Відмінності між версіями «Матеріали до дискусії щодо гіпотези Погодіна»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
''' | ''' | ||
| − | Дискусію спричинила стаття російського історика й журналіста [[Міхаіл Погодін|М. Погодіна]] «''О древнѣмъ языкѣ русскомъ. Письмо къ И. И. Срезневскому''» де він висловив теорію (вона отримала назву [[Гіпотеза Погодіна-Соболевського|гіпотеза Погодіна]] про те, що населення Київщини і взагалі Наддніпрянщини домонгольських часів було російським. Унаслідок монгольської навали воно було змушене мігрувати на північний схід, а теперішнє українське населення Наддніпрянщини є результатом колонізаційної міграції українського етничного елементу з ареалу Карпат у 13—14 ст. Статтю було оприлюднено тричі: | + | Дискусію спричинила стаття російського історика й журналіста [[Міхаіл Погодін|М. Погодіна]] «''О древнѣмъ языкѣ русскомъ. Письмо къ И. И. Срезневскому''» де він висловив теорію (вона отримала назву [[Гіпотеза Погодіна-Соболевського|гіпотеза Погодіна]]) про те, що населення Київщини і взагалі Наддніпрянщини домонгольських часів було російським. Унаслідок монгольської навали воно було змушене мігрувати на північний схід, а теперішнє українське населення Наддніпрянщини є результатом колонізаційної міграції українського етничного елементу з ареалу Карпат у 13—14 ст. Статтю було оприлюднено тричі: |
*Известия ІІ отделения Академии наук. 1856, т. 5, Вып. 2, С. 70-92. | *Известия ІІ отделения Академии наук. 1856, т. 5, Вып. 2, С. 70-92. | ||
*[http://lib.movahistory.org.ua/Hip_Pog_Sob/Pismo_Sreznevskomu_Moskvityanin_1856_1_NPL.djvu Московитянин. 1856, т. 1, Вып. 2, С. 113-139.] | *[http://lib.movahistory.org.ua/Hip_Pog_Sob/Pismo_Sreznevskomu_Moskvityanin_1856_1_NPL.djvu Московитянин. 1856, т. 1, Вып. 2, С. 113-139.] | ||
Версія за 22:04, 7 лютого 2013
Попередження! Скани матеріялів низької якості, тому розпізнавання не зроблено.
Дискусію спричинила стаття російського історика й журналіста М. Погодіна «О древнѣмъ языкѣ русскомъ. Письмо къ И. И. Срезневскому» де він висловив теорію (вона отримала назву гіпотеза Погодіна) про те, що населення Київщини і взагалі Наддніпрянщини домонгольських часів було російським. Унаслідок монгольської навали воно було змушене мігрувати на північний схід, а теперішнє українське населення Наддніпрянщини є результатом колонізаційної міграції українського етничного елементу з ареалу Карпат у 13—14 ст. Статтю було оприлюднено тричі:
- Известия ІІ отделения Академии наук. 1856, т. 5, Вып. 2, С. 70-92.
- Московитянин. 1856, т. 1, Вып. 2, С. 113-139.
- Исторические чтения о языке и словесности 1856 и 1857. СПб, 1857, С. 1-40.
З критикою висловлених у статті Погодіна поглядів виступив на сторінках журналу «Русская бѣседа» М. Максимович. Він оприлюднив там роботу
- Передруки:
- Собраніе сочиненій М. А. Максимовича, т.ІІІ, Языкознаніе, исторія словесности, Кіевъ, 1880, С.183-243.
- М. О. Максимович. Кіевъ явлся градомъ великимъ… Вибрані українознавчі твори. К.: Либідь, 1994, с.345-387.
- Передруки:
У наступному номері Погодін відреагував статтею
На цю статтю М. Максимович відповів
- Передрук: Собраніе сочиненій М. А. Максимовича, т.ІІІ, Языкознаніе, исторія словесности, Кіевъ, 1880, С.244-272.
та статтею
- О мнимомъ запустѣніи Украины въ нашествіе Батыево и населеніи ея новопришлымъ народомъ. Русская бѣседа, 1857, кн. IV, С. 22-35.
- Передруки
- Собраніе сочиненій М. А. Максимовича, т.І, Отдѣлъ историческій, Кіевъ, 1880, С.131-145.
- М. О. Максимович. Кіевъ явлся градомъ великимъ… Вибрані українознавчі твори. К.: Либідь, 1994, с.179-190.
- Передруки
1861 року до дискусії приєднався П. А. Лавровський, який підтримав Погодіна:
- Отвѣтъ на письма г. Максимовича къ г. Погодину о нарѣчіи малорусскомъ. Основа, 1861, №8, с. 16-37.
- По вопросу о южно-русскомъ языкѣ. Письмо къ редактору. Основа, 1861, №8, с. 16-37.
Це спричинило появу нових філологічних листів М. Максимович у газеті «День»:
- Новыя письма къ М. П. Погодину. О старобытности малороссійского нарѣчия. День, 1863, №8, 10, 15, 16.
