Закон Української Держави про заснування Української Академії наук
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 15:15, 18 червня 2017, створена Victor Kubai (обговорення • внесок) (Створена сторінка: <div style="background-color:#FFE7BA"> '''ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ...)
ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
14 листопада 1918 р.
Ухвалений Радою Міністрів закон про заснування Української Академії наук в м. Києві.
- Ухвалити докладені до цього статут та штати Української Академії наук в м. Києві та її установи і закон цей перевести в життя з 1 листопада 1918 р.
- З поміж перелічених у статуті наукових установ Академії, окрім постійних комісій, витворюється в біжучому році: Фізичний інститут, Геодезичний інститут, лабораторія для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічний сад, Акліматизаційний сад, Демографічний інститут для виучування економічної кон’юктури та народного господарства України.
- Академії наук дається доручення розробити й подати на затвердження законодатним порядком штати та обрахунок слов’янської кляси при історично-філологічному відділі Академії згідно з приміткою третьою до § 6-го статуту Академії.
- Всі інші установи, які перелічено в статуті Академії, закладаються в виробленій нею послідовності. При тому їх діяльність зазначається статутом, що його вона сама затверджує, а штати подаються од Академії на затвердження встановленим порядком.
- Первісний склад Академії становлять 12 академіків, що на подання од міністра народної освіти та мистецтва, призначає пан Гетьман, по 4 на кожен відділ, з посеред таких осіб, яких місце їх побуту дає спомогу негайно приступити до діяльності в Києві. Ці 12 академіків творять спільне зібрання та відділи Академії наук.
- Складені таким способом спільне зібрання відділів Академії наук негайно приступають до обрання з поміж себе Голови-президента Академії, її Неодмінного секретаря та всіх інших виборних осіб, опоказаних статутом, у порядкові, який зазначено статутом. Перше спільне зібрання Академії та перше зібрання відділів скликають найстарші літами академіки, і вони ж на тих зібраннях головують і подають на затвердження вибраних на них службових осіб Академії, згідно з порядком, показаним у статуті. Ці перші зібрання скликаються тільки для обрання службових осіб.
- Коли пан Гетьман затвердить Голову-президента Академії, її Неодмінного секретаря та інших виборних службових осіб, котрі показано у статуті, тоді спільне зібрання та зібрання відділів вважаються зорганізованими та й можуть, скликаючись тим порядком, що показано в статуті, приступити до обрання дальших академіків та до вирішення других справ, які підлягають їхньому віданню.
- Уповноваження обраного таким способом першого Голови-президента Академії та її Неодмінного секретаря мають силу аж доти, доки число академіків у спільному зібранні не досягне 24 академіків; тоді призначаються нові вибори Голови-президента та Неодмінного секретаря, згідно з статутом Академії, на трьохріччя. Так само, перші голови відділів задержують свої уповноваження тільки доти, доки число академіків на відділах не досягне: на відділі історично-філологічних наук — сімох академіків; на відділі фізично-математичних наук — десятьох академіків; і на відділі соціальних наук — сімох академіків.
- Надати право Академії наук визначати обрахунковим податком ті суми, що потрібні кожного року на господарські та організаційні трати, та вносити їх на затвердження встановленим у статуті порядком, аж доки Академія наук остаточно зорганізується і буде спромога вести господарські трати й обрахунок.
В. об. Голови Ради Міністрів А. Ржепецький
Міністр народної освіти та мистецтва Стебницький
На документі перед його текстом помітка:
«Затверджую Павло Скоропадський 14 листопада 1918 р. Київ.
Посвідчив: Державний секретар сенатор Сергій Завадський»
Державний Вістник.— 1918.— 22 листоп.
Подано за Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. Київ: Наукова думка, 1994 — стор. 87-88.