Міяковський Володимир

Енциклопедія Українознавства

Міяковський Володимир (18.7.1888 — 22.3.1972, Нью-Йорк), літературознавець та історик-архівіст родом з Ковеля (Волинь), закінчив Петербурзький Ун-т, д. чл. НТШ( з 1947) і УВАН (з 1948). У 1920-их рр. дир. Центр. Іст. Архіву ім. В. Антоновича в Києві, наук, співр. УАН та д. чл. Ін-ту Шевченкознавства, д. чл. Археографічної Комісії та Археологічного Комітету при УАН; у 1930—33 рр. на засланні (у зв'язку із справою СВУ); з 1944 р. на еміґрації в Німеччині й (з 1950) у ЗДА. Один з організаторів УВАН і керівник її Музею-архіву. Праці з історії гром. течій на Україні 19 в. (декабристи, кирило-методіївці тощо) та історії літератури — укр. (шевченкознавство) й рос. (праці про Радіщева і шестидесятників). Головніші: «Рев. відозви до укр. народу в 1850—1870 рр.» (1920), «З нових матеріалів до історії Кирило-Методіївського братства» («Україна», 1924, І—II), «Люди сорокових років. Кирило-Методіївці в листуванні» («За сто літ», III, 1928), „Kostomarov's Books of Genesis qf the Ukrainian People" (by B. Janivs'kyi, 1954) та ін. Ред. (разом з С. Єфремовим) зб. «Декабристи на Україні» (1926), коментарі в III і IV тт. акад. вид. творів Т. Шевченка за ред. С. Єфремова (1927—29); разом з Ю. Шевельовим зб. „Taras Ševčenko" (1962).