Відмінності між версіями «XVI ст»

Перші спроби вживання народної мови у Святому письмі (<a href="16/e_u_m/Peresopnycke_evang.htm">Пересопницьке Євангеліє</a>, <a href="16/e_u/Krekhivskyj_apostol.htm">Крехівський Апостол</a>), у віршуванні (пісня-балада Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?, Пасквіль Яна Жорнавницького), в діловому листуванні (Чолобитна до короля Стефана Баторія від шляхти Брацлавского воєводства). title="349-353"

• EUz&hellip</i>,, title="2, кн.1, 333"
• 1000&hellip</i>,, title="29"
• UPXVI&hellip</i>,

Перші спроби показати відмінності між слов’янською й українською мовами та їхнє місце серед інших мов (Розмовник XVI ст., що зберігається у Французькій національній бібліотеці в Парижі). title="33-36"

• Bilod&hellip</i>,

У Києві (1563), Заблудові (1567), Острогу, Володимирі (1572) та інших

містах, а також на Запорожжі постають численні початкові школи при церквах, де вчителями були ченці київських монастирів. У цих школах здебільшого дотримувано традицій шкіл княжої доби. Окрім того, існували школи при судах. title="22"

• KhyzhKMA&hellip</i>,, title="316"
• JavrIZK&hellip</i>,

У Польщі починають діяти католицькі катедральні та парафіяльні

школи. title="58-59"

• Сірополко С. Історія освіти в Україні,

Протестанські громади <a href="17/Dovidn/Sociany.htm">социніян</a> починають

відкривати <a href="osvita/Dovidn/Sociansky_shkoly.htm">школи</a>. title="171-172"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

На соймі у Вільні ухвалено перший (старий)

<a href="15/Dovidn/Lytovski_Statuty.htm">Литовський статут</a>. Документ уклала спеціяльна комісія правників. Створено юридичну систему, прийнятну в усій величезній різноетнічній державі, що органічно поєднала поняття римського права, відгуки положень <a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Руської правди</a>, норми звичаєвого руського (білоруського та українського) і литовського права, низку пунктів чеських, польських і німецьких судебників. Статут написано українсько-білоруською літературною мовою. title="106-108"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

На Волині Михайло Василевич переклав українською мовою Євангеліє. Рукопис

почато у Дворецькому монастирі, завершено в селі Пересопниця. Звідси походить його назва <a href="16/e_u/Peresopnycke_evang.htm">Пересопницьке Євангеліє</a>. Перекладач зберіг чимало елементів слов’янської мови. Запис у Пересопницькому Євангелії свідчить, що його призначено до читання в церкві. Зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Транслітерований текст видано 2001 року в Києві. Chep, title="438-439"

• Українська мова. Енциклопедія,

Під впливом реформаційних ідей невідомий автор переклав українською книжною мовою

Апостол (був подарований у XVII сторіччі Святомиколаївському Крехівському монастиреві, звідси його назва <a href="16/e_u/Krekhivskyj_apostol.htm">Крехівський апостол</a>). Перекладач користувався кальвіністським виданням Біблії (Берестя, 1563), польським виданням Нового Заповіту (1556), Апостолом <a href="pers/Dovidn/Skaryna_Francysk.htm">Франциска Скорини</a> (1525), текстами слов’янською мовою. title="259-260"

• Українська мова. Енциклопедія,

Набув чинности Другий

<a href="15/Dovidn/Lytovski_Statuty.htm">Литовський статут</a>, що його ухвалено на Віленському сеймі 1565–1566 рр. Цей статут називають Волинським з огляду на особливу роль волинської шляхти в його укладанні. Законодавчо закріплено земські реформи; завершено формування Великого князівства Литовського як правової держави. Статут написано українсько-білоруською книжною мовою. title="106-108"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

У Заблудові, в маєтку литовського гетьмана Г. Хоткевича,

<a href="pers/e_u_m/Fedorov_Ivan.htm">Іван Федорович </a>і Петро Мстиславець видали Псалтир з часословом та <a href="16/e_u/Zabludivske_jevanhelije.htm">Учительне Євангеліє</a> (спочатку подано канонічний текст, далі пояснення його), призначені до церковного вжитку. Євангелія написано книжною українською мовою, аби їх могли зрозуміти прості люди. title="60"

• OgIUD&hellip</i>,

<a href="16/Dovidn/Jezuity.htm">Єзуїти</a> заснували колеґіум у Вільні (від 1578

року — академія). Тут навчалися й студенти з українських земель. title="1, 281"

• EU&hellip</i>,, title="125"
• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

Король <a href="pers/Dovidn/Syhizmund_II_Avhust.htm">Жигмонт (Сигізмунд) II

Август</a> підписав акт <a href="16/Dovidn/Ljublinska_unija_1569.htm">Люблинської унії</a> (угоди про об’єднання Польщі та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту). В ньому, зокрема, записано title="106-108"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,:

На прохання всіх станів постановляємо, що по всяких їхніх судових справах, як позови, вписи до книг, акти й усякі їхні потреби, так і наших судів гродських і земських, як і з нашої коронної канцелярії наші декрети, і по всіх наших коронних потребах королівських і земських листи до них не яким іншим, а тільки руським письмом мають бути писані й проваджені на вічні часи. title="147"

• OgIULM&hellip</i>,

Князь <a href="pers/Dovidn/Ostrozkyj_Konstjantyn_Vasyl.htm">Костянтин Острозький</a>

заснував школи в Турові (1572), Володимирі Волинському (1577), Слуцьку(1580). title="5, 1901"

• EU&hellip</i>,, title="62"
• Сірополко С. Історія освіти в Україні,

<a href="pers/e_u_m/Fedorov_Ivan.htm">Іван Федорович</a> заснував у Львові

першу відому (через книжки, що дійшли до нашого часу) друкарню в Україні. Після його смерти друкарнею опікувалося Львівське братство. Першодруком цієї друкарні був Апостол (1574). title="75-76"

• OgIUD&hellip</i>,

У Римі папа Григорій XIII заснував Атанасієву колеґію, призначену давати освіту

людям грецького обряду. title="7, 2510"

• EU&hellip</i>,

<a href="pers/e_u_m/Fedorov_Ivan.htm">Іван Федорович</a> видав у Львові першого

Букваря. 1975 року в Києві видано репринт з його єдиного відомого примірника, що належить Гарвадському університетові. title="695"

• Українська мова. Енциклопедія,

З ініціятиви князя

<a href="pers/Dovidn/Ostrozkyj_Konstjantyn_Vasyl.htm">Костянтина Острозького</a> в Острогу створено науковий гурток. Спочатку його метою було підготувати першу друковану Біблію слов’янською мовою і таким чином утвердити її рівноправність із гебрайською, грекою та латиною. Проте сфера діяльности гуртка була значно ширшою. Фактично він займався історико-філологічними студіями: виправлянням зіпсованих переписувачами місць, текстологічними розшуками та порівняннями, перекладами з греки та коментуванням східнохристиянської класики. Очолював гурток <a href="pers/Dovidn/Smotryckyj_Herasym.htm">Герасим Смотрицький</a>; участь брали українські, білоруські, литовські, польські, грецькі науковці та друкар <a href="pers/e_u_m/Fedorov_Ivan.htm">Іван Федорович</a>. Сучасники називали Острозький науковий гурток академією. title="125-127"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

Коштом князя <a href="pers/Dovidn/Ostrozkyj_Konstjantyn_Vasyl.htm">Острозького</a>

засновано друкарню в Острогу (працювала до 20-х років XVII ст.). За часів князя Костянтина Острозького вона була науково-видавничим закладом, де друкували літургійну, патрологічну (тобто біографії й тексти творів батьків церкви) літературу та писання членів Острозького наукового гуртка. Полемічну літературу друковано простою, себто тодішньою українською літературною, мовою; із 28 відомих натепер книжок Острозького друку лише 14 церковнослов’янські. title="188-246"

• OgIUD&hellip</i>,, title="125-127"
• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

Крім Острозької друкарні, на Волині були друкарні в Дермані (1602–1605),

Костянтинові, Почаєві (працювала з перервами від 1618 до 1918 р.), Рахманові (1625), Луцьку (1624), Крем’янці (1628), в селі Чорна (1629), у Житомирі

Відкрито першу початкову <a href="osvita/Dovidn/Shkola_sichova.htm">січову школу</a>

(в межах сучасного міста Новомосковська Дніпропетровської обл.). Цим започатковано систему навчальних закладів, відкритих і утримуваних коштом Війська Запорозького Низового. Вихованці вчилися читати, писати, рахувати; вивчали Закон Божий. Були заняття з музики та співів і військових вправ. title="1091"

• Довідник з історії України,

Перша письмова згадка про

<a href="osvita/Dovidn/Ostrozka_akademija.htm">Острозьку школу</a>, що її заснував князь <a href="pers/Dovidn/Ostrozkyj_Konstjantyn_Vasyl.htm">К. Острозький</a> (діяла до 1608 р). Курс навчання складався із семи вільних наук — тривіуму (граматика, риторика, діялектика) та квадривіуму (аритметика, геометрія, музика й астрономія). Провідним було вивчення слов’янської, грецької та латинської мов. Сучасники називали школу тримовною гімназією, колеґіумом, пізніше академією. Першим ректором був <a href="pers/Dovidn/Smotryckyj_Herasym.htm">Герасим Смотрицький</a> (помер 1594 р.), а після нього <a href="pers/Dovidn/Lukaris_Kyrylo.htm">Кирило Лукарис</a>. Учнями цієї школи були, зокрема, <a href="pers/Dovidn/Smotryckyj_Meletij.htm">Максим (у чернецтві Мелетій) Смотрицький</a>, <a href="pers/Dovidn/Sahajdachnj_Petro.htm">Петро Конашевич-Сагайдачний</a>. title="62-63"

• Сірополко С. Історія освіти в Україні,, title="125-127"
• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,,

title="36"

• Shewch2&hellip</i>,

Острозька друкарня на потреби дітищного училища перевидає львівського

Букваря <a href="pers/e_u_m/Fedorov_Ivan.htm">Івана Федоровича</a>. До тексту додано грецьку абетку й молитви грецькою та слов’янською мовами, а також Сказаніє о письменах давньоболгарського письменника Чорноризця Храбра. Відомо два примірники цієї книжки: один в Німеччині, другий в Англії, окремі аркуші — в московській Державній бібліотеці. Факсимільно перевиданий у Москві 1983 р. title="695"

• Українська мова. Енциклопедія,, title="126"
• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

<a href="pers/e_u_m/Fedorov_Ivan.htm">Іван Федорович</a> видав у Острогу

Книгу Нового заповіту (Псалтир і Новий Заповіт). Видання містило абетковий покажчик та пояснення реалій Нового Заповіту під назвою Книжка собраніє віщей нужнійших, що їх уклав дяк школи і член літературно-наукового гуртка Тимофій Михайлович. title="194-198"

• OgIUD&hellip</i>,

Надруковано український переклад Євангелія соціянина

Василя Тяпинського. Текст у книжці подано у два стовпчикі — слов’янською мовою і переклад. title="35"

• Shewch2&hellip</i>,

В Острогу видано віршований твір українсько-білоруського поета Андрія

Римші Хронологія, де наведено назви місяців латинською, гебрайською та народною українською мовами й описано відповідні біблійні події та свята. Це перше окреме друковане видання поетичного твору книжною українською мовою. title="112, 164"

• DavULit&hellip</i>,, title="36"
• Shewch2&hellip</i>,

Шляхтич Валентин Негалевський (<a href="17/Dovidn/Sociany.htm">соціянин</a>) у

с. Хорошеві на Волині переклав простою мовою Новий Заповіт з польського видання Мартина Чеховича (Краків, 1577). Рукопис зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. title="119"

• JefIUP&hellip</i>,, title="36"
• Shewch2&hellip</i>,

Видано

<a href="16/Dovidn/Ostrozka_biblija.htm">Острозьку Біблію</a>. Текст Біблії перевірено за кількома канонічними списками, зібраними з монастирів, серед них грецький (з Ватикану) та слов’янський (з Москви). Книжка містить передмову князя <a href="pers/Dovidn/Ostrozkyj_Konstjantyn_Vasyl.htm">Костянтина Острозького</a> та вірші<a href="pers/Dovidn/Smotryckyj_Herasym.htm"> Герасима Смотрицького</a>, що оспівують видавця та його герб. Це видання <a href="pers/e_u_m/Fedorov_Ivan.htm">Івана Федоровича</a> з поліграфічного погляду є шедевром слов’янського книгодрукування. Вона стала основою Синодальної (Єлізавєтінской) Біблії 1751 року. 1983 року на гроші української громади Канади здійснено фототипичне видання. title="194-198"

• OgIUD&hellip</i>,, title="543"
• Довідник з історії України,

В одному з примірників

<a href="16/e_u/Ostrozka_biblija.htm">Острозької Біблії</a> було знайдено рукописний додаток на 7 аркушах — Лексисъ съ толкованіємъ словенскихъ словъ просто, перший відомий слов’яно-український словник невідомого автора. Його матеріяли згодом увійшли до словників <a href="pers/e_u_m/Zizanij.htm">Лаврентія Зизанія</a> та <a href="pers/Dovidn/Berynda_Pamvo.htm">Памви Беринди</a>. title="1, 324"

• EUz&hellip</i>,, title="12-14"
• Horecky&hellip</i>,

Декрет <a href="pers/Dovidn/Batorij_Stephan.htm">Стефана Баторія</a>, що дозволив

віленським міщанам утримувати училища. title="24-25"

• KhyzhKMA&hellip</i>,

Від 1585 р. декрет поширено й на всі православні

<a href="15/Dovidn/Bratstva.htm">братства</a> Великого Литовського князівства та Галичини Це сприяло постанню <a href="osvita/e_u/Bratski_shkoly.htm">братських шкіл</a>. Братські школи протистояли римо-католицьким, зокрема єзуїтським; це зумовило зміст програм братських шкіл і навіть їхню назву — греко-слов’янські. Значне місце займало вивчення слов’янської мови; вивчення мови грецької було зумовлене належністю української церкви до грецької. У братських школах вчилися діти різних станів: у шкільних статутах зазначено, що багатії над убогими у школі нічим вищі не можуть бути, лише самою наукою, плоттю ж рівні усі. Поступово, під впливом европейськіх шкіл, у більшості братських шкіл почали викладати латину, а також сім вільних наук (граматику, діялектику, риторику, аритметику, геометрію, астрономію, музику).

Розроблено Статут <a href="15/Dovidn/Lvivske_bratstvo.htm">Успенського братства</a>

у Львові. title="21"

• Vul_Ruska&hellip</i>,

Укладено статут братської школи

<a href="15/Dovidn/Lvivske_bratstvo.htm">Успенського братства</a> у Львові (Порядок школьний), що правив за взірець статутів інших братських шкіл. Серед тих, хто підтримував школу — князь <a href="pers/Dovidn/Ostrozkyj_Konstjantyn_Vasyl.htm">В.-К. Острозький</a>, молдавський господар Єремія Могила, гетьман <a href="pers/Dovidn/Sahajdachnj_Petro.htm">Петро Сагайдачний</a>. Isajev, title="24"

• KhyzhKMA&hellip</i>,,

title="140-141"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

У Вільні в друкарні Мамоничів вийшла перша друкована

граматика слов’янської мови Кграматика словеньска языка. Вона була публікацією відомого рукопису О осми частѣхъ слова, написаного ймовірно у Сербії в середині XIV ст. Видання підготували вчителі <a href="osvita/e_u/Ostrozka_shkola.htm">Острозької школи</a>. title="105"

• Українська мова. Енциклопедія,

Патріярх Антіохійський Йоахим IV Доу надав

<a href="15/Dovidn/Lvivske_bratstvo.htm">Львівському братству</a> право патріяршої ставропігії (незлежности від місцевої церковної влади) й затвердив його статут. 1593 року ці права підтвердив Константинопольський патріярх Єремія. Право ставропігії мали ще Віленське, Луцьке та Київське братства. title="140"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,, title="50-53"
• IL&hellip</i>,,

title="21"

• Vul_Ruska&hellip</i>,

Король польський та Великий князь Литовський

<a href="pers/Dovidn/Syhizmund_III_Vaza.htm">Жигмонт (Сигізмунд) ІІІ Ваза</a> затвердили Третій (новий) <a href="15/Dovidn/Lytovski_Statuty.htm">Литовський статут</a>. Його, подібно до попередніх, написано тогочасною українсько-білоруською літературною мовою. title="413"

• Довідник з історії України,

Українські посли на Варшавському сеймі провели постанову:

Поправа прав Воєводств Волинського, Брацлавського й Київського. Щоб статути для тих Воєводств, за їхнім правом, писалися руським язиком і

Volumina Legum, том ІІ, с 1340. Цит. за title="150"

• OgIULM&hellip</i>,.

У Панівцях відкрито кальвіністську школу. Діяла до 1611 р.

title="172"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

Відновила роботу братська друкарня у Львові.

title="140"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

У Львові надруковано граматику грецької мови

Адельфотес. Грамматіка доброглаголиваго еллино-словенскаго языка (факсимільно перевидав Олекса Горбач 1988 року в Мюнхені), що її склали студенти <a href="osvita/Dovidn/Lvivska_bratska_shkola.htm">ставропігійної школи</a> під проводом Арсенія Грека. Ця граматика є компіляцією граматик Ласкаріса, почасти Крузія, Кленарда, Мелянхтона, проте важлива тим, що дає поряд із грецьким матеріялом слов’янські паралелі й спричинилася до розвитку граматичної термінології в Україні. Ця книжка була одночасно й підручником грецької мови. Перший ректор Києво-братської школи <a href="pers/Dovidn/Borecky_Iov.htm">Іов Борецький</a> замовив у <a href="15/Dovidn/Lvivske_bratstvo.htm">Львівського братства</a> граматіки грецкіє друку лвовського. title="27"

• EU&hellip</i>,, title="105"
• Українська мова. Енциклопедія,,

title="75"

• Titov_StDr&hellip</i>,

Братська друкарня у Львові видала Просфониму

(гр. привітання) — перший відомий надрукований панегірик українською мовою. Невідомий автор створив Просфониму з нагоди приїзду київського митрополита <a href="pers/Dovidn/Rohoza_Mykhajlo.htm">Михайла Рагози</a> до Львова. title="73"

• Сірополко С. Історія освіти в Україні,

Король <a href="pers/Dovidn/Syhizmund_III_Vaza.htm">Жигмонт (Сигізмунд) III</a>

надав львівскому <a href="15/Dovidn/Lvivske_bratstvo.htm">Успенському братству</a> привілей, що визнавав <a href="osvita/Dovidn/Lvivska_bratska_shkola.htm">братську школу</a> вільних наук, себто школа дістала право ввести до програми латинську мову. title="70-71"

• Сірополко С. Історія освіти в Україні,

Ян Замойський заснував

<a href="osvita/e_u/Zamostska_Akademija.htm">Замостську Академію</a>, польську високу школу. Фундатор академї виключив з її програми богословіє як предмет, що вносить з собою полемічний елемент виховання. Бідних студентів звільняли від плати за навчання й утримували в бурсі коштом фундатора. Студентів поділено за національністю на п’ять груп: пoльску,

В Академії студіювали, зокрема,

<a href="pers/Dovidn/Sakovych_Kasijan.htm">Касіян Сакович</a>, <a href="pers/Dovidn/Kosiv_Silvestr.htm">Сильвестр Косів</a>, Ісая Трофимович-Козловський. Вона, як писав <a href="pers/Dovidn/Mohyla_Petro.htm">Петро Могила</a> в присвяті до книжки Т. Замойському, так много народові нашому пожитку й утіхи принесла, іж не мало з неї людей учоних, росторопних і поважних, а церкві нашій православній велце потрібних вишло. title="2, 742"

• EU&hellip</i>,, title="117"
• JefIUP&hellip</i>,,

title="338"

• Сірополко С. Історія освіти в Україні,

Друкарня Віленського братства (Вільно-Вільнюс) видала три книжки

<a href="pers/e_u_m/Zizanij.htm">Лаврентія Зизанія-Тустановського</a>: Наука ку читаню і розуміню писма словенскаго (Буквар), граматику слов’янської мови Грамматіка словенска та Лексисъ сирѣчъ реченія вкратцѣ собранны и из словенскаго языка на простый рускій діялектъ истолкованы. Цього словника широко вживано в Україні аж поки 1627 року в Києві вийшов Лексикона <a href="pers/Dovidn/Berynda_Pamvo.htm">Памви Беринди</a>. title="3, 827-828"

• EU&hellip</i>,, LexLZ,

title="188, 274"

• Українська мова. Енциклопедія,

Відкрито кальвіністську школу в с. Панівцях на Поділлі. В протестантських

школах вивчали мови — латинську, грецьку, слов’янську; філософію (діялектику й етику). Діяла до 1611 р. title="172"

• Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…,

Київський біскуп Йосип Верещинський заснував у місті Фастові першу на Київщині

друкарню. title="330-331"

• OgIUD&hellip</i>,

</dl>

<a href="table_17.html">пізніше (XVIІ ст.)</a>