Відмінності між версіями «Кириченко Ілля»
м (Захист на Ілля Кириченко встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
:*Горюшина Г. Н. «''Ілля Микитович Кириченко''» // Лексикографічний бюлетень. — Вип. 10. — 2004. — С. 103—106 | :*Горюшина Г. Н. «''Ілля Микитович Кириченко''» // Лексикографічний бюлетень. — Вип. 10. — 2004. — С. 103—106 | ||
:*«''Українська мова''»: Енциклопедія. — К., 2000; 2-е вид. — К., 2004. | :*«''Українська мова''»: Енциклопедія. — К., 2000; 2-е вид. — К., 2004. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Персоналії]] | ||
+ | [[Категорія:Освітяни]] | ||
+ | [[Категорія:Перекладачі]] | ||
+ | [[Категорія:Науковці]] | ||
+ | [[Категорія:Лексикографи]] |
Версія за 14:05, 25 квітня 2010
Інститут Мовознавства ім. О.О. Потебні. Матеріали до історіі.
КИРИЧЕНКО Ілля Микитович (31.VII 1889, с. Рябухи, тепер Талалаївського р-ну Чернігівської обл. — 13.VII 1955, м. Київ) — філолог, науковець, викладач. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут в 1914 р. Викладав латинську, грецьку і російську мови в гімназіях Іваново-Вознесенська (1914—1918 pp.). З 1918 р. викладав українську і класичні мови в середніх і вищих школах України (Київ, Лубни), працював перекладачем і редактором. З 1931 р. — в Інституті мовознавства ВУАН (АН УРСР), завідувач відділу словників (у 1938—1955 pp.). Одночасно викладав латинську мову в Київському університеті (з 1952 р. — завідувач кафедри класичної філології). У 1945 р. захистив кандидатську дисертацію; у 1951 р. обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Автор багатьох праць із проблем лексикографії, правопису та стилістики. Укладач і редактор орфографічних і перекладних словників. Засновник і головний редактор «Лексикографічного бюлетеня» (1951—1955).
- Праці
- «За радянську медичну термінологію» // Медичний термінологічний бюлетень. — К., 1934. — С. 6—18 (співавтор)
- «Націоналістичне шкідництво в синтаксисі сучасної української літературної мови» // Мовознавство. — №2. — 1934. — С. 39—62 (співавтор)
- «Про мову творів І. Ле» // Там само. — №7. — 1936. — С 39—63
- «Словник медичної термінології». — К.; Дніпропетровськ, 1936. — 200 с
- «Російсько-український словник». — К., 1937. — 890 с (співукладач)
- «Особливості нового українського правопису». — К., 1947. — 30 с
- «Словник-покажчик до «Українського правопису». — Київ; Львів, 1947. — 743 с (співавтор) :*«Орфографічний словник для середньої школи». — К., 1948. — 304 с (22-е вид. — К., 1977)
- «Принципи створення українсько-російсько-го словника» // Наукові записки Київського університету. — Т. 7. Вип. 3. . Філологічний збірник. — №2. — 1948. — С 95—115
- «Російсько-український словник». — М., 1948. — 799 с (3-є вид. — К., 1961) (співукладач) :*«Українсько-російський словник» у 6-й тт. — К., 1953—1963 (головний редактор)
- «Українська лексикографія радянського періоду» //. Вісник АН УРСР. — 1954. — №10. — С 12—20 :*«Орфографічний словник». — К., 1955. — 495 с (2-е вид. — К., 1961)
- Література
- Зайцева Т. В. «Ілля Микитович Кириченко (1889—1955)» // Наукові записки Інституту мовознавства АН УРСР. Т. 14. — 1957. — С. 142—144
- Паламарчук Л. С «Ілля Микитович Кириченко (1889—1955)» // Мовознавство. — 1969. — №4
- «Кириченко Илья Никитич» // Булахов M. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиографический словарь. — Т. 2. — Минск, 1977. — С. 291—292
- Горюшина Г. Н. «Ілля Микитович Кириченко» // Лексикографічний бюлетень. — Вип. 10. — 2004. — С. 103—106
- «Українська мова»: Енциклопедія. — К., 2000; 2-е вид. — К., 2004.