СТРАШКЕВИЧ Володимир Михайлович (1875, с. Вишневичі, тепер Київської обл. — після 1959, м. Вінниця). Закінчив Ленінградську духовну академію та Ленінградський археологічний інститут. З 1900 р. викладав історію, латинську, а згодом і українську мови в київських гімназіях. Член старої «Громади». {Працював у в-ві «Вік». Друкувався у «ЛНВ» і в низці київ. журн. та газ. перев. під псевд. В. Поточний. — ВК} За УНР віцедир. департаменту Мін-ва Віроісповідань. У першій половині 1920-х pp. — співробітник історичної секції УАН. У 1925—1928 pp. викладав українську мову для службовців. З 1926 р. — член-редактор соціально-економічного відділу Інституту української наукової мови ВУАН, був також головою планової та методологічних комісій Інституту. Репресований за справою «СВУ». Засуджений на висилку з України на 3 роки без позбавлення прав. Покарання відбував у Воронежі, де викладав латинську мову. З 1944 р. — викладач української та латинської мов у Вінницькому педінституті. Кандидат філологічних наук — дисертація «Проблема викладання класичної лексики (семантика і словотвір)» (1951). Працював над монографією «Лексичні елементи індоєвропейської мови-основи у словниковому складі сучасної української мови». Реабілітований 1989 р.

Праці

• Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія. (Проект). К., 1930. — 248 с (співукладачі М. Ю. Дорошенко, М. О. Станіславський; перевид. 1993);
• Проблема изложения классической лексики (семантика и словообразование): Материалы для методики преподавания латинского языка в высших учебных заведениях (АКД). — Винница, 1951. 16 с.