Українська мова. Енциклопедія
МОГИЛЬНИЦЬКИЙ Іван (1777 — 24. VI 1831, м. Перемишль,
тепер Польща) — укр. культур.-осв. і церк. діяч. Закін. теол.
ф-т Віден. ун-ту. Був священиком у с. Дроздовичі (тепер
Старосамбірського р-ну Львів, обл.), деканом у Нижанковичах
(тепер смт того самого р-ну). З 1816 — ректор
дяко-вчительського ін-ту в Перемишлі,
заснованого за його ініціативою; з 1817 — каноник і (одночасно)
інспектор шкіл Перемиської єпархії. Виступав за повернення укр. мови в
нар. школи та проти духовних утисків укр. народу. Заснував 1815 у
Перемишлі першу в Галичині просвітню орг-цію — «Товариство
галицьких священиків греко-католицького обряду» для видання
укр. загальноосв. і реліг. книжок (проіснувало до серед.
1817). В трактаті «Відомість о руском языці» стверджував
самостійність укр. мови, яка своїм віком, рівнем розвитку та
істор. значенням не поступається жодній із слов'ян, мов і вже
тому не може розглядатися як якась мішанина, що виникла з
польс., великорус, та ін. слов'ян. мов, як це зумисне робили
деякі польс. та рос. вчені. Написав першу в Галичині
граматику укр. мови — «Граматыку языка славено-руского»
(прибл. 1823), яка разом з повним текстом «Відомості о руском
язьщі» вперше була опубл. лише 1910. У 1815-27 М. підготував
і видав ряд підручників для укр. нар. шкіл, зокрема «Букварь
славено-руского языка».
Тв.: Філол. праці. Л., 1910.
Літ.:
- Головацкий Я. Ф. Розправа о языцѣ; южнорускім и єго нарєчіяхь. Л., 1849;
- Маковей О. Три галиц. граматики (Іван Могильницький, Йосиф Левицькикий і Йосиф Лозинський)``
. ЗНТШ (Л.), 1903, т. 51, 54 - Возняк М. С. Студії над галиц.-укр. граматиками XIX в. ЗНТШ (Львів) 1999, т. 89-90
М. Т. Демський
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Іван Могильницький.