Українська мова. Енциклопедія

ВОЗНЯК Михайло Степанович (3.Х 1881, с. Вільки-Мазовецькі,

     тепер с. Водиця Львів, обл. —  20.ХІ 1954, Львів)  —  укр.
     літературознавець і мовознавець, академік АН УРСР з 1929.
     Закін. 1908 філос. ф-т 
     Львів, ун-ту. 
     В 1908-14 вчителював у Львові. В 1920-39 працював у редакціях журналів 
     «``Вікна``»,
     «``Культура``» 
     та ін. З 1939  —  професор, з 1944  —  зав. кафедри
     укр. л-ри Львів. ун-ту, з 1951  —  зав. відділу укр. л-ри Ін-ту
     сусп. наук АН України у Львові. Автор праць з історії
     давнього укр.письменства («Матеріали до історії української
     пісні і вірші. Тексти й замітки», т. 1-3, 1913-25; «Початки
     української комедії. 1619-1819», 1919; «Історія української
     літератури», т. 1-3, 1920-24), про життя і творчість
     письменників 19  —  поч. 20 ст. 
     (І. Котляревського,
     Г. Квітки-Основ'яненка, 
     Т. Шевченка, 
     Л. Боровиковського,
     М. Шашкевича, 
     Панаса Мирного, 
     І. Нечуя-Левицького,
     П. Грабовського, 
     М. Коцюбинського, 
     Лесі Українки, 
     В. Стефаника),
     з фольклору, історії укр. театру, міжслов'ян. культур,
     взаємин, мовознавства, історії правопису, про підручники з
     граматики в Галичині («Причинки до студій над писаннями
     Лаврентія Зизанія», 1908; «Філологічні праці Івана
     Могильницького», 1910; «Галицькі граматики української мови
     першої половини XIX в.», 1911; «Граматика Лаврентія Зизанія
     1596 р.», 1911; «Перша редакція „Розправи о язиці южнорускім
     і єго наречіях" Якова Головацького», 1914; «Уривок граматики
     давньої церковнослов'янської мови в порівнянні з
     українською», 1924; «Український правопис із словничком»,
     1929; «З приводу фотокопії „Русалки Дністрової"», опубл.
     1984). Особливо вагомим є внесок В. у вивчення біографії і
     творчості 
     І. Франка. 
     Він започаткував новий розділ у
     франкознавстві  —  вивчення світогляду І. Франка. Опубл. ряд
     недрукованих творів І. Франка, підготував і видав «Листування
     І. Франка і М. Драгоманова» (1928), реконструював твори «Лель і
     Полель», «Не спитавши броду», «Іригація» тощо. Упорядник кн.
     «Українські народні казки» (т. 1-3, 1946-48). Вивчав історію
     укр. журналістики.
   

Літ.:

З. Т. Франко

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: .