Відмінності між версіями «Головащук Сергій»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на Сергій Головащук встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
Л. С. Паламарчук
 
Л. С. Паламарчук
 +
 +
[[Категорія:Персоналії]]
 +
[[Категорія:Мовознавці]]
 +
[[Категорія:Автори правописів]]
 +
[[Категорія:Лексикографи]]

Поточна версія на 11:20, 29 квітня 2010

Українська мова. Енциклопедія

ГОЛОВАЩУК Сергій Іванович (30.ІХ 1922, с. Соболівка, тепер Коростишівського р-ну Житом. обл.) — укр. мовознавець, канд. філол. наук з 1971. Закін. 1952 Київ. ун-т. Працював 1950-58 у вид-ві АН України, з 1958 - в Ін-ті мовознавства ім. О. О. Потебні АН України (з 1973 — ст. наук, співробітник), у 1991—98 — ст. наук, співробітник в Ін-ті української мови НАН України. Автор праць з укр. лексикографії, правопису, культури мови: монографія «Перекладні словники і принципи їх укладання» (1976), «Словник-довідник з правопису» (1979), «Словник-довідник з правопису та слововживання» (1989), шкільний «Орфографічний словник» (8-е вид.; 1994), «Складні випадки наголошення. Словник-довідник» (1995), ряду статей у наукових збірниках і періодиці. Один з укладачів і редакторів «Русско-украинского словаря» (т. 1—3, 1968; Держ. премія УРСР в галузі науки і техніки, 1973), «Словника української мови» (т. 1-11, 1970-80; Держ. премія СРСР, 1983), «Орфографічного словника української мови» (1975, 1999), «Словника синонімів української МОВИ» (Т. 1-2, 1999-2000).

Л. С. Паламарчук