Рудницький Євген

Інститут Мовознавства ім. О.О. Потебні. Матеріали до історіі.

РУДНИЦЬКИЙ Євген Миколайович (2.II 1883, м. Межиріччя Нільського пов., тепер Республіка Польща — після 1940, м. Київ). Навчався в Петербурзькому університеті в 1906—1910 pp. Викладав російську, а потім українську мови у Білостоці (1910—1915 pp.), Симферополі (1915—1921 pp.), Умані (1922—1927 pp.). Співробітник Інституту української наукової мови ВУАН (1927—1930 pp.), член Діалектологічної комісії ВУАН (1928—1930 pp.). Науковий співробітник словникового відділу Інституту мовознавства ВУАН (1930—1940 pp.). Праці з української діалектології, словотвору, мови художньої літератури. Співавтор перекладних словників.

Праці

• «Діалекти Уманщини (Загальна характеристика)» // Гуманщина: Краєзнавчий збірник. — Умань, 1927. — С. 190—205
• «Зложене речення в уманських діалектах» // Український діалектологічний збірник. Кн. 2. — 1929. — С. 211—230
• «Російсько-український словник: У 4-х тт.». — T. 4 (не виданий) — співукладач
• «Складені слова в українській мові» // Збірник секції граматики української мови. — Кн. 1. — 1930. С. 141—196
• «Мова персонажів п'єси М. Горького „Враги"»// Мовознавство. — № 10. — 1936. — С. 27—41
• «Досягнення російської лексикографії»// Там само. — С. 81—95 (співавтор С. І. Василевський)
• «Російсько-український словник». — К., — 890 с (співукладач).

• Автор доповіді «Мова українських перекладів творів Леніна» (1934).