Мустяца Павло
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 17:30, 23 лютого 2010, створена Victor Kubai (обговорення • внесок) (Захист на Павло Мустяца встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))
Інститут Мовознавства ім. О.О. Потебні. Матеріали до історіі.
МУСТЯЦА Павло Спиридонович (1901—1942). Закінчив Педтехнікум у Дніпропетровську в 1929 р., педагог трудової школи в с. Миронівка на Київщині (1929—1931 pp.). З 1931 р. аспірант, а з 1934 р. науковий співробітник Інституту мовознавства ВУАН (АН У PCP). Виконував обов'язки директора (лютий — вересень 1934 р., березень 1937 р. — січень 1938 р.). Відповідальний редактор журналу «Мовознавство» (1934—1935 і 1937—1938 pp.), заступник директора Львівського відділу Інституту мовознавства (1941 р.). Був секретарем парторганізації Інституту, завідував консультаційним бюро. Спеціалізувався в галузі романського мовознавства (молдавська, румунська й французька мови). Загинув на фронті.
- Праці
- «До історії розвитку молдавської літературної мови у зв'язку з латинізацією її письма» // Мовознавство. — № 3—4. — 1934. — С. 77— 100
- «Медичний термінологічний бюлетень». № 1. — К., 1934. — 66 с (редактор)
- «Фізичний термінологічний бюлетень». № 4. — К., 1935. — 82 с (редактор)
- «Про мову румун у ранній період їх історії» // Мовознавство. — № 7. — 1936. — С. 81—105; :*«Російсько-український словник». — К., 1937. — 890 с (відповід. редактор).
