1900–1916 рр
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 15:24, 19 лютого 2010, створена Victor Kubai (обговорення • внесок)
XX сторіччя
- 1901 13 листопада
- Виступ львівських студентів — українців з вимогою створити український університет — сецесія українських студентів Львівського Університету.
- 1903
- У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською. Переклад зробили [Пантелеймон Куліш|П. Куліш] та І. Пулюй. Деякі частини переклав І. Нечуй-Левицький (після смерти П. Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000 р.
- У Львові видано український переклад Нового Заповіту Олександра Бачинського (з паралельним слов’янським текстом).
- 20–21 серпня
- Свято з нагоди відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили.
- 1904
- У Львові надруковано Руську правопись зі словарцем, що її схвалила Філологічна секція НТШ. Чимало правил є чинними й сьогодні.
- У Чернівцях надруковано практичний Русько-німецький словарь Омеляна Поповича (близько 25 000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів.
- кінець року
- Петербурзька Громада вирядила до прем’єр-міністра Вітте делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили В. Науменко, І. Шраг, О. Косач (Олена Пчілка) та полтавський адвокат М. Дмитрієв.
- 12 грудня
- Голова Комітету міністрів С. Вітте отримав спеціяльне доручення произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев. Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня.
- 28 та 31 грудня
- На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення излишних стеснений з постанов про друк, розглянуто й Высочайшие повеления 18–30 мая 1876 и 8 октября 1881 г.. Комітет Міністрів знайшов можливим высказаться за желательность отмены этой меры … Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г. Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.
- 1905
- Створено перші товариства Просвіта в Центральній та Східній Україні:
- 8.10.1905 — Катеринослав (Д. Яворницький, В. Біднов, Д. Дорошенко та Н. Дорошенко),
- 25.11.1905 — Одеса (І. Луценко, М. Комаров, І. Липа, С. Шелухін, А. Ніковський,М. Слабченко),
- травень 1906 — Київ (Б. Грінченко, Г. Коваленко, М. Лисенко, Ф. Красицький, Ф. Матушевський, М. Старицький, Леся Українка, С. Єфремов, В. Дурдуківський).
- Загалом було створено близько 40 Просвіт. Поставали Просвіти і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх Просвіт на території Російської імперії припинено адміністративними методами 1910-1911 рр.
- Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини Взаємна Поміч Українського Вчительства.
- 18 лютого
- Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова. Її склали Корш (загальний погляд і розвиток українського письма) та О. Шахматов (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад (В. Гнатюк) надруковано в Літературно-науковому віснику (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року.
- квітень
- На Радах Київського та Харківського університетів затверджено висновки про скасування утисків української мови.
- вересень
- Російський уряд заявив о несвоевременности скасування Емського указу.
- 17 жовтня
- Оприлюднено Жовтневий маніфест Ніколая II, де обіцяно правдиву свободу слова.
- 24 листопада
- Набули чинности Временные правила о печати, що скасували закони 1876 та 1881 рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів печати инородческой.
- листопад
- У Петербургу відбувся Конґрес поневолених народів Росії. Головною вимогою було надання рівних національно-культурних прав усім народам Російської Імперії.
- 1906
- В Києві створено : <a href="tovarystva/e_u/Vseukr_Uchytelska_Spilka.htm">Всеукраїнську Учительську Спілку. Засновниками її були <a href="pers/e_u_m/Hrinchenko_Borys.htm">Б. Грінченко, <a href="pers/e_u_m/Domanyckyj_Vasyl.htm">В. Доманицький, <a href="pers/e_u/Durdukivskyj_Volodymyr.htm">В. Дурдуківський, <a href="pers/e_u_m/Jefremov_Serhij.htm">С. Єфремов, М. Крупський, В. Страшкевич, <a href="pers/Dovidn/Chekhivsky_Volodymyr.htm">В. Чехівський та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року.
- Вийшов перший український словник чужих слів <a href="pers/e_u_m/Domanyckyj_Vasyl.htm">В. Доманицького Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів (близько 1500 гасел).
- Великдень
- В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні.
- 15 вересня
- Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети <a href="drukar/Dovidn/Rada.htm">Рада. Видавав і фінансував її <a href="pers/Dovidn/Chykalenko_Jevhen.htm">Євген Чикаленко. Проіснувала до 2 вересня 1914р.
- 1907
- З ініціятиви <a href="pers/Dovidn/Hrushevskyj_Mykhajlo.htm">М. Грушевського (і під його головуванням) на взірець <a href="osvita/Dovidn/NTSH.htm">НТШ у Львові засновано <a href="osvita/Dovidn/UNT_Kiev.htm">Українське Наукове Товариство у Києві. Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908 р. Товариство видавало свої <a href="drukar/e_u/ZNT_u_K.htm">Записки, а 1914 р. започаткувало квартальник <a href="drukar/Dovidn/Ukrajina.htm">Україна. 1921 року увійшло до складу <a href="osvita/Dovidn/Ukrajinska_AN.htm">Української Академії Наук.
- В Києві почато видання Словаря украинского языка, що його
зібрала редакція журналу <a href="drukar/Dovidn/Kijevskaja_starina.htm">Кіевская Старина, упорядкував з додатком власного матеріялу <a href="pers/Dovidn/Hrinchenko_Borys.htm">Борис Грінченко
(завершено 1909 року). - Словник містив понад 68 000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности. До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис Словаря був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався.
- У Москві почато видання Украинской грамматики <a href="pers/e_u_m/Krymskij_Ahatanhel.htm">Агатангела Кримського (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908 р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток.
- У Чернівцях почато видання Латинсько-українського словника <a href="pers/e_u_m/Kobylynskyj_Julian.htm">Юліяна Кобилянського (завершено 1912 року).
- У Петербургу вперше вийшов друком повний Кобзар <a href="pers/Dovidn/Shevchenko_Taras.htm">Тараса Шевченка за ред. <a href="pers/e_u_m/Domanyckyj_Vasyl.htm">В. Доманицького.
- 6 січня
- Малороссийская Комиссия при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням <a href="pers/e_u_m/Fortunatuv_Filip.htm">Ф. Фортунатова розглянула проєкт правопису <a href="pers/Dovidn/Stebnyckyj_Petro.htm">П. Стебницького й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника.
- 1908–1909
- Розкол у таборі <a href="19/e_u/Moskvofily.htm">москвофілів на два курси:
старих
(очолювали М. Король, о. В. Давидяк, О. Мончаловський) з традиційною прив’язаністю доетимології
ірусского имени
, йнових
(очолювали В. Дудикевич та Д. Марков), які визнавали один русский язык, созданный гением русского народа. - За
сатрими
залишився Галичанин, тижневик Русское слово.Нові
почали видавати Прикарпатскую Русь та тижневик Голос народа.
- 1908
- Засновано товариство учителів вищих шкіл <a href="tovarystva/e_u/Uch_Hromada_Lviv.htm">Учительська Громада у Львові.
- 29 березня
- Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки.
- 1909 1–2 лютого
- У Львові на відзначення 40-річчя : <a href="tovarystva/e_u/Prosvita.htm">Просвіти відбувся перший український освітньо-еконономічний конґрес. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини.
- 1910
- У Києві почав виходити часопис Світло, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою.
- В Чернівцях видано Словник чужих слів. 12 000 слів чужого походження в українській мові <a href="pers/e_u_m/Kuzelja_Zenon.htm">Зенона Кузелі та <a href="pers/e_u/Chajkovskyj_Mykola.htm">Миколи Чайківського (перевидання — Київ-Лейпціг, 1918 р.). У додатку наведено Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами з українськими відповідниками.
- Започатковано Гурток натуралістів при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських.
- Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, живущие в языке украинского крестьянства.
- Засновано Крайовий Шкільний Союз в Галичині.
- 20 січня
- Міністр внутрішніх справ Росії П. Столипін своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати инородческие товариства, в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей. Після цього практично всі Просвіти, окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито.
- 12 жовтня
- Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912 р.
- 1912
- У Харківскому Товаристві ім. Квітки-Основ’яненка (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом <a href="pers/e_u/Janata_Oleksandr.htm">Олександра Янати починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру).
- В Чернівцях видано Німецько-Український словник<a href="pers/e_u_m/Kmickewych_Volodymyr.htm">Володимира Кміцикевича й Спілки (Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch) за редакцією <a href="pers/e_u_m/Kuzelja_Zenon.htm">Зенона Кузелі.
- Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив <a href="pers/e_u_m/Shashkevych_Markijan.htm">Маркіян Шашкевич у 40-х роках XIX ст.
- 1913
- У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. <a href="osvita/Dovidn/UNT_Kiev.htm">Українське Наукове Товариство в Києві перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли — кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології — гуртки передали до УНТ в Києві.
- Великдень
- У свято Воскресіння Христового 1913 р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст.
- 23 грудня 1913 - 3 січня 1914
- У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання.
- 1914
- В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження Тараса Шевченка.
- У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ (надруковано лише два томи, другий — 1916 року).
- У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917 р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами.
- У Вінніпегу видано Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець М. Ясенівського.
- 4 лютого
- Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом.
- 18 липня (1 серпня)
- Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті.
- :* Полонська-Василенко Н.Д. Історія України, 2, 444
- 21 липня
- В Російській Імперії закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України.
- серпень- вересень
- Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення.
- Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині. Генерал-губернатором Галичини призначено графа <a href="pers/Dovidn/Bobrinskij_Georgij.htm">Ґ. Бобрінскоґо. Він ясно і відверто висловив свою програму: Восточная Галиция и Лемковщина искони — коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство.
- В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство Просвіта й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски Української Греко-Католицької Церкви. Подібних польських закладів заборона не стосувалася.
- Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою.
- Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12 000 осіб).
- Міністр закордонних справ Сєрґєй Сазонов висловився цілком відверто: Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.
- 3 вересня
- Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала Брусілова окупували Львів.
- 6 вересня
- Закрито <a href="tovarystva/e_u/Prosvita.htm">Просвіту.
- 18 вересня
- Генерал-губерннатор <a href="pers/Dovidn/Bobrinskij_Georgij.htm">Ґ. Бобрінскій видав наказ про заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.
- 18 вересня
- Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами Російської імперії. За невиконання — 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу.
- грудень
- Завдяки клопотанням Союзу визволення України (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених <a href="pers/e_u_m/Simowych_Vasyl.htm">Василь Сімович видав брошуру Як стати по-українському грамотним (Зальцведель 1919) і Практичну граматику української мови (Раштат 1918), зародок його Граматики української
мови (Лейпциг 1921).
- 1915 18 квітня
- Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію Російської Імперії, а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
- 17 червня
- Генерал Брусілов затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан.