Відмінності між версіями «Горецький Петро»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 43: Рядок 43:
 
[[Категорія:Термінознавці]]
 
[[Категорія:Термінознавці]]
 
[[Категорія:Лексикографи]]
 
[[Категорія:Лексикографи]]
[[Категорія:Інститут Української Наукової Мови]]
+
[[Категорія:ІУНМ персоналії]]
 
[[Категорія:Науково-дослідчий Інститут Мовознавства]]
 
[[Категорія:Науково-дослідчий Інститут Мовознавства]]
 
[[Категорія:Інститут Мовознавства]]
 
[[Категорія:Інститут Мовознавства]]

Поточна версія на 16:40, 7 лютого 2011

Інститут Мовознавства ім. О.О. Потебні. Матеріали до історіі.

ГОРЕЦЬКИЙ Петро Йосипович (7.ХІІ 1888, с. Мутин, тепер Кролевецького р-ну Сумської обл. – 16.VIII 1972, м. Київ) — філолог, науковець. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету 1914 р. Викладав у Києві російську, потім українську мову та літературу. З 1919 р. співпрацював у Комісії для складання словника української живої мови ВУАН, був головою педагогічно-психологічної секції соціально-економічного відділу Інституту української наукової мови ВУАН. З 1930 по 1963 р. — науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР. 1935 р. звільнений, працював коректором у видавництві Академії наук. За кілька років поновлений на роботі. Під час німецько-фашистської окупації нетривалий час працював директором Інституту мовознавства. Кандидатську дисертацію захистив у 1946 р. Висококваліфікований лексикограф, автор численних праць із лексикології, термінології, правопису, історії української мови та лексикографії.

Праці:

  • «Українська мова: Практично-теоретичний курс». – X., Книгоспілка, 1926. – 207 с (8-е вид. 1929) (співавтор)
  • «Словник термінів педагогіки, психології та шкільного адміністрування (Проект)». – К., ДВУ, 1928. – 101 с
  • «Про правовимову або орфоепію літературної мови» // Червоний шлях, 1929. – №5—6. – С. 197—200
  • «Чужомовні наростки в запозичених прикметниках в українській мові» // Вісник Інституту української наукової мови. Вип. 2. 1930. – С. 22—27
  • Рецензія [на працю: Фінкель О. «Теорія й практика перекладу». – X., 1929. – 163 с] // Там само. – С. 62—64
  • «Націоналістичні перекручення в питаннях українського словотвору» // Мовознавство. – №1. – 1934. – С. 37— 51
  • «Націоналістичне шкідництво в синтаксисі сучасної української літературної мови» // Мовознавство. – №2. – 1934. – С 39—62 (співавтор)
  • «Складання російсько-українського термінологічного словника на основах радянського мовознавства» // Наукові записки Інституту мовознавства АН УРСР. Т. 4—5. – 1947. – С 68—89
  • «Словник-покажчик до «Українського правопису». – К.—Львів, 1947. – 743 с (співавтор)
  • «Лексика і фразеологія» // Курс сучасної української літературної мови: у 2-х тт. – Т. 1. – К., 1951. – С. 26—125
  • Методологічні принципи складання загальних двомовних перекладних словників // Лексикографічний бюлетень. Вип. 1, 1951. – С. 5—21
  • «Українсько-російський словник» у 6-ти тт. – К., 1953—1963 (співукладач)
  • «Изучение украинского языка в досоветский период» // Белодед И. К., Борковский В. И., Горецкий П. И. «Изучение украинского и белорусского языков». – М., 1958. – С. 5—43
  • «Курс історії української літературної мови» у 2-х тт. – T. 1. – К., 1958. – 595 с. (співавтор)
  • «Проспект тлумачного словника української мови. (Для обговорення)» – К., 1958. – 80 с
  • «Історія української лексикографії». – К., 1963. – 242 с
  • «Словник української мови» в 11-и тт. – К., 1970—1980 (член редколегії)

Література:

  • «Пам'яті П. Й. Горецького» // Мовознавство. –1972. – №5
  • Горюшина Г. Н. «Петро Йосипович Горецький» // Лексикографічний бюлетень. Вип. 10. – 2004. – С. 102—103
  • «Українська мова»: Енциклопедія. – К., 2000; 2-е вид. – К., 2004.