Відмінності між версіями «Ставропігія»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: =Довідник з історії України= <div style="background-color:#BBFFFF"> <p><b>СТАВРОПІГІЯ</B> (від грец. «ставрос» …)
 
Рядок 12: Рядок 12:
 
(1589) у Львові. Ставропігіальний статус свідчив про особливу важливість святині
 
(1589) у Львові. Ставропігіальний статус свідчив про особливу важливість святині
 
для церкви і віруючих. В Україні право С. мали: [[Києво-Печерська лавра]] (1589),
 
для церкви і віруючих. В Україні право С. мали: [[Києво-Печерська лавра]] (1589),
[[Київське богоявленське братство]] і [[Манявський скит]] (1620),  
+
[[Київське братство|Київське богоявленське братство]] і [[Манявський скит]] (1620),  
 
[[Межигірський Спасо-Преображенський монастир]] (1687) та ін.
 
[[Межигірський Спасо-Преображенський монастир]] (1687) та ін.
 
</P>
 
</P>
 
<P>М.&nbsp;Капраль (Львів).</P>
 
<P>М.&nbsp;Капраль (Львів).</P>

Версія за 17:58, 19 жовтня 2009

Довідник з історії України

СТАВРОПІГІЯ (від грец. «ставрос» і «пігіон» — встановлення хреста) — форма управління в православній церкві, що передбачала церковно-правний імунітет від місцевої церковної ієрархії та безпосередню залежність від патріаршої влади. С. могли отримувати як церкви, так і монастирі. В Україні найзначніші святині мали ставропігіальний статус, але фактично керування С. здійснювалося не Константинопольським патріархом, а Київським митрополитом. Від С. храму назву ставропігійських отримували і світські братства, що засновувалися при церквах, зокрема, Ставропігійське Успенське братсво (1589) у Львові. Ставропігіальний статус свідчив про особливу важливість святині для церкви і віруючих. В Україні право С. мали: Києво-Печерська лавра (1589), Київське богоявленське братство і Манявський скит (1620), Межигірський Спасо-Преображенський монастир (1687) та ін.

М. Капраль (Львів).