DIU.png

МАТУШЕВСЬКИЙ ФЕДІР (21.6.1869 — 21.10.1919) — відомий український

   громадсько-політичний діяч, дипломат, публіцист. Н. у м. Сміла Черкаського
   повіту Київської губ. Закінчив духовну семінарію. Навчаючись на юридичному ф-ті 

Дерптського (Тартуського) ун-ту,

   організував українську студентськугромаду.
   Незабаром був обраний головою українського клубу «Родина». Підтримував тісні стосунки з

М. Лисенком, І. Франком, М. Грушевським, М. Коцюбинським, Лесею Українкою. Після

   закінчення (1904) у-ту повернувся в Київ, займався літературною і видавничою
   діяльністю. В 1906 М. був редактором першої української щоденної газети «Громадська Думка» 
   у Наддніпрянській Україні, згодом — «Ради». За свою діяльність заарештований
   і деякий час ув'язнений у Лук'янівській тюрмі. М. був одним з активних членів

Товариства Українських Поступовців, Української Радикально-Демократичної Партії,

   а з 1917 — 

Української Партії Соціалістів-Федералістів.

   У 1917 став членом

Української Центральної Ради

   від УРДП. 

З листопада 1917 входив до скаладу Крайового

   комітету для охорони революції в Україні. В січні 1919 призначений послом України
   в Греції. Помер у жовтні 1919 в Афінах. Автор ряду літературознавчих праць:
   «Жертвы переходной эпохи» (про 

А. Свидницького), «В. Антонович у світлі

   автобіографії та даних історичних нарисів», про Т. Шевченка, спогадів «З щоденника українського посла».