов'янської мови» (обидва — 1906, рос. мовою), «Російська мова» (1913, рос. мовою), «Українська граматика» (1918), «Історія форм української мови» (1931), «Українська мова» (1933, болг. мовою; у співавт.), «Вступ до слов'янського мовознавства» (1941) та ін. Брав активну участь у підготовці сучас. укр. правопису.

Літ.:

• Булаховський Л. А. Микола Кузьмич Грунський. «Мовознавство», 1952, № 10.
• Лукінова Т. Б. Микола Кузьмич Грунський. «Мовознавство». 1972. № 6.

М. А. Жовтобрюх

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: ГРУНСЬКИЙ Микола Кузьмич.
Вікіпедія: Грунський Микола Кузьмич.