Михальчук Кость

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
(Перенаправлено з Кость Михальчук)
Перейти до: навігація, пошук

Українська мова. Енциклопедія

МИХАЛЬЧУК Костянтин Петрович [21.XII 1840 (2.I 1841), с. Зозулинці, тепер Козятинського р-ну Вінн. обл. — 7(20).IV 1914, Київ] — укр. мовознавець, етнограф, громад. діяч, чл.-кор. Петерб. АН, чл. Укр. наук. т-ва у Києві з 1907, д. чл. НТШ у Львові з 1893, чл. Істор. т-ва Нестора-літописця. Навч. 1859-63 у Київ. ун-ті. Перед польс. повстанням 1863 змушений був залишити навчання в ун-ті; від 1867 до кінця життя працював бухгалтером Товариства Київського пивоварного заводу. Співпрацював з Пд.-Зх. відділом Рос. геогр. т-ва (1873-76), Петерб. АН. Основоположник укр. діалектології. В описових працях методологічно був одним з попередників структуралізму. Досліджував проблеми укр. діалектології, історії укр. мови, укр. правопису, методології лінгвістики. Вперше здійснив системат. опис укр. діалектів на основі порівн. матеріалів, одержаних після обстеження укр. говірок за єдиною програмою, визначив діал. членування укр. мови, окреслив межі поширення трьох наріч — пн., пд.-зх. і пд.-сх. — і менших одиниць діал. поділу. Підготував першу карту укр. говорів; обгрунтував поділ діалектів на давні й новожитні, запропонував пояснення генези багатьох явищ сучас. діалектів («Наріччя, піднаріччя і говори південної Росії у зв'язку з наріччями Галичини», 1872, 1877, рос. мовою). В етногенет. дослідженнях обстоював автохтонність півден-нодавньорус. населення Київщини, запропонував критерії розмежування структурно і генетично близьких мов, наріч («Відкритий лист до О. М. Пипіна з приводу його статей у „Вестнике Европы"...», 1909). Обгрунтував наддіал. характер літ. мови; утверджував право укр. мови і культури на безперешкодний розвиток [«Що таке малоруська (південноруська) мова?», 1899; «До питання про малоруську літературну мову», 1898, опубл. 1929; обидві — рос. мовою]. Сформулював наукові принципи обстеження укр. діалектів, що заклали підвалини їх типол. вивчення («Програма до збирання діалектних одмін української мови», 1909, у співавт. з Є. Тимченком; «Програма для збирання особливостей малоруських говорів», 1910, рос. мовою, у співавт. з А. Кримським). У публіцист, статтях, надр. в газетах і журналах, виступав на захист укр. мови і культури. Як редактор і порадник вклав багато праці у видання «Української граматики» та «Російсько-українського словаря» Є.Тимченка, «Українського словаря» за ред. Б. Грінченка.

Літ.:

  • Грушевський М. С. Константин Михальчук. «Україна», 1914, № 2
  • Шахматов А. Памяти К. П. Михальчука. «Укр. жизнь», 1914, № 4
  • Тимченко Є. Огляд наук. праць К. Михальчука. В кн.: Філол. зб. пам'яті К. Михальчука, К., 1915
  • Шерех Ю. Кость Михальчук. Вінніпег, 1952, Djvu-файл з текстовим шаром та навігацією
  • Жилко Ф. Т. Костянтин Петрович Михальчук. УМШ, 1954, № 2
  • Жовтобрюх М. А. Наук. спадщина К. П. Михальчука. «Мовознавство», 1990, № 6
  • Шевельов Ю. Про генетизм у діалектол. концепції К. Михальчука
  • Бернштейн С. Кость Михальчук — учений, особистість. В кн.: Проблеми сучас. ареалогії. К., 1994

П. Ю. Гриценко


Посилання на інші джерела на ту саму тему: