Київський князь Аскольд (Оскольд) прийняв християнство.
Про цю подію йдеться в енцикліці константинопольського патріярха <a href="pers/Dovidn/Fotij.htm">Фотія</a> (60-ті роки IX ст.):
Не тільки болгари навернулися до християнства, а й той народ, про якого багато й часто говориться, … , тобто так звані руси. … тепер вони перемінили еллінську й безбожну віру на чисте християнське вчення….
У Паннонському житії <a href="pers/Dovidn/Kyrylo_ta_Methodij.htm">Кирила</a>
засвідчено існування писемности на Русі.
Тут таки, у Херсонесі, знайшов Костянтин Євангелію і
Псалтир, руськими письменами писані, і людину знайшов,
що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову,
порівнював її письмена, голосні й приголосні, до своєї мови й незабаром
почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане. (Цитовано за
Лавров, Кирило та Методій в …, 254).
На думку М. Брайчевського та Б. Рибакова, під час правління
<a href="pers/Dovidn/Askold_ta_Dir.htm">Аскольда</a>
створено Літопис Аскольда, частина якого увійшла
до тексту
Сказання про поширення християнства на Русі. <a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
882
Літописне оповідання про прихід до Києва з Новгорода варязької дружини
<a href="pers/Dovidn/Oleh.htm">Олега</a>. Вбивство київських князів
Аскольда і Діра (деякі історики
вважають, що вбито лише Аскольда). Початок правління київської династії
<a href="pers/Dovidn/Rurikovychi.htm">Рюриковичів</a>. У літописанні далі
пауза до кінця X ст. <a class="cite" title="13" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>,
<a class="cite" title="77-86" href="dzherela_index.html#Braji1">[Braji1]</a>, <a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
</dl>
X сторіччя
955
Княгиня <a href="pers/Dovidn/Olga.htm">Ольга</a> прийняла християнство під час
подорожі до Константинополя. Її названо християнським ім’ям Олена.
<a class="cite" title="35-38" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <a class="cite" title="88-102" href="dzherela_index.html#Braji1">[Braji1]</a>
972–980
Відродження <a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літописання</a>. Оскільки
менш-більш надійні матеріяли припадають на врядування
<a href="pers/Dovidn/Jaropolk_Svjatoslavych.htm">Ярополка Святославича</a>,
Б. Рибаков називає записи цих років Літописом
Ярополка. <a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
Заснування першої школи в Києві.
І поставив він [Володимир] церкву святого Василія [Великого] на
пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь
і люди. … І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення
книжне. <a class="cite" title="66" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
</dl>
XI сторіччя
1015–1016
Укладено перший звід законів на
<a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">Русі</a> —
<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Правду Ярослава</a>
(
Руську правду). Первісно містив 18 статей з правовими нормами,
що регулювали стосунки між князем, дружиною та людністю.
Встановлено вини (штрафи) за вчинені злочини.
<a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <a class="cite" title="40-41" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1037
Князь <a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослав Мудрий</a> заснував першу
на Русі бібліотеку та скрипторій у Софійському соборі в Києві.
І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на
слов’янську мову і Письмо [Святеє], і списали багато книг… Отець бо його
Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь
Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей,
а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє. <a class="cite" title="89" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
1037–1039
Початок давньоруського <a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літописання</a>: за князювання
<a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослава Мудрого</a> у київській митрополії
укладено Сказання про поширення християнства на Русі. <a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>, <a class="cite" title="46-48" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
Між 1037–1050 роками <a href="pers/Dovidn/Ilarion.htm">Іларіон</a>
(від 1055 р. київський митрополит) написав
Слово о законі і благодаті. <a class="cite" title="46-48" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
1048
Посольство французького короля Генриха І Капета до
<a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослава Мудрого</a>.
Шлюб князевої доньки <a href="pers/Dovidn/Anna_Jaroslavna.htm">Анни</a> з французьким
королем. Княжна Анна привезла до Франції книжку з двох частин: кириличної (євангельські
читання), переписаної у Києві, та глаголичної (апостольські послання й паремії на свята
за римсько-католицьким календарем). Зберігається в Реймсі (Франція). В науці відома як
Реймське Євангеліє.
<a class="cite" title="1128" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <a class="cite" title="39" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
Заверюення поділу християнської церкви на Східну та Західну.
<a class="cite" title="58-59" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
1056–1057
У Києві диякон Григорій переписав Євангеліє для новгородського посадника
Остромира (<a href="10-14/e_u/Ostromyrove_jevan.htm">Остромирове
Євангеліє</a> )
<a class="cite" title="9, 1902" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
1072–1073
Ігумен <a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерського монастиря</a>
Никон уклав літописний звід, першу історію
<a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">руської землі</a> і, отже, започаткував
систематичне руське літописання.
Він виклав події у хронологічному порядку за роками від створення світу,
доповнив сюжет літопису багатьма дружинними переказами та легендами, що
побутували в усній традиції.
<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">Никонів літопис</a> заклав підвалини пізнішого
літописного зводу —
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем’яних)
літ</a>. <a class="cite" title="419" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
1072
Укладено нову редакцію зводу давньоруських законів —
<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Правду Ярославичів</a>.
Містить норми кримінального, цивільного та процесуального
права, що регулювали стосунки між різними групами давньоруського
суспільства.
<a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
1073
У Києві переписано енциклопедичний збірник
<a href="10-14/e_u/Izbornik_Svjatoslava_1073.htm">Ізборник Святослава</a>. <a class="cite" title="3, 857" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
1076
Диякон Іоанн уклав у Києві
<a href="10-14/e_u/Izbornik_Svjatoslava_1076.htm">Ізборник</a>, одну з небагатьох
точно датованих пам’яток XI ст., що дійшли до нас в оригіналі.
<a class="cite" title="3, 857-858" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
1086
Київський князь <a href="pers/Dovidn/Vsevolod_Jaroslavch.htm">Всеволод Ярославич</a>
заснував у Києві монастир св. Андрія.
Ігуменею стала княжна Анна (Янка) Всеволодівна. Вона створила при монастирі
першу зафіксовану в літописі школу для дівчат.
<a class="cite" title="125-126" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
1093
Ігумен Печерського монастиря Іван уклав Початкове зведення. <a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
близько 1100
На замовлення князя <a href="pers/Dovidn/Mstyslav_Volodymyrovych.htm">Мстислава</a>,
сина <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимира Мономаха</a>,
в Києві переписано напрестольне Євангеліє (
<a href="10-14/e_u/Mstyslavove_jevan.htm">Мстиславове Євангеліє</a>).
<a class="cite" title="5, 1657" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
</dl>
<a href="pers/Dovidn/Nestor_litops.htm">Нестор</a>, чернець
<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерського монастиря</a>,
уклав першу редакцію
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем’яних)
літ</a>, що дійшла до нас у пізніших редакціях та списках.
За гіпотезою <a href="pers/e_u_m/Shakhmatow_Oleksij.htm">О. Шахматова</a>,
Нестор взяв за основу Никонів літописний звід та
Початковий літопис, де викладено події від 1073 до 1095 року.
<a class="cite" title="4, 1369" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <a class="cite" title="148-149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
1116
Ігумен Видубицького монастиря Сильвестр завершив другу редакцію
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем’яних)
літ</a>, що дійшла до нас у складі
<a href="10-14/e_u/Lavrentijivskyj_litopys.htm">Лаврентіївського</a> (XIV ст.) та
<a href="10-14/Dovidn/Kenigsberzkij_litopys.htm">Радзивілівського</a> (XV ст.)
літописних списків. Замовником був київський князь
<a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимир Мономах</a>. Сильвестр переробив
деякі статті про події 1093–1110 рр.,
підніс роль князя у боротьбі проти половців та залагодженні княжих чвар.
<a class="cite" title="4, 1369" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <a class="cite" title="149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
1118
На доручення князя
<a href="pers/Dovidn/Mstyslav_Volodymyrovych.htm">Мстислава Володимировича</a>,
сина <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимира Мономах</a>а,
укладено третю редакщію
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем’яних)
літ</a>, що дійшла до нас у складі
<a href="10-14/e_u/Ipatskij_litopys.htm">Іпатіївського</a> та Хлебниківського списків
XIV ст.
<a class="cite" title="4, 1370" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <a class="cite" title="149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
1120–1130
Укладено нову редакцію
<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Поширеної Руської Правди</a>,
найповнішого зводу правових норм, що регулювали стосунки між соціальними
групами руського суспільства.
<a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
середина
В Богородичому монастирі с. Городища біля Володимира (Волинського)
написано
<a href="10-14/e_u/Khrystynopilskyj_Apostol.htm">Христинопільський
апостол</a> — переклад з грецької діянь і
послань апостольських.
<a class="cite" title="10, 3635" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
1164
Дяк церкви Святих Апостолів Костянтин (в миру Добрило) на замовлення
Симеона, пароха церкви Іоанна Предтечі, переписав Євангеліє
(Добрилове Євангеліє). Книжка перебуває в Державній російській
бібліотеці (Москва).
<a class="cite" title="2, 552" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
1169
Володимиро-суздальський князь <a href="pers/Dovidn/Andrjej_Boholjubskij.htm">Андрій
Боголюбський</a> захопив і
пограбував Київ. Ця подія підводить риску під київською добою,
коли існувала спільна різноплеменна держава.
Боголюбський не утверджувався в Києві, а нищив його.
<a class="cite" title="295-296" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <a class="cite" title="44" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1187
Перша літописна згадка назви Україна стосовно земель південної Київщини
та Переяславщини; її вжито в розповіді про смерть переяславського князя
Володимира Глібовича, пораненого в битві з половцями:
… був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністю
кріпкою відзначався, і всілякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна
багато потужила. <a class="cite" title="343" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
</dl>
XIII сторіччя
початок
Завершено творення
<a href="10-14/Dovidn/Kiewskuj_Litops.htm">Київського літопису</a>,
що в усіх списках закінчується
1200 роком. Вважають, що він є зведенням трьох втрачених літописів —
київського, чернігівського та переяславського, зробленим у Києві у Видубецькому
монастирі близько 1200 р.
<a class="cite" title="44" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <a class="cite" title="3, 1025" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
1202–1205
<a href="pers/Dovidn/Roman_Mstyslavovch.htm">Роман Мстиславич</a> об’єднав
<a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинське князівство</a>
та <a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">Київську землю</a>,
цим почавши творити державу українців у етнічних межах.
<a class="cite" title="145-146; 665-666" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
1234
Дата укладення
<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_pateryk.htm">Києво-Печерського патерика</a>,
точніше, його найдавнішої редакції, що збереглася в копіях
XV-XVI ст. (у 16 списках).
<a class="cite" title=" X-XII" href="dzherela_index.html#Abram">[Abram]</a>, <a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>,
<a class="cite" title="299" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <a class="cite" title="8-9" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
1238–1264
Князювання в Галичі
<a href="pers/Dovidn/Danlo_Halckuj.htm">Данила Романовича (Галицького)</a>. Князь
переміг боярську опозицію, вигнав з Галичини угорців та поляків, що їх
були покликали бояри. 1239 року приєднав до
<a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинської землі</a>
Київ і став князем Київським. За часів його князювання засновано й розбудовано
міста Холм, Львів, Данилів, Угровеськ.
<a class="cite" title="193-194" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
1239
Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину.
<a class="cite" title="395-397" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
1240, листопад-грудень
Орда хана <a href="pers/Dovidn/Batyj.htm">Батия</a> зруйнувала Київ.
На Волині існували школи.
<a class="cite" title="36" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>
Створено
<a href="10-14/e_u_m/Halcko_Volnskyj_Litopys.htm">Галицько-Волинський
літопис</a>. Він складається з Літописця
Данила Галицького (1205–1258), укладеного, найімовірніше, у Холмі, та
Волинського літописця (1259–1290). Пізніше (в середині
XV ст.) увійшов до
<a href="10-14/e_u/Ipatskij_litopys.htm">Іпатіївського літописного зводу</a>
та до Хлебниківського зводу
(список XVI ст. галицького походження). Він є продовженням
<a href="10-14/e_u/Kiewskuj_Litops.htm">Київського літопису</a>;
охоплює 92 роки — від 1201 до 1291. Три літописи (
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повість минулих літ</a>,
<a href="10-14/Dovidn/Kiewskuj_Litops.htm">Київський</a>,
<a href="10-14/e_u_m/Halcko_Volnskyj_Litopys.htm">Галицько-Волинський</a>
) становлять український літописний звід, що діставав продовження свідомо, як
<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літопис</a> свідомого етносу.
<a class="cite" title="71-74" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <a class="cite" title="56" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>,
<a class="cite" title="9-12" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
1253
Посли римського папи Інокентія IV коронували князя
<a href="pers/Dovidn/Danlo_Halckuj.htm">Данила Галицького</a> королем Русі.
<a class="cite" title="412-413" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
1283
У Холмі або Перемишлі попович Євсевій переписав
Євангеліє (
<a href="10-14/e_u/Jevsevijeve_jevan.htm">Євсевієве Євангеліє</a>).
Мова цієї пам’ятки містить
риси української мови. Книжка пербуває
у Державній бібліотеці Росії (Москва).
<a class="cite" title="2, 650" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
</dl>
XIV сторіччя
XIV – XV ст
Утворилася спільна книжна українсько-білоруська мова,
що de facto була державною мовою та мовою правничих документів
у Великому князівстві Литовському.
<a class="cite" title="58-59" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
Є дані про існування шкіл у Києві.
<a class="cite" title="192" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>
1340
Отруєно князя <a href="pers/Dovidn/Jurij_II_Boleslav.htm">Юрія ІІ</a>.
Землі <a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицького князівства</a>
потрапили під польську корону. Впала остання самостійна українська князівська держава.
<a class="cite" title="III, 132-133; IV, 19-39" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>,
<a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1347
Король <a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимир ІІІ</a> видав руською мовою
Вислицький статут, що був першим повним
записом польського звичаєвого права.
<a class="cite" title="279" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
1348
Засновано Празький університет, що став джерелом науки та культури
для Польщі та усіх народів на її території, зокрема
українців.
<a class="cite" title="V, кн.1, 61" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>, <a class="cite" title="50" href="dzherela_index.html#Siropol">[Siropol]</a>
1352
Поділ земель <a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинської
Русі</a> між Польським королівством
і Великим князівством Литовським. Польща отримала Галичину й частину
Поділля, Литва — Волинь та Берестейську землю.
<a class="cite" title="30" href="dzherela_index.html#Hramoty">[Hramoty]</a>, <a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1356
За наказом польського короля
<a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимира III</a> Львів отримав
<a href="10-14/Dovidn/Magdeburzke_prawo.htm">Магдебурзьке право</a>.
<a class="cite" title="437" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
1362
Перемога коаліційного русько-литовського війська
<a href="pers/Dovidn/Olgerd_Hedeminovch.htm">Ольгерда</a> над татарами на річці
Сині Води (Поділля). До складу Великого князівства Литовського увійшли українські
землі — князівства Київське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Подільське.
Почала формуватися нова Литовсько-Руська держава.
<a class="cite" title="91" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1364
<a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимир III</a>
заснував Краківский університет. 1400 року Владислав
<a href="pers/Dovidn/Jahajlo.htm">Ягайло</a>
реорганізував його, звідси й назва — Ягелонський університет
Від самого початку там навчалися українці.
За списками студентів, лише протягом XV-XVI ст. тут одержали освіту 800
українців. Наприкінці XIV та на початку XV ст. при Краківському університеті
існували спеціальні гуртожитки для литовських та руських
студентів.
<a class="cite" title="10, 3960" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <a class="cite" title="88" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1371 травень
Відновлену патріяршим собором
<a href="10-14/Dovidn/Halycka_mytropolija.htm">Галицьку митрополичу катедру</a>
обійняв владика Антоній.
Окрім Галицької, йому підлягали Перемишльська, Холмська,
Володимирська, Луцька та Турівська єпархії.
<a class="cite" title="82" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1375
Створення Галицької римо-католицької митрополії, паралельно з православною.
Папа Григорій XI своєю буллою проголосив Галич, Перемишль, Володимир і Холм катедральними містами.
<a class="cite" title="82-83" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1385 14 серпня
<a href="10-14/Dovidn/Krevska_unija.htm">Кревська унія</a> об’єднала Польщу
та Литву в єдину державу через шлюб
польської королеви <a href="pers/Dovidn/Jadviga.htm">Ядвіги</a>
та литовського князя <a href="pers/Dovidn/Jahajlo.htm">Ягайла</a>.
Литва прийняла римо-католицизм.
<a class="cite" title="IV, 180-182" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>, <a class="cite" title="92-93" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1397
Королева <a href="pers/Dovidn/Jadviga.htm">Ядвіга</a> заснувала Литовську колегію
та окремий інтернат для русинів (українців і білорусів) при Празькому
університеті.
<a class="cite" title="V, кн.1, 61-62" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>, <a class="cite" title="50" href="dzherela_index.html#Siropol">[Siropol]</a>
У Києві в колах митрополита Кипріяна переписано
<a href="10-14/Kiewska_psaltyr.htm">Київський Псалтир</a>. <a class="cite" title="91-92" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
кінець сторіччя
В галицьких землях при костелах та монастирях постають латинські школи. При
єпископських катедрах дієцезій (Львів, Перемишль, Холм, Кам’янець) створено
школи підвищеного елементарного рівня, що згодом перетворилися на міські школи під
спільною опікою єпископа й магістрату.
<a class="cite" title="87" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
</dl>
XV сторіччя
У рукописних книжках великого поширення набули глоси —
пояснення чи
переклади незрозумілих та малозрозумілих слів побіч із текстом.
Найбільшого поширення набули у XVI-XVII сторіччях. Глоси стали одним з джерел
перших давньоукраїнських словників.
<a class="cite" title="92-93" href="dzherela_index.html#EUM">[EUM]</a>
Є дані про існування шкіл у Львові.
<a class="cite" title="200" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>
У другій половині сторіччя в Києві існувала школа підвищеного типу,
що її заснували генуезці — втікачі із захопленої турками Феодосії.
<a class="cite" title="36, 192, 200" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>
1401
У с. Королеві на Закарпатті переписано
<a href="15/Koroliwske_evang.htm">Королівське Євангеліє</a>.
Мова його свідчить про помітний вплив живої мови. Є визначною
пам’яткою українського письменства та книжкового мистецтва.
Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород).
<a class="cite" title="96-97" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
1413 2 жовтня
<a href="15/Dovidn/Gorodelska_unija.htm">Городельська унія</a>, всупереч положенням
<a href="10-14/Dovidn/Krevska_unija.htm">Кревської унії</a>, підтвердила
існування Великого князівства Литовського як незалежної держави.
Водночас визнано політичну зверхність польського короля, що мав стати
великим князем литовським після смерти <a href="pers/Dovidn/Vitautas.htm">Вітовта</a>.
<a class="cite" title="IV, 182-183" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>, <a class="cite" title="174" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
1439
Постало перше братство —
<a href="15/Dovidn/Lvivske_bratstvo.htm">Львівське</a> (при церкві Успіння Богородиці
у Львові).
Isajev, <a class="cite" title="140" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
Флорентійська унія. На Флорентійському соборі відбулася перша спроба унії
Східної та Західної церков. Від Руської церкви акт об’єднання підписав
митрополит Київський Ісидор. (Бувши ув’язненим за це в Москві,
через півроку втік до Риму).
Флорентійська унія не дістала реалізації, проте створила
прецедент і теологічну основу можливого церковного союзу.
<a class="cite" title="9, 3520" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <a class="cite" title="102, 127" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1440
Перша редакція Литовських чи
<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">Західно-руських літописів</a>,
державних літописів Великого
князівства Литовського. Вони ґрунтуються на давній українській літописній
традиції; витворено їх спільною працею та літературною мовою білорусів
та українців. Другу редакцію літописів зроблено у другій половині
XVI ст.
<a class="cite" title="97-103" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <a class="cite" title="17" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
1450–1490
Заснування і робота друкарні у Грушівському монастирі св. Архангела Михаїла
(Закарпаття). Олександр Орос доводить, що з цієї друкарні походять деякі
відомі анонімні видання.
Oros
1453
Під навалою турків упав Константинополь.
<a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1458 3 вересня
Після зречення Ісидора, папа разом з константинопольським патріярхом рукоположили на
Русь Ісидорового учня Григорія, одночасно проголосивши буллою поділ Руської митрополії
на Київську та Московську. Настав кінець церковної спільности княжої Руси.
<a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1459
На соборі в Москві проголошено автокефалію Московської церкви
(Константинопольський патріярх визнав її 1589 року).
<a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1460
Львівський міщанин Степан Дропан подарував ченцям Львівського монастиря
св. Онуфрія друкарню. 1469 року ця друкарня отримала привілей від польського короля
Казимира IV. Книжки цієї друкарні не збереглися (або їх не атрибутовано).
Macuk
1460-і
У Києві діяв перекладацький гурток, що його підтримував князь
<a href="pers/Dovidn/Olelkovchi.htm">Семен Олелькович</a>.
Учасники гуртка перекладали з гебрайської (давньоєврейської) та
інших мов філософські та природничі трактати й художні твори.
<a class="cite" title="99" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1460–1462
Створено Касіянові редакції
<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_pateryk.htm">Києво-Печерського патерика</a>.
Першу укладено 1460 року в Києві на замовлення митрополичого намісника
Акакія і за наказом клірошанина Касіяна. Введено кілька нових розділів
та літописних нотаток. Другу Касіянову редакцію Патерика укладено 1462
року; житія згруповано за хронологічним принципом.
<a class="cite" title="XIII-XIV" href="dzherela_index.html#Abram">[Abram]</a>
1468
Великий князь Литовський і польський король
<a href="pers/Dovidn/Kazimir_IV_Jaheloncyk.htm">Казимир Ягайлович</a>
(Казимир ІV) видав
<a href="15/Dovidn/Sudebnyk_KazimiraIV.htm">Судебник</a>
українсько-білоруською літературною мовою.
Судебника та
<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Руську правду</a> використано у
складанні
<a href="15/Dovidn/Lytovski_Statuty.htm">Литовських статутів</a>. <a class="cite" title="110" href="dzherela_index.html#JefIUP">[JefIUP]</a>, <a class="cite" title="16" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
1481
Ліквідація Київського удільного князівства.
<a class="cite" title="99" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1489
Укладено Четьї (двотомову збірку житій святих) —
пам’ятку українського та білоруського письменства,
де в другому томі відчутний сильний вплив народної української мови.
<a class="cite" title="15" href="dzherela_index.html#NimchX">[NimchX]</a>, <a class="cite" title="97" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
1491
У друкарні <a href="pers/Dovidn/Fiol_Shvaitpol.htm">Швайпольта (Святополка) Фіоля</a>
в Кракові видано кириличні книжки
слов’янською мовою з елементами живої української мови. Це найдавніші кириличні книжки
із зазначеним місцем і часом друку, що дішли до нашого часу. Їх було призначено для
України. Після Фіоля кириличні книжки друковано в українських та
білоруських (литовських) друкарнях, що існували протягом короткого часу
або були мандрівними: друкарні Ф. Скорини у Вільні (1525), Заблудові (1561),
Єв’ю (1611), Могилеві, Кутеїні (1630), мандрівній друкарні В. Тяпинського
тощо.
<a class="cite" title="V, Ч.1, 147-158" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>, <a class="cite" title="40-41" href="dzherela_index.html#OgIUD">[OgIUD]</a>, Oros
1492
Активізація політики Великого князівства Московського, що дістала назву збирання
руських земель. Початок тривалих воєн з Великим князівством Литовським, що
втратило через це майже третину своєї території. Саме тоді, 1493 року, князь
Іван III вперше вжив титул-претензію государь всея Руси. <a class="cite" title="99-100, 119" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
1494–1497
Київ отримав <a href="10-14/Dovidn/Magdeburzke_prawo.htm">Магдебурзьке право</a>
згідно з грамотою Великого князя Олександра.
<a class="cite" title="437" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
</dl>
