
Народні школи (нижчі початкові школи), затальноосв. школи,
приступні для дітей широких нар. мас; деякі Н. ш. є
підготовними до сер. шкіл, ін. не дають цих прав. На укр.
землях у Рос. Імперії Н. ш. за статутом з 1786 р. мали назви:
малі школи з 2-річним і
головні з 4-річним курсом навчання.
До Н. ш. належали початкові школи різних відомств —
міністерські (казенні), церк. —
парафіяльні, приватні,
недільні, а за статутом з 1864 і 1874 pp. — і
земські.
Навчання в них тривало звич. З роки, а в міністерських
двоклясових — 5 pp. Докладніше див. ЕУ 1, стор. 921-24.
На укр. землях під Австрією до Н. ш. можна зарахувати після
шкільної реформи 1775-83 pp.
нормальні,
головні,
тривіяльні й
парафіяльні школи. У 1860-их pp. всі ці школи були
реорганізовані на Н. ш. (нім. Volksschule, поль., — Szkola
ludowa). Це були 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-клясні школи,
залежно від числа учнів; час навчання 6-7 pp. Н. ш.в Галичині
й Буковині були дещо інакше організовані в м., ніж у с.;
вищий ступінь міськ. Н. ш. мав назву
виділових шкіл. Подібні
відносини існували на Закарпатті (закон 1868 p.), але тут
частина Н. ш. була у віданні церкви (в Галичині й Буковині
майже всі Н. ш. були держ.). Докладніше див. ЕУ 1, стор.
927-28, 932, 933.
Лише в Галичині й на Буковині мовою навчання була укр., на
Наддніпрянщині — рос., на Закарпатті перев. угор. Про Н. ш. в
роки укр. державности див. ЕУ 1, стор. 933-34.
Н. ш, на укр. землях під Польщею дістали 1921 p. такий самий
устрій, як і в усій Польщі, згодом на підставі закону з
11.3.1932 Н. ш. були 3-ступневі (1 ступінь — перші 4 pp.
навчання, 2 ступінь — 5-6 pp., 3 ступінь 7 pp.). Докладніше
див. ЕУ 1, стор. 943-46. На Закарпатті після його переходу до
Чехо-Словаччини Н. ш. зазнали буйного розвитку (див. ЕУ 1,
стор. 949), час навчання (з 1930) 8 pp.; Н. ш. вищого ступеня
мали назву
горожанських. Натомість. рівень Н. ш. на Буковині
під рум. окупацією значно знизився через брак кваліфікованих
учителів і примусове навчання чужою для укр. дітей рум. мовою
(див. ЕУ 1, стор. 950).
Предметами навчання в Н. ш. були: релігія, читання і писання,
підстави математики, спів, рисунки, ручна праця, гімнастика,
а у вищих клясах також географія, природознавство, історія і
література; подекуди вчили й чужої мови. Про Н. ш. в УССР
див. Початкове шкільництво.
Р. М.