Відмінності між версіями «Ставропігія»
(Створена сторінка: =Довідник з історії України= <div style="background-color:#BBFFFF"> <p><b>СТАВРОПІГІЯ</B> (від грец. «ставрос» …) |
|||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
(1589) у Львові. Ставропігіальний статус свідчив про особливу важливість святині | (1589) у Львові. Ставропігіальний статус свідчив про особливу важливість святині | ||
для церкви і віруючих. В Україні право С. мали: [[Києво-Печерська лавра]] (1589), | для церкви і віруючих. В Україні право С. мали: [[Києво-Печерська лавра]] (1589), | ||
− | [[Київське богоявленське братство]] і [[Манявський скит]] (1620), | + | [[Київське братство|Київське богоявленське братство]] і [[Манявський скит]] (1620), |
[[Межигірський Спасо-Преображенський монастир]] (1687) та ін. | [[Межигірський Спасо-Преображенський монастир]] (1687) та ін. | ||
</P> | </P> | ||
<P>М. Капраль (Львів).</P> | <P>М. Капраль (Львів).</P> |
Версія за 17:58, 19 жовтня 2009
Довідник з історії України
СТАВРОПІГІЯ (від грец. «ставрос» і «пігіон» — встановлення хреста) — форма управління в православній церкві, що передбачала церковно-правний імунітет від місцевої церковної ієрархії та безпосередню залежність від патріаршої влади. С. могли отримувати як церкви, так і монастирі. В Україні найзначніші святині мали ставропігіальний статус, але фактично керування С. здійснювалося не Константинопольським патріархом, а Київським митрополитом. Від С. храму назву ставропігійських отримували і світські братства, що засновувалися при церквах, зокрема, Ставропігійське Успенське братсво (1589) у Львові. Ставропігіальний статус свідчив про особливу важливість святині для церкви і віруючих. В Україні право С. мали: Києво-Печерська лавра (1589), Київське богоявленське братство і Манявський скит (1620), Межигірський Спасо-Преображенський монастир (1687) та ін.
М. Капраль (Львів).