Шкільництво. Західні землі 1795-1917

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук

Енциклопедія Українознавства

ПОПЕРЕДНІНІ СТОРІНКИ

Кін. 18 — поч. 20 вв

Галичина

Приєднання Галичини до Австрії 1772 тимчасово припинило полонізацію О. і піднесло рівень укр. Ш. 1774 створено у Відні семінарію для уніятів (тепер званих гр.-кат.) Австрії при церкві св. Варвари (Барбареум), що існувала до 1784. 1777 введено в Галичині, як у всій імперії, 3 типи держ. шкіл: 6 класні нормальні школи (у Львові і Чернівцях), 4-класні головні школи (в сер. м. і монастирях) і тривіяльні (найнижчі, народні). У перших типах введено нім. мову навчання, в останньому — поль. або «руську» (на практиці — ц.слов.). Нагляд над школами здійснювала крайова комісія.

1781 цісар Йосиф II завів обов'язкове заг. навчання всюди, де було понад 90 — 100 дітей у шкільному віці. Нагляд над школами доручено дідичам (отже в Галичині переважно полякам), рідше Відомству Держ. Скарбу. Нім. мову заведено і до тривіяльних шкіл у м. Організовано п'ять 5-класних гімназій з латинською мовою навчання, і від 1784 почали вимагати їх закінчення від кандидатів на свящ. 1783 створено у Львові гр.-кат. семінарію, 1784 — Львівський Університет з латинською мовою викладання. 1787 створено при ньому тимчасово «Studium Ruthenum» для кандидатів на свящ., які не знали латини (закрито 1809). 1788 львівське Ставропігійське Братство було перетворене на Ставропігійський Інститут у Львові, який видавав шкільні підручники й утримував одну школу з бурсою. Після смерти Йосифа II під тиском поляків навчання руської мови 1792 обмежено двома год. тижнево й усунено гр.-кат. свящ. від навчання релігії. 1805 Львівський Університет здеґрадовано до ліцею. 1812 скасовано обов'язкове заг. навчання. Під тиском поль. кліру зникли укр. тривіяльні школи.

Нове відродження почалося 1817, коли знову відкрито університет у Львові, цим разом з нім. мовою. Гурток церк. діячів у Перемишлі (єп. М. Левицький, єп. І. Снігурський, о. І. Могильницький) заснував 1817 «Заведеніе Півчесько-Учительськое». Під впливом заходів цього гуртка 1818 уряд дозволив шкільне навчання по-руськи і віддав нагляд над укр. школами гр.кат. духовенству (на практиці тільки на парафіяльному рівні). Перемиський гурток почав видавати слов.-руські шкільні підручники.

1818 гімназії стали 6-класними. 1843 на 2 132 школи в укр. Галичині 921 було укр. (парафіяльних), 190 поль., 81 нім., а 938 мішаних. Але тільки 50 тривіяльних й одна головна (василіянська у Лаврові) були під наглядом гр.-кат. кліру. Рівень укр. парафіяльних шкіл був Значно нижчий, ніж тривіяльних.

Революція 1848 принесла створення осв. організації «Галицько-Руська Матиця» у Львові, 1849 — запроваджено у Львівському Університеті кафедру руської словесности, яку очолив Я. Головацький. Г. Шашкевич, що став у 1848 керівником департаменту нар. шкіл і гімназій Галичини у віденськім мін-ві О., зробив багато для вид. укр. підручників і розвитку укр. наук. термінології. 1855 цісар Франц Йосиф І передав нагляд над школами консисторіям. Це підвищувало вплив на укр. школи гр.-кат. консисторії у Львові. Але 1856 скасовано примусове навчання української мови в сер. школах. 1867 Відень передав владу в Галичині полякам. Того ж року створено Крайову Шкільну Раду у Львові у складі 4 поляків й 1 українця і замінено українську мову в сер. школах і Львівському Університеті на поль. Укр. мову дозволено як викладову тільки в нижчих класах Академічної Гімназії у Львові. Крім крайової, існували також пов. гром. шкільні ради. Заведено всюди 6-річне обов'язкове навчання. 1868 постало важливе самоосв. товариство «Просвіта». 1876 староруський табір заснував на противагу «Просвіті» москвофільське Общество ім. М. Качковського. 1869 заведено обов'язкове знання обох місц. мов — поль. й укр. — для проф. Львівського Університету, але університет залишився мовно поль.

Початкові школи мали максимум 7 клас, при чому останні 3 класи становили т. зв. виділові школи. На укр. с. переважали 1- або 2-класні школи. Було лише кілька укр. 4-класних шкіл і 2 приватні укр. виділові школи для дівчат. 1913 р. 71% початкових шкіл Сх. Галичини були укр. Проте поширення шкіл не було достатнє; 30% населення у віці понад 9 pp. було неписьменне.

Українцям удалося вибороти тільки 6 держ. (8-річних, класичних) гімназій (2 у Львові, по 1 у Перемишлі, Коломиї, Тернополі, Станиславові) і паралельні укр. класи в поль. гімназіях у Бережанах і Стрию. Тоді як поляки мали 1 гімназію на 60 400 осіб, українці — 1 на 546 000. В укр. Галичині було 7 чоловічих і 3 жін. учительські семінарії, всі двомовні (поль.-укр.). Не було держ. укр. проф. шкіл, тільки 1 приватна сер. торг. школа «Просвіти» у Львові й 1 приватна нижча госп.-садівнича школа в Миловані Товмацького пов. (від 1911).

1881 постало Руське Товариство Пед., яке видавало двотижневик «Учитель» (1889—1914), а 1910 виник Крайовий Шкільний Союз на чолі з М. Грушевським і І. Кивелюком. Ці організації творили укр. приватні школи. Напередодні першої світової війни було 16 приватних початкових шкіл і 13 сер.

1892 о. К. Сілецький створив першу укр. «захоронку» під опікою Сестер Служебниць. 1900 постало товариство Руська (потім Укр.) Захоронка. Деякі захоронки творили також Василіянки (див. Дошкільне виховання),

Учні і студенти (т. зв. академіки) творили в останній чверті 19 ст. різні організації (див. Студентство). Учителі початкових шкіл були організовані у Взаємній Помочі Укр. Вчительства (від 1905), сер. і вищих шкіл — в Учительській Громаді (від 1908). Вони видавали пед. журнали, остання також шкільні підручники. З ініціативи вчителів (О. Тисовського й ін.) створено 1911 — 12 виховну організацію для молоді «Пласт».

Невдоволені полонізацією Львівського Університету, в якому на 80 проф. було тільки 8 українців (а позиція українців у Львівській Політехніці, заснованій 1872, в Школі, потім Академії, Ветер. Наук у Львові, заснованій 1881, і в С.-Г. Академії в Дублянах була ще слабша), українці боролися за окремий університет. Дійшло до заворушень у Львові (1901—1907), протестних переїздів укр. студентів до Віденського, Празького й ін. університетів (т. зв. Сецесія). 1912 австр. влада погодилася створити укр. університет 1916, але цьому перешкодила війна.

За рос. окупації Галичини 1914—15 укр. школи закрито.

Буковина

Перед приєднанням до Австрії (1774) О. була дуже обмежена (тільки в монастирях для нижчого духівництва). 1777 року заведено тут таку саму систему Ш., як у Галичині. Нормальна Школа існувала в Чернівцях. 1851 почато викладання української мови в Чернівецькій нім. гімназії. 1869 створено осв. товариство «Руська Бесіда» з . завданнями, подібними до гал. «Просвіти». 1875 постав нім. Чернівецький Університет з 3 укр. кафедрами (мови, літератури та теології). 1887 постало товариство «Руська (згодом Укр.) Школа», яке видавало шкільні підручники. 1896 було 165 укр. держ. шкіл (у тому ч. 34 мішані укр.-нім. й укр.-рум.). Розвиток укр. початкових шкіл у м. сповільнювався перевагою євреїв, які підтримували нім. школи. Від 1896 почали творитися укр. або укр.-нім. держ. гімназії (в Чернівцях, Кіцмані, Вижниці). Постала також приватна укр. реальна гімназія у Вашківцях. 1907 товариство «Рідна Школа» відкрило приватну укр. жін. вчительську семінарію в Чернівцях, а 1910 там само засновано укр. відділ у держ. учительській семінарії.

Заг. ситуація укр. шкіл на Буковині була ліпша, ніж у Галичині. Нагляд над ними був в укр. руках. 1910 — 11 були 224 укр. школи (у тому ч. 8 мішаних) поруч з 177 рум., 82 нім., 12 поль. і 8 угор.; навчали в них 800 вчителів. Від кін. 1870-их pp. існували укр. учнівські й студентські організації («Союз», 1875).

Закарпаття

Через брак підтримки уряду укр. школи після єп. А. Бачинського почали занепадати. Зусилля для піднесення нар. О. виявляв мукачівський єп. В. Попович (1837—64). Від 1840-их pp. на чоло культ. пед. діячів Закарпаття висунулися О. Духнович, автор першого букваря народною мовою (1847), й А. Добрянський, творець осв. Общества св. Василія Великого 1866 (700 чл. на 1870), яке намагалося видавати шкільні підручники.

Перетворення Австрії на Австро-Угорщину зміцнило 1868 мадяризаційний натиск. У держ. школах заведено угор. мову навчання, укр. (або русько-слов.) залишено як предмет. Руськими лишилися тільки парафіяльні початкові школи. Якщо в 1881 були 353 держ. руські школи і 265 угор., то в 1906 — вже тільки 23 руські, решта угор. або мішані. Закон мін. освіти А. Аппоньї 1907 ліквідував взагалі навчання руської мови в гімназіях і учительських та духовних семінаріях. Загалом угор. політика перекреслила осв. досягнення Закарпаття від 17 ст. і довела до того, що 60% населення стало неписьменним.

НАСТУПНІ СТОРІНКИ

Отримано з http://movahistory.org.ua/index.php?title=Шкільництво._Західні_землі_1795-1917&oldid=1638