Відмінності між версіями «Рогатинці»
м (Захист на Рогатинці встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|
(Немає відмінностей)
|
Версія за 20:14, 22 жовтня 2009
Довідник з історії України
ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ (29.7.1865–1.11.1944) — РОГАТИНЦІ ЮРІЙ (р. н. невід. — п. після травня 1605; за ін. дан. — 1608) та ІВАН (р. н. невід. — п. 1603) — керівники (старійшини) Львівського Успенського братства у 80-х роках 16 — на поч. 17 ст. Вихідці з галицького містечка Рогатина. Самотужки опанували фах сідлярів, винайшли новий вид сідла. У кін. 1570-х років переїхали до Львова, де стали членами, а з 1586 — старійшинами Львівського Успенського братства. У 1586 виступили ініціаторами реформи братства, що перетворило його у дієвий орган захисту культурно-релігійних, економічних, національних інтересів українців. Юрій Р. — ймовірний автор статуту братства 1586 та статуту братської школи, що започаткував новий етап у розвитку українського шкільництва, заснованого на засадах європейського гуманізму. Р. сприяли викупу друкарського обладнання І. Федорова для заснування братської друкарні, що вже 1591 випустила першу книгу. Після 1586 братство фактично домоглося у православних патріархів незалежності від місцевої церковної влади для львівської Успенської церкви та Онуфріївського монастиря (див. Ставропігія), що призвело до тривалої боротьби з львівським єпископом Г. Балабаном. Р. виступили противниками укладення Берестейської унії 1596. Юрію Р. адресував своє “Послання до М. Домнікії” І. Вишенський, в якому з консервативних позицій критикував його погляди, що не обмежувалися аскетичними ідеалами, а закликали до дієвої проповіді та відстоювання українських національно-культурних традицій. Юрій Р. був добре знайомий з князем К.Острозьким, Київським митрополитом І.Потієм. У своїх листах до Львівського і Віденського братств закликав проявляти терпимість у справах віри. Деякі дослідники ( І. Франко, К. Студинський, М. Василенко та ін.) приписували Юрію Р. авторство полемічного твору “Пересторога” (написаний у 1605 або 1606).
М. Капраль (Львів).