
МАТУШЕВСЬКИЙ ФЕДІР (21.6.1869 — 21.10.1919) — відомий український
громадсько-політичний діяч, дипломат, публіцист. Н. у м. Сміла Черкаського
повіту Київської губ. Закінчив духовну семінарію. Навчаючись на юридичному ф-ті
Дерптського (Тартуського) ун-ту,
організував українську студентськугромаду.
Незабаром був обраний головою українського клубу «Родина». Підтримував тісні стосунки з
М. Лисенком, І. Франком, М. Грушевським, М. Коцюбинським, Лесею Українкою. Після
закінчення (1904) у-ту повернувся в Київ, займався літературною і видавничою
діяльністю. В 1906 М. був редактором першої української щоденної газети «Громадська Думка»
у Наддніпрянській Україні, згодом — «Ради». За свою діяльність заарештований
і деякий час ув'язнений у Лук'янівській тюрмі. М. був одним з активних членів
Товариства Українських Поступовців, Української Радикально-Демократичної Партії,
а з 1917 —
Української Партії Соціалістів-Федералістів.
У 1917 став членом
від УРДП.
З листопада 1917 входив до скаладу Крайового
комітету для охорони революції в Україні. В січні 1919 призначений послом України
в Греції. Помер у жовтні 1919 в Афінах. Автор ряду літературознавчих праць:
«Жертвы переходной эпохи» (про
А. Свидницького), «В. Антонович у світлі
автобіографії та даних історичних нарисів», про Т. Шевченка, спогадів «З щоденника українського посла».