Українська мова. Енциклопедія
ПАНЬКЕВИЧІВКА — фонет.-етимол. укр. правопис,
складений 1922
І. Панькевичем
для шкіл Закарпаття на основі
максимовичівки.
Засади П. були схвалені ще 1920 на з'їзді закарп. учителів, а згодом
викладені в «Граматиці руського языка» (Мукачів, 1922); вони
враховували місц. традиції, зокрема збережено
``ѣ``: є``ѣ``, то``ѣ``,
синьо``ѣ``. т``ѣ``,
добр``ѣ``; діал. особливості фонетики (фонології) —
``ы``: т``ы``, с``ы``нъ. м``ы``ло, різні
рефлекси [``о``] в новозакритому складі — ``і``, ``j`` (з двома крапками), ``j``, що
позначаються буквою ``ô``. П. проіснувала до 1945 і була замінена
загальноукр. правописом.
Г. П. Півторак.