Відмінності між версіями «Матеріали до дискусії щодо гіпотези Погодіна»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
Дискусію спричинила стаття російського історика й журналіста [[Міхаіл Погодін|М. Погодіна]] «''О древнѣмъ языкѣ русскомъ. Письмо къ И. И. Срезневскому''» де він висловив теорію (вона отримала назву [[Гіпотеза Погодіна-Соболевського|гіпотеза Погодіна]] про те, що населення Київщини і взагалі Наддніпрянщини домонгольських часів було російським. Унаслідок монгольської навали воно було змушене мігрувати на північний схід, а теперішнє українське населення Наддніпрянщини є результатом колонізаційної міграції українського етничного елементу з ареалу Карпат у 13—14 ст. Статтю було оприлюднено тричі:
 
Дискусію спричинила стаття російського історика й журналіста [[Міхаіл Погодін|М. Погодіна]] «''О древнѣмъ языкѣ русскомъ. Письмо къ И. И. Срезневскому''» де він висловив теорію (вона отримала назву [[Гіпотеза Погодіна-Соболевського|гіпотеза Погодіна]] про те, що населення Київщини і взагалі Наддніпрянщини домонгольських часів було російським. Унаслідок монгольської навали воно було змушене мігрувати на північний схід, а теперішнє українське населення Наддніпрянщини є результатом колонізаційної міграції українського етничного елементу з ареалу Карпат у 13—14 ст. Статтю було оприлюднено тричі:
 
*Известия ІІ отделения Академии наук. 1856, т. 5, Вып. 2, С. 70-92.
 
*Известия ІІ отделения Академии наук. 1856, т. 5, Вып. 2, С. 70-92.
*[http://lib.movahistory.org.ua/Hip_Pog_Sob/Pismo_Sreznevskomu_Moskvityanin_1856_1_NPL.djvu Московитянин. 1956, т. 1, Вып. 2, С. 113-139.]
+
*[http://lib.movahistory.org.ua/Hip_Pog_Sob/Pismo_Sreznevskomu_Moskvityanin_1856_1_NPL.djvu Московитянин. 1856, т. 1, Вып. 2, С. 113-139.]
 
*Исторические чтения о языке и словесности 1856 и 1857. СПб, 1857, С. 1-40.
 
*Исторические чтения о языке и словесности 1856 и 1857. СПб, 1857, С. 1-40.
  

Версія за 22:03, 7 лютого 2013

Попередження! Скани матеріялів низької якості, тому розпізнавання не зроблено.

Дискусію спричинила стаття російського історика й журналіста М. Погодіна «О древнѣмъ языкѣ русскомъ. Письмо къ И. И. Срезневскому» де він висловив теорію (вона отримала назву гіпотеза Погодіна про те, що населення Київщини і взагалі Наддніпрянщини домонгольських часів було російським. Унаслідок монгольської навали воно було змушене мігрувати на північний схід, а теперішнє українське населення Наддніпрянщини є результатом колонізаційної міграції українського етничного елементу з ареалу Карпат у 13—14 ст. Статтю було оприлюднено тричі:

З критикою висловлених у статті Погодіна поглядів виступив на сторінках журналу «Русская бѣседа» М. Максимович. Він оприлюднив там роботу

Передруки:
  • Собраніе сочиненій М. А. Максимовича, т.ІІІ, Языкознаніе, исторія словесности, Кіевъ, 1880, С.183-243.
  • М. О. Максимович. Кіевъ явлся градомъ великимъ… Вибрані українознавчі твори. К.: Либідь, 1994, с.345-387.

У наступному номері Погодін відреагував статтею

На цю статтю М. Максимович відповів

Передрук: Собраніе сочиненій М. А. Максимовича, т.ІІІ, Языкознаніе, исторія словесности, Кіевъ, 1880, С.244-272.

та статтею

  • О мнимомъ запустѣніи Украины въ нашествіе Батыево и населеніи ея новопришлымъ народомъ. Русская бѣседа, 1857, кн. IV, С. 22-35.
Передруки


1861 року до дискусії приєднався П. А. Лавровський, який підтримав Погодіна:


Це спричинило появу нових філологічних листів М. Максимович у газеті «День»:

  • Новыя письма къ М. П. Погодину. О старобытности малороссійского нарѣчия. День, 1863, №8, 10, 15, 16.
Передрук: