Українська мова. Енциклопедія
ПАНЬКЕВИЧ Іван Артемович (крипт. — І. П., П., П. I.;
6.Х 1887, с. Цеперів, тепер Кам'янка-Бузького р-ну Львів,
обл. — 25.11 1958, Прага) — укр. мовознавець,
літературознавець, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець,
історик, педагог, громад. діяч, доктор філол. наук з 1938,
професор з 1939, чл.
НТШ у Львові з 1924. Навч. 1907-09 у
Закін. 1912 Віден. ун-т. Працював 1912-19
викладачем, доцентом Консулярної академії (Відень), 1920-39 —
у наук. осередках, гімназіях Ужгорода, з 1939 — професор
Братисл. і Карлового (Прага) ун-тів. Один із засновників т-ва
«Просвіта» і
«``Педагогічного товариства Підкарпатської Русі``» в
Ужгороді (1920), редактор
«Наукового збірника товариства "Просвіта"» (1922-28), журн.
«Підкарпатська Русь» (1924-36),
ряду ін. видань. Досліджував сучас. стан укр. говорів
Закарпаття, передусім фонетику і морфологію («Українські
говори Підкарпатської Руси і сумежних областей. Звучня і
морфологія», 1938; «Говір сіл Ріки Руської був. Марамороша в
Румунії», 1934), записував укр. закарп. говори на фонограф;
вивчав історію лемк. і закарп. говорів («До питання генези
українських лемківських говорів», 1959). Зібрав багато
писемних пам'яток Закарпаття і Сх. Словаччини з 16-18 ст.,
опубл. ряд пам'яток і дослідив їхню мову («Тишівська
Александрія із початку XVIII ст. Текст і язикова аналіза»,
1922; «Покрайні записи на підкарпатських церковних книгах»,
ч. 1, 1929; «Покрайні записи на південнокарпатських церковних
книгах», ч. 2, 1937; «Фольварочна грамота Алексія Мироловича
1607 р. як пам'ятка українського лемківського говору на
Спиші», 1946-48; «Дві лемківські грамоти з початку XVI ст.»,
1954); на підставі уперше опрацьованих закарп. пам'яток
різного часу написав синтет. працю «Нарис історії
закарпатських говорів, ч. 1. Фонетика» (1958). П. належать
розвідки про церковно-слов'ян. пам'ятки укр. редакції, укр.
вплив на їхню мову («Пандекти Антіоха 1307 р.», 1917; «Про
відношення пам'ятників староукраїнської мови до
полудневослов'янських під лексикальним оглядом», 1918;
«Українсько-болгарські мовні зв'язки в Семигороді», 1955).
Учений запропонував ряд етимологи етнонімів і топонімів,
простежив формування і структурні особливості локального
варіанта староукр. літ. мови («Закарпатський діалектичний
варіант української літературної мови XVII-XVIII ст.», 1958).
Популяризував праці багатьох філологів
(Ф. Корша,
А. Мейє,
В. Сімовича та ін.).
Створив ряд шкіл.
підручників з укр. мови та уклав
правила укр. правопису,
орієнтовані на регіон, мовні особливості Закарпаття і
Пряшівщини («Граматика руского языка для молодших клас шкіл
середніх і горожанських», 1922, 1927, 1936; «Граматика
руського языка», 1941; «Етимологічний правопис на
Підкарпатті», 1937; «Короткі правила українського правопису
для вжитку Пряшівщини», 1952). Розробив теор. засади та
питальник для збирання матеріалів до Словника закарп. говорів
[«Подкарпаторуський діалектологічний (областний) словар»,
1922; «Діалектичний підкарпаторуський словар», 1933]; разом з
В. Гнатюком
укладав картотеку Словника закарп. говірок (зберіг. в Ін-ті чес. мови, Прага).
Літературозн. дослідження П. охоплюють теор. питання
(«Літературний бідермайєр в галицько-українському
письменстві», 1941), міжслов'ян. літ. зв'язки, творчість
окр. письменників (І. Франка,
І. Бережанина та ін.), літературознавців
(М. Драгоманова,
Ю. Яворського,
А. Гартла). Записував,
публікував і вивчав фольклор Галичини та Закарпаття
(календарну і сімейно-побут. поезію, істор. пісні, перекази,
легенди, приповідки); уклав програму збирання вертепних
лялькових ігр на Закарпатті (1929); надрукував описи ряду
ремесел, традиц. матеріальної культури
Закарпаття; займався питаннями краєзнавства, музеєзнавства,
педагогіки, в т. ч. народної.
Літ.:
- Єдлінська У. Я. Іван Артемович Панькевич. УМШ, 1957, с. 6.
- Кисілевський К. Іван Панькевич. Вінніпег, 1958.
- Дзендзелівський Й. Іван Панькевич як діалектолог.
- Гумецька Л. Іван Панькевич — дослідник пам'яток укр. мови.
- Галас К. Іван Панькевич як ономаст.
- Геник-Березовська З. Іван Панькевич як літературознавець.
- Зілинський О. Іван Панькевич як фольклорист.
- Геник-Березовський К. Пед. діяльність Івана Панькевича.
- Мушинка М. Бібліографія праць доц. д-ра Івана Панькевича. В кн.: Наук. зб. Музею укр.
культури в Свиднику, т. 4, кн. 1. Пряшів, 1969.
Л. Ю. Гриценко.