Сімович Василь

Українська мова. Енциклопедія

СІМОВИЧ Василь Іванович (псевд.  — Верниволя В., Сімартич, Васаген; крипт.  — В. С., Вв., В-я., В., Сім-ич; 9.ІІІ 1880, с. Гадинківці, тепер Гусятинського р-ну Терноп. обл.  — 13.ІІІ 1944, Львів)  — укр. мовознавець, культур, діяч, д. чл. НТШ з 1923. Закін. 1904 Чернів. ун-т. У 1904-14  — викладач учит. семінарії у Чернівцях, 1914-19  — керівник шкіл, учит. курсів і редактор період, видань у таборах полонених українців з рос. армії в Австрії та Німеччині. З 1923  — професор, а в 1926-30  — ректор Укр. пед. ін-ту в Празі. З 1933  — у Львові, займається видавничою і редакторською діяльністю, зокрема в НТШ та в редколегії «Української загальної енциклопедії» (1930-35). У 1940-41  — професор, зав. кафедри укр. мови, декан фі-лол. ф-ту Львів. ун-ту; у липні 1941 обраний ректором ун-ту, але нім. окупац. влада не дозволила продовжити діяльність вузу. Осн. праці: «Практична граматика української мови» (1917), «Граматика української мови для самонавчання та в допомогу шкільній науці» (1921); статті «Українські йменники чоловічого роду на -о в історичному розвитку» (1929), «Українські чоловічі ймення осіб на "-но"» (1931), «До морфології українських прикметників» (1933), «Чи є ненаголошене українське е самостійною фонемою» (1935, нім. мовою), «В справі анархії в нашій правописи» (1912), «Найголовніші правила академічного правопису» (1923), «На теми мови» (1924), «Латина для нашої бібліографії» (1927), «"Славорутенська граматика" М. Лучкая» (1931) та ін.

Літ.:

• Ковалів П. Василь Сімович, Вінніпег, 1953
• Shevelov G. I. Vasyl' Simovii and his work. В кн.: Сімович В. Укр. мовознавство. Розвідки й статті, т. 1. Оттава, 1981
• Білоус М., Терлак 3. Василь Сімович. 1880-1944. Життєписно-бібліогр. нарис. Л., 1995

   <p>
     Й. О. Дзендзелівський.