
ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА (19.4.1595 — 20.5.1648) — король Польщі
(1632-1648), син Сигізмунда III Вази. В липні 1610 B. IV B.
будучи королевичем, був проголошений московським боярським
урядом царем
Московської держави.
Домагаючись московського
престолу, вів 1617-18 і 1632-34 війни з Московським царством.
Вирішальну роль у ході воєнних дій щоразу відігравали козацькі
війська під проводом гетьманів
П. Сагайдачного (1618) та
Т. Орендаренка (1632-34),
які рятували польську армію від
поразок. В 1643 B. IV B. уклав з Московською державою
Поляновський мирний договір, за умовами якого відмовлявся від
домагань московського престолу, але під польською владою
залишалась Сіверщина. В 1633 B. IV B., прагнучи залучити
козаків до участі в польсько-московській війні, видав, всупереч
позиції магнатів у сеймі, т.зв.
«Статті для заспокоєння руського народу». У цих «Статтях» було
узаконено існування на території України двох українських
митрополій — православної і
греко-католицької,
першу з яких після укладення
Берестейської унії 1596 польська влада трактувала як незаконну. За B. IV B.
для контролю за військовим і політичним життям Запоріжжя на
правому березі Дніпра за проектом французького інженера,
архітектора Г.-Л. де Боплана було збудовано фортецю Кодак. 3-4
(13-14).8.1635 козацький загін під проводом гетьмана
І. Сулими
зруйнував цю фортецю. Під час правління B. IV B. відбувались
Павлюка повстання 1637 та Остряника повстання 1638. В 1646
B. IV B., готуючись до війни з Туреччиною вів таємні переговори з
представниками козацької старшини, серед яких був
Б. Хмельницький. В травні 1648 на
початку національно-визвольної війни українського народу
1648-57 B. IV B. помер.