ҐАЛАҐАН ГРИГОРІЙ ПАВЛОВИЧ (3(15).8.1819 — 13(25 ).9.1888)  — відомий український громадський діяч. Походив зі старовинного козацького роду на Чигиринщині. Володів великими маєтками на Полтавщині і Чернігівщині. Був особисто знайомий і листувався зТ. Шевченком, М. Максимовичем, П. Кулішем, В. Антоновичем. В 1857 видав збірник «Южноруські пісні з голосами». Відкрив в с. Сокиринцях першу в Україні селянсько-позикову ощадну касу, створив музей українського народного побуту. З 1882 Ґ. член Державної Ради. де вистоював інтереси українських селян. У 1871 заснував у Києві приватний навчальний заклад — Колегію Павла Ґалаґана. За ініціативою і при матеріальній допомозі Г.Ґ. було відкрито гімназію в Прилуках (1874), ремісничі училища в Ічнянському і Прилуцькому повітах, цілий ряд народних шкіл. В 1873-75 р. Ґ. очолював Південно-Західний Відділ Російського Географічного Товариства. Матеріально підтримував журнал Кевская Старина» та інші українські видання, дбав про розвиток української архітектури, хорового мистецтва і театру. Автор цінних наукових фольклорних і етнографічних праць: «Описание малорусских вертепных драмм с приложением нот» (1862), «Южнорусские песни с голосами» (1785).