Матеріали до дискусії щодо гіпотези Погодіна

Усі нижченаведені праці мають історичне значення. Їхній внесок у мовознавство з погляду історичної фонології подано у книжці Шевельов Ю. «Історична фонологія української мови». Українській переклад Сергія Вакуленка та Андрія Даниленка. Харків: Акта, 2002, с.55-68.

• Вступні завваги. 6. . Підходи до історичної фонології української мови.

Попередження! Скани матеріялів низької якості, тому розпізнавання не зроблено.

Дискусію спричинила стаття російського історика й журналіста М. Погодіна «О древнѣмъ языкѣ русскомъ. Письмо къ И. И. Срезневскому» де він висловив теорію (вона отримала назву гіпотеза Погодіна) про те, що населення Київщини і взагалі Наддніпрянщини домонгольських часів було російським. Унаслідок монгольської навали воно було змушене мігрувати на північний схід, а теперішнє українське населення Наддніпрянщини є результатом колонізаційної міграції українського етничного елементу з ареалу Карпат у 13—14 ст. Статтю було оприлюднено тричі:

• Известия ІІ отделения Академии наук. 1856, т. 5, Вып. 2, С. 70-92.
• Московитянин. 1856, т. 1, Вып. 2, С. 113-139.
• Исторические чтения о языке и словесности 1856 и 1857. СПб, 1857, С. 1-40.

З критикою висловлених у статті Погодіна поглядів виступив на сторінках журналу «Русская бѣседа» М. Максимович. Він оприлюднив там роботу

• Филологическія письма къ М. П. Погодину. Русская бѣседа, 1856, кн. III, С. 78-139.

Передруки:

• Собраніе сочиненій М. А. Максимовича, т.ІІІ, Языкознаніе, исторія словесности, Кіевъ, 1880, С.183-243.
• М. О. Максимович. Кіевъ явлся градомъ великимъ… Вибрані українознавчі твори. К.: Либідь, 1994, с.345-387.

У наступному номері Погодін відреагував статтею

• Отвѣтъ на филологическія письма М. А. Максимовича. Русская бѣседа, 1856, кн. IV, С. 124-141.

На цю статтю М. Максимович відповів

• Отвѣтныя письма къ М. П. Погодину. Русская бѣседа, 1857, кн. II, С. 80-104.

Передрук: Собраніе сочиненій М. А. Максимовича, т.ІІІ, Языкознаніе, исторія словесности, Кіевъ, 1880, С.244-272.

та статтею

• О мнимомъ запустѣніи Украины въ нашествіе Батыево и населеніи ея новопришлымъ народомъ. Русская бѣседа, 1857, кн. IV, С. 22-35.

Передруки

• Собраніе сочиненій М. А. Максимовича, т.І, Отдѣлъ историческій, Кіевъ, 1880, С.131-145.
• М. О. Максимович. Кіевъ явлся градомъ великимъ… Вибрані українознавчі твори. К.: Либідь, 1994, с.179-190.

1857 року у книзі ІІІ «Русской беседы» Погодін оприлюднив статтю

• Отвѣтъ на два послѣднія письма М. А. Максимовича. Русская бѣседа, 1857, кн. ІІІ, С. 97-107.

1861 року до дискусії приєднався П. А. Лавровський, який підтримав Погодіна:

• Отвѣтъ на письма г. Максимовича къ г. Погодину о нарѣчіи малорусскомъ. Основа, 1861, №8, с. 16-37.
• По вопросу о южно-русскомъ языкѣ. Письмо къ редактору. Основа, 1861, №8, с. 16-37.

Це спричинило появу нових філологічних листів М. Максимович у газеті «День»:

• Новыя письма къ М. П. Погодину. О старобытности малороссійского нарѣчия. День, 1863, №8, 10, 15, 16.

Передрук:

• Собраніе сочиненій М. А.nbsp;Максимовича, т.ІІІ, Языкознаніе, исторія словесности, Кіевъ, 1880, С.273-311.

Матеріали до дискусії щодо гіпотези Погодіна-Соболевського 1883-1907 рр. у форматі djvu.