Відмінності між версіями «Матеріали до дискусії щодо гіпотези Погодіна-Соболевського»

Версія за 14:19, 10 лютого 2013

Дискусія 1856-1863 рр. про автохтонність української народності й української мови в Києві та Середній Наддніпряншині (див. Матеріали до дискусії щодо гіпотези Погодіна) відновилася 1883 року.

18 грудня 1883 року А. І. Соболевскій на засіданні історичного товариства Нестора-літописця зачитав реферат «Какъ говорили въ Кіевѣ въ XIV и XV вв.?» (Зміст реферату ввійшов до книжки Соболевский А. І. «Очерки из истории русского языка». Киев, 1884.). Реферат викликав критичні зауваги членів товариства: С. Т. Голубєва, П. Г. Житецького, В. В. Антоновича, О. І. Левицького, І. В. Лучицького та П. В. Голубовського. Дебати по реферату було перенесено на наступне засідання.

Засідання 18 грудня 1883 року почалося виступом А. І. Соболевского з доповненнями до реферату. Наступним виступив П. Г. Житецький з повідомленням «По поводу вопроса о томъ, какъ говорили въ Кіевѣ въ XIV и XV вв.». Далі М. П. Дашкевич повідомив «нѣсколько данныхъ изъ исторіи Кіева, Кіевской земли и Кіевских историческихъ памятниковъ въ XIV и XV вв.», а Голова Товариства В. В. Антонович повідомив «нѣсколько данныхъ о населеніи Кіевской земли въ XVI в.». Ці данні доводили помилковість тверджень А. І. Соболевского. Крім цих, великих виступів, були зауваги В. П. Науменка, щодо методів дослідження пам'яток, та Ф. Г. Міщенка, про перебільшення висновків А. І. Соболевского на основі такої малої кількості пам'яток.

• «Чтенія въ Историческомъ Обществѣ Нестора-лѣтописца». 1888, кн. 2, с.215-227.

Текст доповіді П. Г. Житецького «По поводу вопроса о том, как говорили в Киеве в XIV и XV веках», відтворений за рукописом (Національна бібліотека ім. Вернадського, Інститут рукопису №1, 46618) оприлюднено у

• Житецький П. Г. Вибрані праці: Філологія. /Упорядкування, вступна стаття і примітки Л. Т. Масенко. К.: Наукова думка, 1987, С. 287-300. +OCR

З критикою поглядів А. І. Соболевского виступали В. Ягич — «Четыре критико-палеографические статьи» (1884) та «Критические заметки по истории русского языка» (1889), О. Шахматов — «Къ вопросу об образованіи русскихъ наречий и русскихъ народностей» (1899), «Краткий очерк истории малорусского (українського) языка» (1916). Найґрунтовнішими були праці Агатангела Кримського, що їх В. Розов назвав «Трилогією проф. Кримського»:

• Филология и Погодинская гипотеза (Дает ли филология малейшие основания поддерживать гипотезу г. Погодина и г. Соболевского о галицко-волынском происхождении малоруссов?). «Киевская старина», 1898, № 6, 9; 1899, № 1, 6, 9;

Передруки

• Филология и Погодинская гипотеза. Оттиск из журнала «Киевская старина». Киев, 1904, стр. XXXVI, 107.
• Филология и Погодинская гипотеза.// Кримський А. Ю. Твори: В 5-ти томах. К.: Наукова думка, 1973, т. 3, С. 23-118. +OCR

• Деякі непевні критерії для діалектологічної класифікації староруських рукописів.//«Науковий збірник». Львів, 1905.

Передруки

• Деякі непевні критерії для діалектологічної класифікації староруських рукописів//Кримський А. Ю. Твори: В 5-ти томах. К.: Наукова думка, 1973, т. 3, С. 136-199. +OCR

• Древнекиевский говор. Известия Отделения русского языка и словесности императорской Академии наук», 1906, т. XI, кн. 3, стор. 368—411.

Передруки

• Древнекиевский говор.//Кримський А. Ю. Твори: В 5-ти томах. К.: Наукова думка, 1973, т. 3, С. 207-244. +OCR