EU_1.png

Народні школи (нижчі початкові школи), затальноосв. школи,

     приступні для дітей широких нар. мас; деякі Н. ш. є
     підготовними до сер. шкіл, ін. не дають цих прав. На укр.
     землях у Рос. Імперії Н. ш. за статутом з 1786 р. мали назви:
     малі школи з 2-річним і 
     головні з 4-річним курсом навчання.
     До Н. ш. належали початкові школи різних відомств —
     міністерські (казенні), церк. — 
     парафіяльні, приватні,
     недільні, а за статутом з 1864 і 1874 pp. — і 
     земські.
     Навчання в них тривало звич. З роки, а в міністерських
     двоклясових — 5 pp. Докладніше див. ЕУ 1, стор. 921-24.
   

     На укр. землях під Австрією до Н. ш. можна зарахувати після
     шкільної реформи 1775-83 pp. 
     нормальні, 
     головні, 
     тривіяльні й
     парафіяльні школи. У 1860-их pp. всі ці школи були
     реорганізовані на Н. ш. (нім. Volksschule, поль., — Szkola
     ludowa). Це були 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-клясні школи,
     залежно від числа учнів; час навчання 6-7 pp. Н. ш.в Галичині
     й Буковині були дещо інакше організовані в м., ніж у с.;
     вищий ступінь міськ. Н. ш. мав назву 
     виділових шкіл. Подібні
     відносини існували на Закарпатті (закон 1868 p.), але тут
     частина Н. ш. була у віданні церкви (в Галичині й Буковині
     майже всі Н. ш. були держ.). Докладніше див. ЕУ 1, стор.
     927-28, 932, 933.
   

     Лише в Галичині й на Буковині мовою навчання була укр., на
     Наддніпрянщині — рос., на Закарпатті перев. угор. Про Н. ш. в
     роки укр. державности див. ЕУ 1, стор. 933-34.
   

     Н. ш, на укр. землях під Польщею дістали 1921 p. такий самий
     устрій, як і в усій Польщі, згодом на підставі закону з 
     11.3.1932 Н. ш. були 3-ступневі (1 ступінь — перші 4 pp.
     навчання, 2 ступінь — 5-6 pp., 3 ступінь 7 pp.). Докладніше
     див. ЕУ 1, стор. 943-46. На Закарпатті після його переходу до
     Чехо-Словаччини Н. ш. зазнали буйного розвитку (див. ЕУ 1,
     стор. 949), час навчання (з 1930) 8 pp.; Н. ш. вищого ступеня
     мали назву 
     горожанських. Натомість. рівень Н. ш. на Буковині
     під рум. окупацією значно знизився через брак кваліфікованих
     учителів і примусове навчання чужою для укр. дітей рум. мовою
     (див. ЕУ 1, стор. 950).
   

     Предметами навчання в Н. ш. були: релігія, читання і писання,
     підстави математики, спів, рисунки, ручна праця, гімнастика,
     а у вищих клясах також географія, природознавство, історія і
     література; подекуди вчили й чужої мови. Про Н. ш. в УССР
     див. Початкове шкільництво.
   

     Р. М.