Енциклопедія Українознавства

Лончина Богдан (*1917), син Василя, родом зі Львова, з 1944 на еміграції, тепер у ЗДА, надзвичайний проф. романських мов Детройтського Ун-ту; в Галичині брав участь у студентському житті й кат. орг-ціях («Обнова», «Пакс Романа», «Орли», «Січ» у Відні, Об'єднання Праці Укр. Студентів), був референтом студентських справ при УЦК; підручник з есп. мови (1948) і переклади з есп., ст. в журн.