«Українська Бесіда» (до 1928 «Руська Бесіда»), т-во клюбного типу 1861—1939 в Галичині. Перше т-во «У.Б.» було засноване у Львові 1861 заходами
Ю. Лаврівського на базі гуртка львівської інтелігенції «Молода Русь» для плекання товариського життя та «скріплення й піднесення нац. духа»; згодом воно було поширене по всіх більших гал. м. (Перемишль, Станиславів, Тернопіль та ін). У 1860—80-их рр. «У. Б.» у Львові була осередком товариського, просвітянського, культ, і навіть політ, життя. В колах «У. Б.» дозрівали різні ідеї щодо нац. життя, відбувалися зустрічі земляків з усіх частин України. «У. Б.» влаштовувала літ.-музичні вечори, доповіді, концерти, вечерниці на відзначення роковин
Шевченка, балі. 1864—1923 вона утримувала у Львові свій театр (див.
«Української Бесіди» Театр). Конкурсами на драматичні твори «У. Б.» стимулювала розвиток укр. драматургії в Галичині й нагородами сприяла пожвавленню літ. життя. При ній у 1870—90 мали також пристановище львівські студентські т-ва. У 1866—71 в клюбі переважали
москвофіли, згодом керівництво перебрали
народовці. Визначніші голови львівської «У. Б.»: Ю. Лаврівський,
В. Шухевич (1895—1910), Л. Шехович,
І. Кокорудз (1920—32), Ю. Савчак,
І. Копач. З розбудовою укр. гром. орг-цій праця «У. Б.» поступово зійшла на товарисько-розвагові влаштування.