Українська мова. Енциклопедія

ПАНЬКЕВИЧІВКА — фонет.-етимол. укр. правопис,

     складений 1922  
     І. Панькевичем 
     для шкіл Закарпаття на основі 
     максимовичівки.
     Засади П.  були схвалені ще 1920 на з'їзді закарп. учителів, а згодом
     викладені в «Граматиці руського языка» (Мукачів, 1922); вони
     враховували місц. традиції, зокрема збережено
     ``ѣ``: є``ѣ``, то``ѣ``,
     синьо``ѣ``. т``ѣ``,
     добр``ѣ``; діал. особливості фонетики (фонології) — 
     ``ы``: т``ы``, с``ы``нъ. м``ы``ло, різні
     рефлекси [``о``] в новозакритому складі — ``і``, ``j`` (з двома крапками), ``j``, що
     позначаються буквою ``ô``. П. проіснувала до 1945 і була замінена
     загальноукр. правописом.
   

     Г. П. Півторак.