Українська мова. Енциклопедія

БЕРИНДА Памво [світське ім' я — Павло; між 1555-1560,

     Самбірщина, ймовірно с. Чайковичі, тепер Самбірського р-ну
     Львів, обл. — 13(23).VII 1632, Київ; похов. у
     Києво-Печерській лаврі] — укр. мовознавець, письменник,
     перекладач, гравер, друкар, педагог. Був високоосвіченою
     людиною: знав церковнослов'ян., грец., лат. і польс. мови.
     Належав до гуртка 
     Балабанів, 
     що об'єднував укр. культур.-осв. діячів 1-ї пол. 17 ст. 
     Працював у 
     Стрятинській (1597-1605) та
     Крилоській 
     (1606-08, тепер Івано-Франк. обл.) друкарнях.
     Активний діяч
     Львів. братства, 
     працював у братських друкарні
     і школі (1613-19), у Львові (до 1613) постригся в ченці. Бл.
     1616 його запрошено до Києва для участі у підготовці видання
     кн. «Анфологіон» (автор передмови). Восени 1619 разом із
     сином Лукашем та Степаном Бериндою (ймовірно, братом)
     переїхав до Києва і назавжди оселився в 
     Києво-Печер. лаврі,
     виконував роботу редактора, перекладача, друкаря, гравера,
     згодом став гол. друкарем і завідувачем 
     Києво-Печер. друкарні
     і, можливо, викладав у 
     Київ. братській школі. 
     Як архітипограф, редактор і перекладач брав участь у виданні
     низки капітальних лаврських друків 20-х pp. 17 ст. Праця
     «Лексікон? славеноросскій и именъ тлькованіє» Б., що вийшла у
     світ 1627 з Києво-Печер. друкарні — найвидатніше досягнення
     староукр. словникарства. Складається з двох частин:
     «Лексікон» — церковнослов'ян.-укр. словник; «Имена
     свойственная...» — зібрання тлумачень ``топонімів`` й
     ``антропонімів,`` а також заг. назв неслов'ян.
     походження. У пам'ятці майже 7 000 статей (бл. 5 000 у 1-й
     частині, 2 000 — у 2-й, у т. ч. бл. 1 400 онімів). У
     «Лексіконі...» застосовано всі осн. засоби наук. опрацювання
     матеріалу, зокрема паспортизацію вокабул (реєстрових слів),
     ремарки, екземпліфікацію (подання цитат), вказівки на
     фразеологізми, в які входить вокабула, зауваження про
     ``орфографію``, ``етимологію`` слова, відсильні ремарки. Гол.
     джерела праці — «Лексис...» 
     Лаврентія Зизанія, 
     ономастикони

Максима Грека,

     Мануїла Ритора, 
     тлумачення онімів в антверпенському виданні Біблії (1571). 
     Виявлено використання Б. словників доби Київ. Русі та зарубіжних, староукр.
     ``глосографії`` тощо. Джерелом церковнослов'ян. реєстру
     книги були: 

Острозька Біблія

     (всі її книги Старого й Нового Завіту), церковнослов'ян. рукописи й
     друки до поч. 17 ст.
     Реєстр «Лексікона...» дібрано за диференц. принципом:
     специфічні церковнослов'ян. слова (питомі й запозичені),
     спільнослов'ян. лексеми, що архаїзувалися в укр. мові кін. 16
     — поч. 17 ст., є в ньому й укр. слова.
   

     Абс. більшість елементів неслов'ян. походження, особливо
     грец. й латинських, зібраних окремо у 2-й частині праці,
     супроводяться ремарками, які вказують на їх запозичення, й
     укр. відповідниками, що сприяло нормалізації лексики
     староукр. літ. мови на нар. основі. Нормалізації служило й
     чітке формальне — за допомогою двокрапки — розмежування
     реєстру й перекладної частини. Остання зі старанно
     підібраними еквівалентами вокабул, з широким набором
     синонімів — одне з найб. зібрань укр. лексики кін. 16 — 
     поч. 17 ст. У «Лексіконі...» надр. низку тлумачень енциклопед.
     характеру. Значення слова автор розкриває і за допомогою
     етимол. відомостей. Докладно опрацьовано семантику
     багатозначних реєстрових слів. Б. нерідко вказував на
     метафоричне й образне вживання слова, вперше в укр.
     лексикографії застосувавши ремарки «преноснѣ»,
     «инорѣчнѣ», «метафор.». Праця —

     багатоплановий наук.-лінгв. ориг. твір. Відіграла видатну
     роль у розвитку вітчизняної й помітну — в розвитку зарубіж.
     лексикографії 17-18 ст., ставши джерелом нових словників. Б.
     уперше в укр. друкарстві впровадив сюжетні ілюстрації.
   

Вид.:

Літ.:

     В. В Німчук
   

Посилання на інші джерела на ту саму тему:

:*e-Енциклопедія історії України: БЕРИНДА Памво.

:*Вікіпедія: Беринда Памво.

:*Філософська думка в Україні: БЕРИНДА Павло.